Ухвала суду № 53943328, 26.11.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/13896/14-ц Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.

Категорія 43 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Талько О.Б.,

суддів: Заполовського В.Й., Трояновської Г.С.,

при секретарі Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, та апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління житлового господарства Житомирської міської ради, треті особи: комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №1» Житомирської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсними та скасування розпорядження про приватизацію житла, свідоцтва про право власності та встановлення факту постійного проживання, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому зазначили, що проживають у житловому будинку №36-а по вул Черняховського в м Житомирі. У даному житловому приміщенні також проживав та був зареєстрований ОСОБА_7, який помер 17 березня 2014 року.

Звернувшись до Житомирської міської ради з приводу приватизації вказаного житла, їм стало відомо про те, що за життя ОСОБА_7 без їхньої згоди приватизував на своє імя частину даного житлового будинку, а саме квартиру №2, яка не виділена в натурі.

Вважаючи що такі дії свідчать про порушення їхніх прав на приватизацію вказаного житла, позивачі просили визнати недійсним та скасувати розпорядження про приватизацію спірного житла та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м Житомирі.

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 збільшили позовні вимоги та просили також встановити факт їхнього проживання у вказаному житловому будинку протягом періоду з 1992 року по 2000 рік включно.

Під час судового розгляду представник третьої особи звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі з тих підстав, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Окрім того, просив скасувати застосовані судом заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірний житловий будинок.

Ухвалою Богунського районного суду м Житомира від 28 жовтня 2015 року провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч 1 ст. 205 ЦПК України.

Мотивувальна частина ухвали містить висновок про відмову у задоволенні клопотання щодо скасування заходів забезпечення позову.

В апеляційній скарзі представник позивачів, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В поданій до суду апеляційній скарзі представник третьої особи ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу в частині відмови у скасуванні заходів забезпечення позову та постановити в цій частині нову ухвалу, якою задовольнити дане клопотання.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав апеляційну скаргу, подану в інтересах останніх, та просив відхилити апеляцію, подану в інтересах ОСОБА_5

На думку представника ОСОБА_5, суд першої інстанції обгрунтовано закрив провадження у справі, адже зазначений спір є публічно-правовим. Разом з тим, суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю субєкта владних повноважень, який реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, а тому й позовні вимоги до вказаного відповідача належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Відповідно до розяснень, які містяться у п. п.3, 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1 березня 2013 року за №3, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст.15,16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

У зязку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне ( справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, субєктний склад такого спору ( однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло ( приватизацію житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного житлового фонду тощо). Такі спори є житловими ( цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача субєкта владних повноважень.

Зміст позовної заяви свідчить, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з даним позовом, оскільки вважають, що внаслідок приватизації частини спірного житла на імя ОСОБА_7, були порушені їхні житлові права, зокрема, право на безоплатну приватизацію вказаного житлового приміщення.

Отже, в даному випадку існує спір про право та позовні вимоги підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Участь у спірних правовідносинах управління житлового господарства Житомирської міської ради не перетворює цей спір на публічно-правовий, що, в свою чергу, свідчить про безпідставне застосування судом положень п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

За таких обставин, ухвала в частині закриття провадження підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Частина 3 статті 154 ЦПК України надає суду право скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 9 вересня 2014 року з метою забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2.

Представник ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вважаючи, що накладення арешту на вказане житлове приміщення порушує права його довірителя, який є спадкоємцем майна ОСОБА_7

При вирішенні даного питання суд, вказавши у мотивувальній частині ухвали на передчасність заявленого клопотання, відмовив у його задоволенні. Разом з тим, резолютивна частина ухвали не містить висновку суду з цього приводу.

З огляду на вищезазначене, ухвала в частині відмови у скасуванні заходів забезпечення позову підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 311- 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, задовольнити частково.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2015 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління житлового господарства Житомирської міської ради, треті особи: комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №1» Житомирської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсними та скасування розпорядження про приватизацію житла, свідоцтва про право власності та встановлення факту постійного проживання, - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалу Богунського районного суду від 28 жовтня 2015 року в частині відмови у скасуванні заходів забезпечення позову,- скасувати та передати дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді: