Постанова № 53942258, 27.11.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/2-а-221/11

Провадження № 2-а/0274/147/15

Постанова

Іменем України

27.11.2015 м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря Соломянюк Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Бердичеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Бердичівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати йому допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 13 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, зобовязати відповідача, здійснити перерахунок та стягнути на його користь 5192 гривні разової допомоги, як інваліду війни другої групи до 5травня за 2010 рік.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що він є інвалідом війни другої групи та на нього розповсюджується Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яким визначено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни другої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Однак йому у 2010 році було проведено виплату у значно меншому розмірі, в сумі 480 грн.

Ухвалою від 05.01.2011 року до участі у вказаній справі залучено у якості співвідповідача Головне управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.08.2015 справа за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації направлена до суду першої інстанції на новий розгляд, з вказівками вирішення питання щодо залучення належного відповідача до участі у справі (а.с. 63-65).

Ухвалою суду від 06.11.2015 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради.

У судове засідання позивач не зявився, до суду спрямував заяву в якій просить справу слухати у його відсутність, позов підтримав.

Представник відповідача - Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації ( далі Центр), будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Відповідно до заперечень проти позову ( а.с. 90-92) просить відмовити у позові, оскільки при виплаті у 2010 році допомоги до 5 травня ОСОБА_2 Центр діяв відповідно до чинного законодавства, у розмірі встановленому постановою КМУ від 07.04.2010 № 299 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та „Про жертви нацистських переслідувань. Посилається на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, від 08.10.2008 № 20-рп/2008, та рішення від 25.01.2012 № 3-рп/2012. Крім того Центром допомога ОСОБА_3 виплачена 26 квітня 2010 року, а з позовом він звернувся у грудні 2010 року, порушивши шестимісячний строк звернення з позовом до суду.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради у судове засідання не зявився. Згідно листа від 13.11.2015 ( а.с. 96) представник Управління зазначив, що повноважень щодо нарахування та виплати щорічної разової допомоги ветеранам війни до 5 травня Управлінню ніколи не надавались.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Згідно Розпорядження Губернатора Житомирської ОДА від 24.12.2015 № 443, найменування Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації замінено на Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА.

ОСОБА_1 є інвалідом війни другої групи, що підтверджується посвідченням серії Є № 074923, виданим Бердичівським міським управлінням праці та соціального захисту населення 25.09.2009. (а.с. 4).

З листа Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА вбачається, що у 2010 році щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі 480 гривень позивачеві виплачував Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації ( а.с. 79).

Як свідчать додаткові атестати Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 806/24 від 07.06.2010 та № 22/24 від 30.09.2015, у 2010 році, лист № 02/1154 від 05.10.2015 та № 02/1123 від 30.09.2015 Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, ОСОБА_1 отримав разову грошову допомогу до 5 травня 2010 року у розмірі 480 гривень з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про державний бюджет України за 2010» (а.с. 78).

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в текстстатті 13 Закону від 22.10.1993 № 3551-ХІІбули внесені зміни, відповідно до яких разова грошова допомога інвалідам війни виплачується щорічно до 5 травня у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідностіКонституції України(конституційності) окремих положень статті 65 розділуI, пунктів 61, 62, 63, 66 розділуII, пункту 3 розділуIII Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народного депутата України щодо відповідностіКонституції України(конституційності) положень статті67розділуI, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділуII Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними).

Отже, з 22 травня 2008 року застосування підлягала попередня редакція статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої розмір зазначеної допомоги для, зокрема, інвалідів ІІ групи складав вісім мінімальних пенсій за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», якою керувався Центр при виплаті разової грошової допомоги, її розмір на 2010 рік був встановлений у сумі 480гривень.

Тобто, в даному випадку на період виникнення правовідносин, що є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня інвалідам війни.

Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надане право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Таким чином, у 2010 році Кабінет Міністрів України мав право встановлювати розмір соціальних виплат, але лише таких соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір разової грошової допомоги, який передбаченийстаттею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначається залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому у 2010 році Кабінету Міністрів України не було надане право щодо встановлення розміру разової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня інвалідам війни.

Отже, до спірних правовідносин не підлягає застосуваннюпостанова Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 07.04.2010 № 299, якою визначений розмір виплат разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги, слід керуватися Законом (Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 року № 299).

Відповідно до статті 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є невідємною частиною системи соціального захисту населення, державною установою, завданням якої є забезпечення всіх видів соціальних виплат, їх нарахування, виготовлення виплатних документів, контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, облік фактичних видатків по даних виплатах. Вказане підтвердив Центр своїм листом ( а.с. 97).

А тому дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА щодо нарахування та виплати у 2010 році разової грошової допомоги урозмірах менших, ніж визначено Законом, є неправомірними.

В задоволення позову до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради суд відмовляє, оскільки Управлінням такі виплати не проводилися.

Щодо посилання представила Центру на Рішення КСУ не суд не бере за основу, оскільки на час виникнення спірних правовідносин, законом не було встановлено право Кабінету Міністрів України на встановлення розмірів допомоги до 5 травня. Рішення Конституційного суду України від 26.12.2011 у справі № 20-рп/2011, та рішення від 25.01.2012 № 3-рп/2012 були ухвалені після виникнення правовідносин та не регулюють спірні правовідносини.

З твердження представника Центру щодо пропуску ОСОБА_3 строку позовної давності суд не бере за основу, оскільки відповідно до частини четвертої статті 17-1 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту виплата до 5 травня проводиться в строк до 30 вересня відповідного року. Позивач же з позовом звернувся у грудні 2010 року. Відповідно, ним строк звернення з позовом до суду ним не пропущено.

Позивач у позовній заяві просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість щодо виплати допомоги до 5 травня у розмірі 5192 грн.

Оскільки відомості про розмір невиплаченої ОСОБА_3 допомоги до 5 травня до позову не додано, а суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено повноваження щодо нарахування виплати допомоги до 5 травня, відповідно до частини другої статті 11 КАСУ ,суд виходить за межі позовних вимог та зобовязує Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік відповідно до статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше проведених виплат.

Керуючись статтями 71, 94, 158 163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації соціальних виплат щодо виплати ОСОБА_1, як інваліду війни другої групи, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік у розмірі, меншому, ніж визначено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов'язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше проведених виплат.

В решті позову відмовити.

На постанову суду сторонами протягом десяти днів з дня отримання її повного тексту може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя