Ухвала суду № 53947597, 19.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Справа № 876/4774/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Гудима Л.Я., Макарика В.Я,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Хустської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року в адміністративній справі за позовом Хустської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хустхліб» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Агроінвест» про визнання недійсними договорів купівлі - продажу,

В С Т А Н О В И В :

Хустська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хустхліб» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Агроінвест» про визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 21.02.2012 року, що були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хустхліб» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТ Агроінвест».

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Із таким судовим рішенням не погодилася Хустська ОДПІ та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позову. Зокрема, зазначила в апеляційній скарзі, що перевіркою ТзОВ «Хустхліб» за період діяльності з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року зафіксовано, що у період з 16.03.2011 року по 28.03.11 року ТОВ «Правда» надало ТзОВ «Хустхліб» безповоротну фінансову допомогу на загальну суму 16410333 грн. Вказана сума грошових коштів не включена товариством «Хустхліб» до рядка 01.6 Декларації «інші доходи» за 1 квартал 2011 року, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток. За результатами вищевказаної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.02.2012 року, яким товариству «Хустхліб» визначено зобов'язання по податку на прибуток в сумі 4201034 грн. Це податкове повідомлення-рішення відповідач оскаржив та уклав договори купівлі-продажу з ТзОВ «СТ Агроінвест» від 21.02.2012 року щодо відчуження майна, тобто фактично скористався механізмом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення з метою неузгодження визначеного грошового зобов'язання, відтермінування сплати визначеного податкового зобов'язання та ненастання правових наслідків, пов'язаних з погашенням податкового боргу шляхом відчуження усього нерухомого майна. Враховуючи викладене, апелянт вважає, що необхідно визнати недійсними укладені договори щодо відчуження майна.

Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Представники сторін у судове засідання не зявилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Хустською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року в ТзОВ «Хустхліб». За результатами зазначеної перевірки позивачем було складено акт № 21/23/32907024 від 26.01.2012 року, згідно якого встановлено, що у період з 16.03.2011 року по 28.03.2011 року ТОВ «Правда» надало ТзОВ «Хустхліб» безповоротну фінансову допомогу на загальну суму 16410333 грн. Вказана сума грошових коштів не була включена товариством «Хустхліб» до рядка 01.6 Декларації «інші доходи» за 1 квартал 2011 року, що підтверджується копією згаданого акту наявною в матеріалах справи.

На підставі вищенаведеного акту 8 лютого 2012 року Хустською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким товариству «Хустхліб» визначено зобов'язання по податку на прибуток в сумі 4201034грн.

Підприємство оскаржило це податкове повідомлення-рішення.

21 лютого 2012 року ТзОВ «Хустхліб» уклало з ТзОВ «СТ Агроінвест» наступні договори купівлі-продажу нерухомого майна, а саме:

- про відчуження 92/100 частки комплексу будівель загальною площею 2670,70 кв.м.;

- про відчуження цілого нежилого приміщення - вбудоване приміщення промтоварного магазину 2-1 площею 17,20 кв.м.;

- про відчуження нежилого приміщення - виробничого корпусу загальною площею 1205,30 кв.м.;

- про відчуження цілого нежилого приміщення магазину «Хліб» загальною площею 54,10 кв.м.

Хустська ОДПІ як на підставу для визнання недійсними укладених ТзОВ «Хустхліб» договорів купівлі-продажу нерухомості відповідно до п. 87.2 ст. 87 та п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України посилається на те, що ТзОВ «Хустхліб» уклало їх під час адміністративного узгодження донарахованих сум податку на прибуток підприємств за наслідком проведеної податкової перевірки згідно акту № 21/23/32907024 від 26.01.2012 року.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Як вбачається із змісту, відповідні норми застосовуються виключно у випадку наявності податкового боргу у платника податків.

Матеріалами справи встановлено, що під час укладення ТзОВ «Хустхліб» оспорюваних договорів купівлі-продажу, у останнього були відсутні зобов'язання сплатити або податковий борг щодо донарахованих сум податку на прибуток підприємств за наслідком проведеної податкової перевірки згідно Акту № 21/23/32907024 від 26.01.2012 року, оскільки на момент їх укладення спірні донараховані суми перебували у процедурі узгодження передбаченій ст.ст. 56, 57 Податкового кодексу України. За викладених обставин зазначені позивачем обставини не перешкоджали укладенню оспорюваних договорів. Натомість використання відповідачем 1, наданого йому Податковим кодексом України права оскаржувати прийняті податкові повідомлення-рішення не може тлумачитися, як протиправна дія, оскільки вона випливає із чинних норм законодавства, а отже не може бути підставою для визнання недійсним укладених договорів.

Згідно ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені, у тому числі, обвинувальним вироком.

З огляду на викладене, позивачем не надано жодних доказів того, що договори про відчуження майна, які укладені ТОВ «Хустхліб» суперечать інтересам держави і суспільства та підлягають визнанню недійсними з підстав встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України.

Щодо висновку позивача, що одним із доказів відсутності реальної господарської доцільності, пов'язаної з продажем усього нерухомого майна свідчить обраний сторонами договорів порядок розрахунку, який не відповідає змісту зобов'язання з купівлі - продажу, суперечить Цивільному кодексу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто за змістом ч. 1 ст. 692 ЦК України дозволяється передбачити у договорі інший строк оплати товару, у тому числі з моменту настання певної події.

Відповідно до ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хустхліб» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби № НОМЕР_2 від 26.04.2012 року. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року у справі № 2а-0770/1670/12 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 року зазначену постанову суду скасовано та прийнято нову постанову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 26.04.2012 року. Вищий адміністративний суд підтвердив правомірність позиції Львівського апеляційного адміністративного суду та ухвалою від 18 серпня 2014 року відмовив у задоволенні касаційної скарги Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області. Копії цих судових рішень приєднані до матеріалів справи.

Отже, відсутні підстави для висновку, що відповідачами було укладено спірні договори з метою заподіяння шкоди державі шляхом ухилення від сплати податків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Хустської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі № 2а-0770/1636/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_1

Повиний текст виготовлено 24 листопада 2015 року.