ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3576/15
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Мадюді В.В.,
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Оіл» до Київської митниці ДФС, Митного поста «Східний термінал» Київської митниці ДФС про визнання незаконними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем-Оіл» (далі ТОВ «Тандем-Оіл») звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі Київська митниця) та Митного поста «Східний термінал» Київської митниці ДФС (далі Митний пост) про визнання незаконними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 6 березня 2015 року № 125110011/2015/010017/1 та від 26 березня 2015 року № 125110011/2015/010024/1, а також визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00030 та № 125110011/2015/00041.
В обґрунтування позову зазначалось, що 28 лютого 2015 року під час декларування митної вартості імпортованої продукції (бітум нафтовий дорожній вязкий БНД 60/90) позивач визначив її вартість відповідно до ціни контракту в розмірі 215 доларів США за тонну продукції. 6 березня 2015 року Митним постом «Східний термінал» Київської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № 125110011/2015/010017/1, в якому зазначено, що метод за ціною договору (контракту) не застосовується, оскільки у наданих декларантом документах наявні розбіжності та не надано додаткових документів для підтвердження митної вартості, методи щодо ідентичних товарів та щодо подібних (аналогічних) товарів, які імпортуються, не застосовуються у звязку з невиконанням статей 59-60 Митного кодексу України. Митну вартість товару визначено у розмірі 282,4 доларів США за тонну продукції із застосуванням резервного (шостого) методу, виходячи з митної вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг. Одночасно позивачем складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення за № 125110011/2015/00030. Крім того, 25 березня 2015 року під час декларування митної вартості другої партії такого ж товару декларант визначив її вартість відповідно до ціни контракту в розмірі 225 доларів США за тонну продукції. 26 березня 2015 року Митним постом «Східний термінал» Київської митниці ДФС з аналогічних підстав, що зазначені вище, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № 125110011/2015/010024/1 із застосуванням резервного (шостого) методу визначення митної вартості товару, та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення за № 125110011/2015/00041. На думку позивача, відповідачами порушено норми Митного кодексу України щодо поняття митної вартості товару та методів її визначення, оскільки товариством правильно визначено митну вартість товару та надано всі необхідні документи щодо її підтвердження.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року позовні вимоги ТОВ «Тандем-Оіл» задоволено. Визнано незаконними та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 6 березня 2015 року № 125110011/2015/010017/1 та від 26 березня 2015 року № 125110011/2015/010024/1. Визнано протиправними та скасовано рішення Митного поста «Східний термінал» Київської митниці ДФС про відмову у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00030 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00041. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 73 грн. 08 коп..
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Київської митниці в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги положення Митного кодексу України, Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13 липня 2012 року № 362. На думку апелянта, в порушення ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судом не досліджено обставини, що мають значення для справи, що призвело до помилкових висновків про протиправність рішень відповідача. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представників позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що ТОВ «Тандем-Оіл» обліковується у Київській митниці ДФС як субєкт зовнішньоекономічної діяльності.
На виконання умов контракту поставки нафтопродуктів між позивачем (Покупець) та ВАТ «Нафтова компанія «Роснафта» (Постачальник) від 1 січня 2015 року № 100015/00095К позивачем поставлено на митну територію України продукцію виробництва ТОВ «Сизранський нафтопереробний завод» (бітум нафтовий дорожній БДН 60/90). Кількість, асортимент, ціну на продукцію та умови поставки визначено згідно додатків до цього контракту. Країна виробництва продукції Росія. Відповідно до умов названого контракту поставка продукції відбувається партіями з 1 січня 2015 року по 31 січня 2016 року (п. 4.1 контракту) (т. 1 а. с. 22-39).
Згідно Додатку № 1 до названого вище контракту від 5 лютого 2015 року ціна товару (БДН 60/90) за одну метричну тону становить 215 доларів США. Поставка товару відбувається з 5 по 28 лютого 2015 року на умовах DAF кордон Росія/Україна залізнична станція Суземка-експ. (т. 1 а. с. 41).
Відповідно до Додатку № 2 до цього ж контракту від 20 лютого 2015 року ціна товару (БДН 60/90) за одну метричну тону становить 225 доларів США. Поставка товару відбувається з 20 лютого по 31 березня 2015 року на умовах DAF кордон Росія/Україна залізнична станція Суземка-експ. (т. 1 а. с. 169).
28 лютого 2015 року, з метою митного оформлення товару, який надійшов за першою партією за Додатком № 1 до названого контракту, митним брокером ТОВ «Тандем-Оіл» (договір на митно-брокерське обслуговування від 1 серпня 2012 року № 8) було подано до відповідача митну декларацію, згідно якої декларантом була визначена митна вартість товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (т. 1 а. с. 71). Одночасно з митною декларацією декларант подав митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.
За результатами розгляду наданих документів, відповідач для підтвердження заявленої митної вартості запропонував надати додаткові документи відповідно до переліку (т. 1 а. с. 72).
