Рішення № 5394590, 25.03.2009, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 2-131/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2009 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі : головуючого судді Березовського О.Д., при секретарі Швачко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 10 лютого 2009 року звернулась в суд з позовною заявою до відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення з відповідача на її користь компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати за період з 01.02.2001 року по 31.08.2002 року в сумі 205, 21 грн..

Позивач в позовній заяві зазначила, що вона, як вчитель Лемешівської ОСОБА_2 ступенів, отримала згідно рішення суду надбавку за вислугу років за період з 01.01.1997 року по 01.09.2002 року, а також допомогу на оздоровлення за 1998-2002 року в сумі 833, 68 грн., які є частиною її заробітної плати за цей період.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 підприємства, організації та установи всіх форм власності та господарювання, які своєчасно не виплатили своїм працівникам заробітну плату за 1997-2002 роки, повинні в обов’язковому порядку при виплаті цієї заборгованості заробітної плати нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням термінів її виплати в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1428. Таким чином, не нарахування таких виплат є порушенням закону, звуженням змісту та обсягу існуючих громадянських прав і свобод.

На підставі викладеного, позивач просить суд зобов’язати відділ освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати за період з 01.02.2001 року по 31.08.2002 року в сумі 205, 21 грн..

Ухвалою судді від 17 лютого 2009 року відкрито провадження у зазначеній справі.

В судове засідання позивач не з’явилась, про час там місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином. Згідно поданої суду письмової заяви від 18.02.2009 року ОСОБА_1 просить суд розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити їх ( а.с. 6 ).

Представник відповідача – відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду відповідач був повідомлений належним чином. Начальник відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_3 надала суду письмові пояснення по суті заявлених позивачем позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням термінів її виплати в повному обсязі, а також справу слухати за відсутності працівника відділу освіти Городнянської райдержадміністрації. В письмових поясненнях відповідач зазначив, що в зв’язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених ст. 57 Закону України „Про освіту”, відсутністю відповідних бюджетних асигнувань протягом 1997-2000 років відділом освіти не проводилось нарахування педагогічним працівникам надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Так як ці виплати не були нараховані, не вівся їх облік, вони не відносились до кредиторської заборгованості. Законом України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” врегульовано правовідносини з цього питання. Цим законом встановлено порядок погашення заборгованості протягом 5 років рівними частинами. Згідно листа-роз’яснень Міністерства освіти і науки України, Мінфіну України за погодженням з Мінпраці та соціальної політики України, Державним казначейством України від 30.11.2005 року №1/9-681 ця заборгованість визнана разовою виплатою державного бюджету протягом 5 років. Відповідно до нормативних документів, які регулюють нарахування компенсації, визначено, що компенсація не нараховується на разові виплати, тому компенсація позивачу і не нараховувалась ( а.с. 9 ).

Представник третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог у судове засідання не з‘явився, про час та місце судового розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином. В.о. начальника Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області ОСОБА_4 надала суду письмові пояснення на позовну заяву за вих. № 14-13/102/1574 від 03.03.2009 року. Згідно письмових пояснень третьої особи встановлено, що ГУ ДКУ у Чернігівській області просить суд відмовити в задоволенні письмових вимог позивача в повному обсязі та розгляд справи провести без участі представника Головного управління ДКУ у Чернігівській області. Приведені в поясненні заперечення на позов аналогічні запереченням відповідача по справі ( а.с. 10 - 11 ).

Суд, з’ясувавши позицію сторін по суті заявлених позивачем позовних вимог, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно довідки Лемешівської ЗОШ І – ІІІ ступенів за вих. № 7 від 06.02.2009 року встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працює вчителем в даному навчальному закладі з 01.09.1998 року ( а.с. 5 ).

З дослідженої у судовому засіданні довідки відділу Державної виконавчої служби Городнянського РУЮ Чернігівської області за вих. № 02-28/1/10543 від 22.10.2008 року встановлено, що позивачу перераховано на її особистий рахунок 26.09.2008 року грошові кошти в сумі 833, 68 грн. заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та матеріальної допомоги на оздоровлення згідно виконавчого листа Городнянського райсуду № 2-478 від 15.06.2007 року. 26.09.2008 року позивачу перераховано на її особовий рахунок 1704, 50 грн. заборгованості за безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням згідно виконавчого листа Городнянського райсуду № 2-447 від 15.06.2007 року ( а.с. 3 ).

Дослідженням у судовому засіданні рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 16.05.2007 року, встановлено, що за рішенням суду у цивільній справі № 2-478/2007 на користь позивача з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації стягнуто заборгованість по виплаті надбавки за вислугу років та матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 833, 68 грн., а також компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати за період з 01.09.1998 року по 31.01.2001 року в розмірі 109, 20 грн..

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 22 Конституції України наголошує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 43 Конституції України проголошує, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В статті 57 Закону України „Про освіту”, якою визначені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів, визначено, що держава забезпечує вказаній категорії працівників виплату надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу ( ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи та виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати ) при наданні щорічної відпустки.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України „Про оплату праці”, додаткова заробітна плата, це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачу неправомірно своєчасно не виплачувалась надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення за період 1997 – 2002 років, які є частиною її заробітної плати, чим було порушено її конституційне право на своєчасне одержання винагороди за працю.

З 01.01.1997 року введена в дію стаття 34 Закону України „Про оплату праці”, якою передбачена компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, яка проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги та у порядку, встановленому чинним законодавством.

Цей порядок врегульовано законодавством, зокрема Законом України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року N 2050-III, Постановою КМУ від 20 грудня 1997 р. N 1427 „Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати”, Постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. N 159 „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати”.

З довідки відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області встановлено, що компенсація ОСОБА_1 втрати частини заробітної плати у зв‘язку з порушенням строків її виплати за період з 01.02.2001 року по 31.08.2002 року становить 205, 21 грн. ( а.с. 4 ).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на лист – роз’яснення Міністерства освіти і науки України, Мінфіну України за погодженням з Мінпраці та соціальної політики України, Державним казначейством України від 30.11.2005 року №1/9-681 в частині того, що виплата по ст. 57 Закону України „Про освіту” є разовою виплатою державного бюджету, оскільки воно суперечить вимогам ч. 1 ст. 5 Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів”, яка передбачає, що кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та підлягає стягненню з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області нарахована позивачу компенсація втрати частини заробітної плати у зв‘язку з порушенням строків її виплати за період з 01.02.2001 року по 31.08.2002 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 22, 43, 55, 58 Конституції України, ст. 57 Закону України „Про освіту”, ст. 2, ст. 34 Закону України „Про оплату праці”, ст. 94, 233 КЗпП України, Законом України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року N 2050-III, Постановою КМУ від 20 грудня 1997 р. N 1427 „Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати”, Постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. N 159 „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати”, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 205 грн. 21 коп. грошової компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати за період з 01.02.2001 року по 31.08.2002 року, без врахування податків та обов’язкових платежів, що підлягають утриманню.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області 51 грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

Стягнути з відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. для зарахування на рахунок № 31212259700101 держбюджету Городнянського району, код одержувача 21406290, ГУ ДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя : О.Д.Березовський