Ухвала суду № 53947912, 24.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 р.Справа № 820/3951/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015р. по справі № 820/3951/15

за позовом Приватного підприємства "МП ТРЕЙД"

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про визнання незаконними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "МП ТРЕЙД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, у яком уз урахуванням змінених позовних вимог просить суд: Визнати незаконними дії посадових осіб ГУ Міндоходів у Харківській області щодо проведення фактичної перевірки магазину, розташованого за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, 164, і складення акта перевірки від 16.12.2014 року № 261/2040-21-02-10/34952938: визнати незаконним і скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області: від 03.02.2015 року № 000016/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000017/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000018/10-20-40-21-02/34952938; від 03.02.2015 року № 000019/10-20-40-21-02/34952938.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015р. у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" відмовлено.

ПП «МП ТРЕЙД» не погоджується з вищевказаною постановою суду у зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням судом першої інстанції норм матеріального права. Посилається на те, що застосування контролюючим органом фінансових санкцій до підприємства ПП «МП ТРЕЙД» за порушення останнім вимог ч.12 та ч. 14 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» можливе тільки у разі встановлення здійснення платником податку систематичної роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за відсутності ліцензії (здійснення господарської діяльності по торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами включно і їх зберігання), а не одноразового продажу відповідного товару. При цьому, контролюючим органом було встановлено тільки одноразовий факт торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що додатково підтверджується постановою апеляційного суду Харківської області від 25.03.2015р, а факт знаходження товару на підприємстві взагалі не можливо кваліфікувати як його зберігання. Окрім того, контролюючим органом було встановлено продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів саме гр. ОСОБА_1, яка в свою чергу не перебуває у трудових взаємовідносинах з ПП «МП ТРЕЙД», а з таких обставин необхідно дійти висновку, що фактів продажу ПП «МП ТРЕЙД» вищезазначеного товару не встановлено, а відповідно застосування фінансових санкцій є неправомірним та необґрунтованим. Апелянта вказує , що вимогами п.п 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України не передбачено підстав та повноважень щодо проведення податковим органом контрольно- розрахункової операції. Однак, фахівцями податкового органу проводилась перевірка ПП «МП ТРЕЙД» на предмет дотримання законодавства щодо провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а контрольна розрахункова операція здійснюється при проведенні перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, наведене свідчить, що контрольна контрольно - розрахункова операція була здійснена з порушенням норм діючого законодавства, а відповідно є незаконною.

Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р. , прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП «МП ТРЕЙД» в повному обсязі.

Головне управління ДФС у Харківській області вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та помилковими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, просить суд апеляційної постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 16.12.2014р. співробітниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі направлення від 16.12.2014 № 312 та наказу на проведення перевірки від 04.11.2014 № 390 проведено перевірку магазину ПП "МП Трейд" (код 34952938), який розташовано за адресою: м. Харків, пр.-кт. Тракторобудівників, 164, за результатами якої складено акт від 16.12.2014р. № 261/20-40-21-0210/34952938 з додатком , а саме суцільний опис наявних в місці торгівлі (зберігання) алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Вказане направлення та наказ на проведення перевірки пред'явлено представникам підприємства і запропоновано отримати копію наказу, заповнивши відповідну розписку у направленні, але представники відмовились від її заповнення без надання усних чи письмових пояснень такої відмови, що стало підставою для складання акту "відмови від підпису у направленні та отримання копії наказу на проведення перевірки" від 16.12.2014р. № 26/20-40-21-02-40/34952938, який відповідно до вимог п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України є підставою для початку проведення фактичної перевірки.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій податкового органу щодо дотримання порядку та умов проведення фактичної перевірки позивача.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" , а саме : роздрібна торгівля алкогольними напоями за відсутності ліцензії; роздрібна торгівля тютюновими виробами за відсутності ліцензій; зберігання алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв; зберігання тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання роздрібних партій тютюнових виробів та проведено суцільний опис наявних в місці торгівлі (зберігання) алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який складено в додатку № 1 до акту перевірки.

Представники підприємства відмовились від підписання та отримання акту перевірки, про що свідчить акт відмови від підписання акту перевірки та його отримання від 16.12.2014р. № 27/20-40-21-02-40/34952938 .

