Ухвала суду № 53947807, 24.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 р.Справа № 820/8657/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Дудка Русанової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основянської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015р. по справі № 820/8657/15

за позовом Основянської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

до Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №12"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Основ"янська обєднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулася з позовом до суду в якому просила:

стягнути з Державного підприємства "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №12" заборгованість перед бюджетом у сумі 1115884,60 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з рахунків у банках, які обслуговують його на користь державного бюджету України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 року в задоволенні позов відмовлено.

Основ"янська ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області (далі Основ"янська ОДПІ, позивач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій просила постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 року скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 16, 95 ПК України, не вірне встановлення обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Державним підприємством "Підприємство Диканівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №12" (далі-відповідач) подано до Основ"янської ОДПІ податкові декларації з самостійно задекларованим грошовими зобовязаннями з податку на додану вартість, а саме: № НОМЕР_1 від 11.02.2015р. у сумі 114599,00 грн.; № НОМЕР_2 від 12.03.2015р. у сумі 131570,00 грн.; №9073506950 від 20.04.2015р. у сумі 121848,00 грн.; №9100038616 від 19.05.2015р. у сумі 106809,00 грн.; № НОМЕР_3 від 19.06.2015р. у сумі 181185,00 грн.; № НОМЕР_4 від 17.07.2015р. у сумі 84981,00 грн. (а.с.9-24).

Позивач, вважаючи, що самостійно задекларовані грошові зобовязання підприємством не сплачено, подала адміністративний позов про стягнення сум боргу в розмірі 1115884,60 грн., з яких 740992 грн. задекларовані грошові зобовязання та пеня - 374892,60 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобовязання сплачено у повному розмірі, а отже податковий борг відсутній, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платників податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання .

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суми податкових зобов'язань, визначені відповідачем самостійно у податкових деклараціях, в силу приписів п. 56.11 статті 56 ПК України не підлягають оскарженню та є узгодженими з дня подання декларацій.

Згідно з п.п.59.1 ст.59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 95 ПК України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що за лютий-липень 2015 рік відповідачем подано податкові декларації з визначеними сумами самостійно задекларованого зобовязання з податку на додану вартість, які сплачені своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. (а.с. 9-24,64-99).

Доводи податкового органу про те, що облікова картка платника податку-відповідача не містить даних про самостійну сплату задекларованого зобовязання , колегія суддів вважає необґрунтованими, тому як позивачем доведено факт сплати таких зобовязань самостійно та в строк передбачений законом, що підтверджується наданими платіжними дорученнями.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у позивача податкового боргу з податку на додану вартість за період з лютого 2015р. по липень 2015р. по самостійно визначеному грошовому зобовязанню в сумі 1115884,60 грн., а тому і відсутні підстави для стягнення його в судовому порядку.

Також судом вірно встановлено, що позивачем не дотримано процедуру звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Судом встановлено, що 05.10.2001р. позивач надіслав до відповідача податкову вимогу № 17/9 на суму 496 214, 32 грн., яка отримана відповідачем 08.10.2001р. Зазначена податкова вимога видана на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2007р. (а.с.31)

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018р . підприємству Диканівської виправної колонії (№12) розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2007р. про стягнення боргу в межах одного бюджетного року.(а.с.134-136). Відповідачем вчинилися дії щодо виплати податкового боргу.

Згідно з пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Тобто, разом із погашенням суми податкового боргу, раніше надіслана платнику податків податкова вимога є відкликаною, та не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення нового податкового боргу.

Оскільки,попередня податкова вимога є відкликаною, судом першої інстанції вірно зазначено про обов'язок податкового органу направити (вручити) платнику податкову вимогу на новий податковий борг, а лише через 60 днів із дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, податковий орган має право звернутись до суду з позовом про стягнення суми такого податкового боргу.

Враховуючи підтвердження відповідачем сплати самостійно задекларованих зобовязань з податку на додану вартість, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача заборгованості перед бюджетом в розмірі 1115884,60грн. Доказів на спростування висновків суду податковим органом не надано.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч. ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основянської обєднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2015р. по справі № 820/8657/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2015 р.