На вимогу митного органу, позивачем 6 березня 2015 року надано додаткові документи, а саме: лист ВАТ «Нафтова компанія «Роснафта» від 3 лютого 2015 року, згідно якого позивач є переможцем торгів (т. 1 а. с. 114) та лист ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу товарних ринків» щодо визначення вартості продукції, поставленої позивачем (т 1 а. с. 74).
6 березня 2015 року Митним постом «Східний термінал» Київської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № 125110011/2015/010017/1, в якому зазначено, що метод за ціною договору (контракту) не застосовується, оскільки у наданих декларантом документах наявні розбіжності та не надано додаткових документів для підтвердження митної вартості, методи щодо ідентичних товарів та щодо подібних (аналогічних) товарів, які імпортуються, не застосовуються у звязку з невиконанням статей 59-60 Митного кодексу України. Митну вартість товару визначено у розмірі 282,4 доларів США за тонну продукції із застосуванням резервного (шостого) методу, виходячи з митної вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг (т. 1 а. с. 75-76).
Відповідачем також складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення за № 125110011/2015/00030 (т. 1 а. с. 77).
В порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 МК України, позивач звернувся до митного органу з метою випуску товарів у вільний обіг за митною вартістю, визначеною декларантом, у звязку із чим останнім була подана митна декларація та внесено на рахунок Київської митниці різницю між сумою митних платежів, шляхом надання гарантій.
Листом відповідача від 30 квітня 2015 року відмовлено ТОВ «Тандем-Оіл» у перегляді та скасуванні прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів (т. 1 а. с. 124-126).
Аналогічна процедура мала місце щодо другої частини першої партії товару на умовах того ж самого контракту поставки нафтопродуктів.
На підставі ч. 8 ст. 55 МК України декларант додатково надав до митного органу лист ВАТ «Нафтова компанія «Роснафта» від 17 березня 2015 року, зі змісту якого вбачається, що у постачальника товару відсутні каталоги, прайс-листи (прейскуранти), специфікації, а ціна на бітум визначається в процесі проведення тендеру (т. 1 а. с. 192), а також лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо рівня ціни товару на поточній конюнктурі ринку (т. 1 а. с. 81).
Крім того, на виконання вимог контратаку поставки нафтопродуктів від 1 січня 2015 року № 100015/00095К, згідно Додатку № 2 до названого контракту, 25 березня 2015 року під час декларування митної вартості другої партії такого ж товару декларант визначив її вартість відповідно до ціни контракту в розмірі 225 доларів США за тонну продукції. Митним брокером ТОВ «Тандем-Оіл» було подано до відповідача митну декларацію, згідно якої декларантом була визначена митна вартість товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (т. 1 а. с. 83). Одночасно з митною декларацією декларант подав митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За результатами розгляду наданих документів, відповідач повідомив позивача щодо необхідності надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України (т. 1 а. с. 54).
На виконання вимог митного органу, позивачем 26 березня 2015 року надано додаткові документи а саме: картку рахунку 632 ТОВ «Тандем-Оіл» за 2015 рік, оборотно-сальдову відомість по зазначеному рахунку та виписку по рахунку за 11 та 23 лютого 2015 року (т. 1 а. с. 119-123).
26 березня 2015 року Митним постом «Східний термінал» Київської митниці ДФС з аналогічних підстав, що зазначені вище, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № 125110011/2015/010024/1 із застосуванням резервного (шостого) методу, та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення за № 125110011/2015/00041 (т. 1 а. с. 96-99).
Того ж дня, на митну територію України надійшла ще одна частина другої партії бітуму по контракту поставки нафтопродуктів від 1 січня 2015 року № 100015/00095К, а 8 квітня 2015 року - третя частина другої партії товару.
В порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 МК України, позивач вдруге звернувся до митного органу з метою випуску товарів у вільний обіг за митною вартістю, визначеною декларантом, у звязку із чим останнім буда подана митна декларація та внесено на рахунок Київської митниці фінансові гарантії у вигляді застави.
Відповідачем на адресу позивача направлено лист щодо відмови ТОВ «Тандем-Оіл» у перегляді та скасуванні прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів (т. 1 а. с. 127-129).
14 травня 2015 року позивач звернувся до митного органу з метою отримання інформації щодо причин, які стали підставою для визначення митної вартості товару за резервним методом, про що 29 травня 2015 року відповідачем надано відповідь, що висновки щодо вартісних та якісних характеристик товару не були взяті до уваги, оскільки згідно із джерел цінової інформації визначено конюнктури ринку станом на лютий - березень 2015, а товар імпортувався в період на кінець січня 2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Тандем-Оіл», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем до митного органу надано передбачений ст. 53 Митного кодексу України пакет документів, достатній для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом, а тому відсутні підстави для коригування митним органом митної вартості товару.