Другий примірник акту наступного дня направлено за юридичною адресою підприємства поштовим відправленням № 6100218213576, яке в подальшому повернулось доГ управління з відміткою відділення поштового зв'язку "Харків-52" "за закінченням терміну зберігання" проставленою 19.01.2015. Вдруге примірник акту було направлено позивачу за його зверненням поштовим відправленням від 18.02.2015 № 6105229355323 та отримано останнім 19.02.2015.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті рішення:

- від 03.02.2015 року № 000016/10-20-40-21-02/34952938 про застосування до ПП "МП Трейд" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 251 379,34 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за відсутності ліцензії;

- від 03.02.2015 року № 000017/10-20-40-21-02/34952938 про застосування ДО ПП "МП Трейд" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 96 983,50 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутності ліцензії;

- від 03.02.2015 року № 000018/10-20-40-21-02/34952938 про застосування до ПП "МП Трейд" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 125 689, 67 грн. за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

- від 03.02.2015 року № 000019/10-20-40-21-02/34952938 про застосування до ПП "МП Трейд" фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 47 991,75 грн. за зберігання роздрібних партій тютюнових виробів у місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання .

Не погодившись с прийнятими рішеннями позивач подано скаргу до ДФС України. За результатами розгляду скарги ДФС України було прийнято рішення від 08.04.2015 року № 7394/6/99-99-10-01-02-15, яким у задоволенні скарги відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з доведеності відповідачем встановлених в ході перевірки порушень та правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень .

Колегія суддів погоджується з висновком суджу першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог , виходячи з наступного.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481/95-BP) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-BP імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 1 Закону №481 передбачено, що документом державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження реалізації тютюнових та алкогольних виробів протягом визначеного строку є ліцензія (спеціальний дозвіл).

Відповідно до ч.12 ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них

При цьому, у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами суб'єктом господарювання вказуються, зокрема, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення.

Тобто, ліцензуванню підлягає діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами на загальних підставах.

Відповідно до п. 27 постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 року №493 «Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта підприємницької діяльності, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт підприємницької діяльності має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами). У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначається перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі. У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається не пізніше ніж через 15 днів від дати реєстрації заяви зазначеними у пункті 26 органами.

З наведеного вбачається, що лише ліцензія, оформлена у встановленому порядку, дає право на здійснення зазначеного у ній виду діяльності протягом установленого терміну, за умови виконання вимог законодавства, які є обов'язковими при провадженні діяльності, що ліцензується.

Зазначені приписи законодавства зобов'язують суб'єктів господарської діяльності діяти згідно встановлених правил, невиконання яких зумовлює юридичну відповідальність, зокрема, застосування штрафних санкцій.

Згідно з частиною тридцять четвертою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251.

Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, ім'я, по-батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 затверджений порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. 6 Порядку застосування фінансових санкцій рішення про застосування фінансових санкцій приймається керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами та доповненнями, передбачено, що до суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару але не менше 17000 гривень : зберігання спирту , або алкогольних напоїв , або тютюнових виробів у місцях зберігання , не внесених до Єдиного реєстру 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання , але не менше 17000 гривень .

З матеріалів справи встановлено , що в грудні 2013 року ПП «МП Трейд» було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (АЕ 319124) та ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (АЕ 323615) терміном дії яких є період з 11.12.2013р. по 11.12.2014 року.

Тобто, з 12.12.2014 року підприємство не мало права здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

09.12.2014р. підприємство позивача звернулося до ГУ ДФС у Харківській області з заявою про отримання нових ліцензій .

15.12.2014р. підприємство позивача отримало необхідні ліцензії терміном дії з 17.12.2014р. по 17.12.2015 року.

Таким чином , торгівлю зазначеними товарами підприємство мало право здійснювати лише з 17.12.2014 року.

З матеріалів встановлено , що на час проведення перевірки 16.12.2014р. ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у позивача були відсутні.

Враховуючи те , що станом на 16.12.2014 року у підприємства відповідача були відсутні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напрями та тютюновими виробами, то і місце зберігання зазначених товарів не було внесене до Єдиного реєстру.

Колегія суддів звертає увагу на те , що в період з 12.12.2014р. (кінцева дата дії ліцензій) по 17.12.2014р. (начальна дата дії нових ліцензій) підприємство позивача взагалі не мало права здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, крім того , не мала права на її зберігання у місці реалізації.

Окремо, слід зазначити, що зазначені ліцензії видаються терміном на 1 рік, після спливу якого необхідним є отримання нової ліцензії, а продовження терміну дії раніше виданих ліцензій (після спливу 1 року) чинним законодавством України не передбачено.

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідач вірно застосував фінансові санкції за реалізацію позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії та за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надав, натомість відповідач довів відсутність протиправних дій зі свого боку та правомірність оскаржуваних рішень, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на неправомірні дії податкового органу під час проведення перевірки , а саме непред'явлення наказу і направлення на проведення перевірки у зв'язку з чим працівниками підприємства відмовлено у проведенні перевірки та складено наказ і акт про не допуск посадових осіб до перевірки, які пред'явлено перевіряючим , які відмовилися від підпису в акті, до уваги колегією суддів не приймаються , виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представника відповідача , фактично допуск на перевірку відбувся.

Перед початком проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону №481 контролюючі органи мають право проводити контрольно-розрахункові операції, оскільки вимоги зазначеного закону встановлюють обов'язок платника податків, при продажі алкогольних напоїв, застосовувати реєстратори розрахункових операцій, зазначені в ліцензії, оскільки в іншому випадку, платник податків буде притягнутий до відповідальності відповідно до ст. 17 Закону № 481.

Судом апеляційної інстанції встановлено , що працівниками податкового органу здійснена контрольна закупка товару, після чого пред'явлено працівнику підприємства відповідача наказ та направлення на проведення перевірки , однак працівник підприємства відповідача відмовився від отримання вказаних наказів та направлення, про що складено відповідний акт.

Колегією суддів встановлено , що перевіряючими було викликано податкову міліцію виключно для вчинення дій в межах наданих Податковим Кодексом України та КУпАП повноважень , а саме з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення , складання акту опису продукції та за для вилучення продукції, яку на момент проведення перевірки, підприємство не мало права реалізовувати.

Посилання апелянта не непред'явлення перевіряючими своїх службових посвідчень при проведенні перевірки , до уваги не приймаються , оскільки перевіряючими пред'явлені довідки про приналежність посадової особи до органів ДФС та паспорти громадян України, які в спірних правовідносинах за своєю сутністю є службовим посвідченням осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Доводи апелянта з посиланням на те, що гр. ОСОБА_1 не перебуває в трудових відносинах з ПП «МП Трейд», а відтак підприємство, в даному випадку, не може нести відповідальності, є помилковими , виходячи з наступного.

Штраф за скоєння адміністративного правопорушення та штраф як господарська санкція є різними видами юридичної відповідальності, які застосовуються незалежно однин від одного.

Адміністративні стягнення за скоєння адміністративних правопорушень і адміністративно-господарські санкції застосовуються до різних суб'єктів відповідальності, адміністративне стягнення накладається безпосередньо на особу правопорушник, а адміністративно-господарська санкція - на суб'єкта господарювання (юридичну особу чи фізичну особу - підприємця).

Так, статтею 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В той же час, згідно зі ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування застосовуються адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

З матеріалів справи встановлено , що на касовому чеку ПП «МП ТРЕЙД», який виданий підприємством перевіряючим в день проведення перевірки та який підтверджує факт реалізації алкогольного напою та тютюнових виробів, зазначено касиром саме гр. ОСОБА_1

Крім того , постановою Апеляційного суду Харківської області від 25.03.2015 року по справі №643/20848/14-п ,якою скасовано постанову Московського районного суду м. Харкова від 09.02.15 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 164 КУпАП , встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ПП «МП Трейд» (наказ №15 о.с. від 20.12.2013р.) та не є самостійним суб'єктом господарювання.

Тобто, гр. ОСОБА_1 здійснила реалізацію алкогольного напою та тютюнового виробу саме в інтересах ПП «МП ТРЕЙД».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позову.

Мотивація та докази, наведені в апеляційній скарзі, поясненнях до неї, є безпідставними, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанцій, оскільки дублюють позов та були враховані судом першої інстанції при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "МП ТРЕЙД" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015р. по справі № 820/3951/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2015 р.