Ухвала суду № 53947763, 24.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 р.Справа № 629/3129/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

при секретарі судового засідання - Кудіній Я. Г.,

за участю представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.10.2015р. по справі № 629/3129/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області , Виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держсанепідслужби в Харківській області- заступника начальника Головного управління Держсанепідслужби в Харківській області- заступника головного державного санітарного лікаря Харківської області ОСОБА_3 , Лозівського міськміжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби в Харківській області в особі начальника ОСОБА_4 третя особа Лікар-стажист з гігієни харчування Лозівського міськміжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби в Харківській області ОСОБА_5

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,,

ВСТАНОВИЛА:

03.08.2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила:

- визнати дії Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області неправомірними та незаконними, що виявилися у незаконній, необгрунтованій відмові у прийняті на роботу одинокій багатодітній матері, дискримінації, упередженому ставленні до одинокої багатодітної матері, на утриманні якої двоє дітей до чотирнадцяти років та дитина з особливими потребами;

- визнати дії виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області ОСОБА_3 неправомірними та незаконними, що виявилися у незаконній, необгрунтованій відмові у прийняті роботу одинокій багатодітній матері, дискримінації, упередженому ставленні до одинокої багатодітної матері, на утриманні якої двоє дітей до чотирнадцяти років та дитина з особливими потребами;

- визнати дії Лозівського міськміжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області в особі начальника ОСОБА_4 неправомірними та незаконними, що виявилися в порушенні Закону України «Про звернення громадян» та дискримінації, упередженому ставленні до одинокої багатодітної матері, на утриманні якої двоє дітей до чотирнадцяти років та дитина з особливими потребами;

- визнати недійсним, нечинним та скасувати наказ (документ про трудовий договір) про прийняття на роботу ОСОБА_5;

- зобовязати Головне управління Держсанепідслужби у Харківській області прийняти на роботу (укласти трудовий договір) ОСОБА_2.

Лозівський міськрайонний суд Харківської області ухвалою від 16.10. 2015 року закрив проваження по справі. Розяснив позивачу, що розгляд даної справи віднесено до компетенції судів щодо розгляду справ в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Також заявник вказує в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції неповністю зясовано обставини справи, а тому рішення прийнято передчасно.

У судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав ухвалу суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Позивач, відповідачі та третя особа у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, 03.08.2015 року ОСОБА_2 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з даним позовом.

05 жовтня 2015 року через канцелярію суду від представника відповідача - Головного Управління Держсанепідслужби у Харківській області, надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У звязку з цим Лозівський міськрайонний суд Харківської області ухвалою від 16.10. 2015 року закрив проваження по справі.

Приймаючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позовні вимоги позивача повязані з відмовою Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області у прийнятті на роботу (укласти трудовий договір) з ОСОБА_2, то спірні правовідносини не є публічно - правовими, а стосуються трудових відносин, і тому спір має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів частково погоджується з таким рішенням з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «публічна служба» в розумінні п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, згідно довідки № 7.0/5283 від 31.08.2015р. Головного Управління Держсанепідслужби у Харківській області посада лікаря з гігієни харчування санітарно-гігієнічного відділу Лозівського міськміжрайонного управління не відноситься до посад державних службовців (а.с. 93) та не є публічною службою.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання дій виконуючого обовязки начальника Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області ОСОБА_3 та Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області неправомірними та незаконними, що виявилися у незаконній, необгрунтованій відмові у прийняті на роботу одинокій багатодітній матері, дискримінації, упередженому ставленні до одинокої багатодітної матері, на утриманні якої двоє дітей до чотирнадцяти років та дитина з особливими потребами; визнання недійсним, нечинним та скасування наказу (документу про трудовий договір) про прийняття на роботу ОСОБА_5; зобовязання Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області прийняти на роботу (укласти трудовий договір) ОСОБА_2, не повязані з публічною службою, а, отже, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, зокрема, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначена частина позову підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження в частині позовних вимог щодо визнання дій Лозівського міськміжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області в особі начальника ОСОБА_4 неправомірними та незаконними, що виявилися в порушенні Закону України «Про звернення громадян» та дискримінації, упередженому ставленні до одинокої багатодітної матері, на утриманні якої двоє дітей до чотирнадцяти років та дитина з особливими потребами, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в уточненій позовній заяві ОСОБА_2 просить, зокрема, визнати дії Лозівського міськміжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області в особі начальника ОСОБА_4 неправомірними та незаконними, що виявилися в порушенні Закону України «Про звернення громадян» та дискримінації, упередженому ставленні до одинокої багатодітної матері, на утриманні якої двоє дітей до чотирнадцяти років та дитина з особливими потребами (а.с. 142-144).

В обгрунтування зазначеної вимоги ОСОБА_2 вказує про те, що 30.06.2015 року звернулася з письмовою заявою до керівника Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, яку було отримано цією установою 30 липня 2015 року. Цього ж дня подала лист (додатком до якого є аналогічна заява про прийняття на роботу) до Лозівського міськміжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області. Оскільки у місті Лозова відсутня можливість відправлення факсом заяви з приводу працевлаштування ОСОБА_2 до Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, позивачка просила Лозівське міськміжрайонне управління, яке є структурною одиницею Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, терміново направити її заяву до Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області. Керівник Лозівського міськміжрайонного управління ОСОБА_4 отримала розяснення уповноважених осіб Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області і повернула заяву ОСОБА_2 як таку, що надана за неналежністю. Але, на думку ОСОБА_2, керівник ОСОБА_4 не вивчила її лист від 30.06.2015 року, оскільки в ньому позивачка не просила розглядати заяву щодо працевлаштування, а просила терміново направити її за належністю до Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області. Таким чином, керівником ОСОБА_4 було порушено вимоги ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», а саме не направлено заяву ОСОБА_2 за належністю, про що зазначалося в листі від 30.06.2015 року (зворотня сторона а. с. 143).

Отже, зі змісту даної позовної вимоги вбачається, що позивач оскаржує дії суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 цього Кодексу, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.

Наявність у суб'єкта владних управлінських функцій означає, що він наділений адміністративною правосуб'єктністю, яка реалізується через певний обсяг конкретних прав і обов'язків (повноважень), необхідних для здійснення управлінської діяльності в тій чи іншій сфері публічної влади.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що для даної частини позовних вимог передбачений інший порядок судового провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.10.2015 року підлягає скасуванню в частині закриття провадження щодо позовних вимог про визнання дій Лозівського міськміжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області в особі начальника ОСОБА_4 неправомірними та незаконними, що виявилися в порушенні Закону України «Про звернення громадян» та дискримінації, упередженому ставленні до одинокої багатодітної матері, на утриманні якої двоє дітей до чотирнадцяти років та дитина з особливими потребами, а справа в цій частині направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 199, ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.10.2015 року по справі № 629/3129/15-а скасувати в частині закриття провадження щодо позовних вимог про визнання дій Лозівського міськміжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області в особі начальника ОСОБА_4 неправомірними та незаконними, що виявилися в порушенні Закону України "Про звернення громадян" та дискримінації, упередженому ставленні до одинокої багатодітної матері, на утриманні якої двоє дітей до чотирнадцяти років та дитина з особливими потребами.

Справу в цій частині направити для продовження розгляду до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

В іншій частині ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.10.2015 року по справі № 629/3129/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в частині залишення без змін ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.10.2015 року по справі № 629/3129/15-а може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, в іншій частині є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_6Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8

Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2015 р.