Так, відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 50 названого Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Відповідно до частин 2 - 4 статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозвязок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно частинам 1, 5, 6, 7 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частинами 1 та 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Аналіз положень наведених статей свідчить про те, що обовязок доведення митної вартості товару лежить на декларанті. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобовязують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Частиною четвертою статті 54 МК України передбачено обовязок контролюючого органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як встановлено матеріалами справи, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, відповідач в оскаржуваних рішеннях не вказав конкретні обставини, які викликали такі сумніви, що суперечить вимогам статті 53 Митного кодексу України.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.
При цьому відомості, які містяться в ЄАІС, а також в інших інформаційних базах відповідача, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідного рішення.
Оцінюючи оскаржені позивачем рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 6 березня 2015 року № 125110011/2015/010017/1 та від 26 березня 2015 року № 125110011/2015/010024/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00030 та № 125110011/2015/00041, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність порушень позивачем норм Митного кодексу України, що зазначені у названих рішеннях відповідача.
Матеріалами справи встановлено, що імпортований товар (бітум нафтовий дорожній БДН 60/90) позивач придбав у ВАТ «Нафтова компанія «Роснафта» за контрактом поставки нафтопродуктів від 1 січня 2015 року № 100015/00095К. Поставка товару відбувалася партіями та відповідно до Додатку № 1 до названого контракту від 5 лютого 2015 року становила 215 доларів США за одну метричну тону, а згідно Додатку № 2 до цього ж контракту від 20 лютого 2015 року становила 225 доларів США за одну метричну тону, що підтверджується рахунками-проформами від 6 лютого 2015 року та від 26 лютого 2015 року, а також повідомленнями про оплату системи SWIFT від 11 лютого 2015 року та від 23 лютого 2015 року (т. 1 а. с. 47-48, 113, 116).
Враховуючи, що оплата за товар проводилася на умовах передоплати, представником позивача також було надано платіжні доручення, засвідченні банком, в яких відображено суму, що співпадає з сумами вказаних у наведених вище рахунках-проформах та в повідомленнях про оплату системи SWIFT.
Крім того, на підтвердження реальності визначеної позивачем митної вартості товару, ТОВ «Тандем-Оіл» на адресу митного органу додатково надано листи ДП «Держзовнішінформ» від 2 березня 2015 року та від 6 квітня 2015 року, а також ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 та 26 березня 2015 року, в яких зазначено, що аналіз щодо рівня цін на БДН 60/90, що постачався на умовах контракту поставки нафтопродуктів від 1 січня 2015 року № 100015/00095К, відповідає рівню цін на ринку РФ, а ціна на товар, визначена в Додатках № 1 та № 2 до цього контакту, є прийнятною (т. 1 а. с. 74, 81, 115, 118).
Посилання відповідача на вартісні показники товару Fuel oil (мазут), як на підставу застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості, не впливають на правильність визначеної декларантом митної вартості товару за обраним ним методом, оскільки позивачем за відповідним контрактом поставки нафтопродуктів імпортовано саме бітум нафтовий дорожній вязкий БНД 60/90, що також не спростовує правильність висновків суду першої інстанції.
Не є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги про те, що наведений вище контракт поставки з ВАТ «Нафтова компанія «Роснафта» є непрямим.
Так, стороною відповідного зовнішньоекономічного контракту є ВАТ «Нафтова компанія «Роснафта», а в товаросупровідних документах та митних деклараціях зазначено ТОВ «Сизранський нафтопереробний завод».
Проте, як встановлено матеріалами справи та вірно зазначено судом першої інстанції, нафто виробник ТОВ «Сизранський нафтопереробний завод» належить ВАТ «Нафтова компанія «Роснафта», наведений факт є загальнодоступною інформацією, яка розміщена на офіційному сайті підприємства, яке на сьогоднішній день є лідером російської нафтової галузі, та одним з найбільших нафтогазових корпорацій світу, про що свідчить запрошення позивача до участі у тендері (т. 1 а. с. 42-46).
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оскільки, всупереч доводам апелянта, декларантом надано Київській митниці передбачений ст. 53 МК України пакет документів, достатній для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за ціною договору, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів від 6 березня 2015 року № 125110011/2015/010017/1 та від 26 березня 2015 року № 125110011/2015/010024/1, а також карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00030 та № 125110011/2015/00041, є правильним.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару, який належить до виключної компетенції митного органу, полягає не в тому, щоб скоригувати митну вартість товару в бік збільшення, а в тому, щоб визначити реальну ціну товару, що ввозиться на територію України.
При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, здійсненого у попередні періоди, сам по собі не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, а також не може бути єдиною достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за визначеним декларантом методом.
Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 30 листопада2015 року.
Головуючий: О.С. Золотніков
Судді: Ю.В. Осіпов
ОСОБА_5
Судове рішення № 53947794, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/3576/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: