Ухвала суду № 53947866, 24.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 р.Справа № 816/2872/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Дудка О.А. Русанової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2015р. по справі № 816/2872/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково-виробнича фірма" Техвагонмаш"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 12.06.2015 року № 0000181555/1527 та № 000019555/1526.

Кременчуцька ОДПІ (далі-відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу в якій просила постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2015 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування позиції апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування всіх обставин справи, що привело до невірного вирішення справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції 24.11.2015р. сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ в період з 12.05.2015 року по 18.05.2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" по питанню правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету суми залишку відємного значення попередніх звітних періодів на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2015 року №639/16-03-15-02-08/32686844 (т. 1, а.с. 29-49).

За висновками акту перевірки зазначено про порушення позивачем ст. 257 ЦК України, абз. "а" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, п.198.3 ст. 198, п.201.4, 201.10 ст. 201 ПК України, у результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2015 року у розмірі 2667 грн. та завищено значення рядка 26 декларації з ПДВ за лютий 2015 року на суму 583 235 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 12.06.2015 року:

- №0000191555/1526 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 583235 грн. (т. 1, а.с. 19);

- №0000181555/1527, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2667 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 666,75 грн. (т. 2, а.с. 88).

Підставою для зменшення позивачу від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015р. слугували висновки податкового органу , що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду сформовано позивачем за придбаними товарами, які після завершення строку позовної давності ( 1095 днів) є неоплаченими, а відтак товари вважаються безоплатно отриманими.

Підставою зменшення бюджетного відшкодування слугували висновки податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту січня 2015р. та заявлення до бюджетного відшкодування суми по податковій накладній від 27.01.2015р., отриманої від ПАТ "Полтаваобленерго".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства, є необґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормами Податкового кодексу не передбачено списання кредиторської заборгованості та коригування податкового кредиту в залежності від давності здійснених поставок, отже співставлення безоплатно наданих товарів (послуг) з товарами (послугами), за які не проведено повний розрахунок на протязі 1095 днів , не відповідає законодавству у сфері справляння податків та зборів.

Колегія суддів також зазначає, що ні актом перевірки, ні в апеляційній скарзі податковим органом не встановлено за які саме товари, придбання яких вплинуло на формування від'ємного значення ПДВ за жовтень , листопад 2010р., позивачем дійсно не проведено повний розрахунок. Висновки податкового органу ґрунтуються лише на відображені підприємством в додатку 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015р. в гр..6 (залишок від'ємного значення р.31) починаючи з жовтня 2010р.

Доказів встановлення порушень у формуванні спірної суми залишку від'ємного значення судом не встановлено. Виходячи з підтвердження доказами по справі правомірності формування позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2010. у податкового органу були відсутні підстави для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість .

Такими чином висновки суду першої інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення- рішення від 12.06.2015р. №0000191555/1526 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 583235 грн. є вірними.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000181555/1527, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015 року позивачем включено суму 2667 грн., яка віднесена до складу податкового кредиту в січні 2015року.

Позивачем включено до складу податкового кредиту січня 2015 року, зокрема, податкову накладну від 27.01.2015 року № 2179/151, отриману від ПАТ "Полтаваобленерго" за активну електричну енергію на суму ПДВ 2666,67 грн. на підставі договору постачання електричної енергії від 22 січня 2008 року № 0303 (т. 1 а.с. 93-100,102).

Доводи апеляційної скарги про безпідставне зарахування до складу податкового кредиту зазначеної суми податку, з підстав порушення постачальником (ПАТ "Полтаваобленерго") порядку складання податкової накладної, а саме: п. 201.4 ст.201 ПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено, що податкову накладну виписано ПАТ "Полтаваобленерго" по першій події відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, а саме, в день зарахування коштів від позивача як передоплати за електричну енергію згідно платіжного доручення від 27.01.2015 року № 7618 (т. 1 а.с. 101).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виписки податкових накладних) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, які визначені пунктом 201.1 статті 201 Кодексу.

Згідно з п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957 затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок), пунктом 4 передбачено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця).

Крім того, п.17 Порядку визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судом встановлено, що податкова накладна від 27.01.2015 року № 2179/151 має всі обовязкові реквізити, а тому позивачем правомірно, включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за січень 2015 року в загальному розмірі 2667 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, який змінений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.01. 2014 року, зокрема про те, що платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади, як на доказ порушення порядку заповнення податкової накладної, колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Згідно з п. 201.2 ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що податкова накладна від 27.01.2015 року, заповнена ПАТ "Полтаваобленерго" згідно «Порядку заповнення податкової накладної» , який діяв на час її виписки.

Відповідні зміни, на які посилається відповідач, до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної внесено Наказом Міністерства фінансів України "Зміни до Порядку заповнення податкової накладної" від 23.01.2015 року № 13 та набули чинності 30 січня 2015 року.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що податкова накладна складена за формою та у порядку, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та в редакції, чинній на час їх складення.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності визначення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2015 року у розмірі 2667 грн., та неправомірності податкового повідомлення-рішення № 0000181555/1527, податковим органом, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність винесених податкових повідомлень - рішень.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2015р. по справі № 816/2872/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2015 р.