Ухвала суду № 53942093, 01.12.2015, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/547/15-ц

Провадження № 2/169/215/15

Категорія: 26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

01 грудня 2015 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю:

секретаря Веремчук Л.Ю.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочне рішення Турійського районного суду від 13 жовтня 2015 року, яким позов Банку було задоволено повністю, скасовано ухвалою суду від 02 листопада 2015 року і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

У даному судовому засіданні відповідач заявила клопотання про закриття провадження в справі у звязку з тим, що з приводу спору про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2005 року, укладеного між нею та Банком, було ухвалено рішення Турійського районного суду від 29 вересня 2014 року, яке набрало законної сили, про відмову Банку в позові.

Заслухавши відповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали даної цивільної справи та цивільної справи № 169/553/14-ц за позовом Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про наявність передбачених процесуальним законом підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та закриття провадження в справі в частині вимог Банку.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Звертаючись до суду із даним позовом позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за тим же кредитним договором № б/н від 26 грудня 2005 року у розмірі 16247,69 грн (а.с. 3 на звороті). Кредитні кошти було надано відповідачу в розмірі 5000 гривень зі сплатою за користування 3% в місяць з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, на підставі відповідної заяви відповідача SAMDN23000005152871 від 26 грудня 2005 року (а.с. 6). Заборгованість розрахована станом на 31 серпня 2015 року (а.с. 4-5).

Із дослідженої в судовому засіданні цивільної справи № 169/553/14-ц вбачається, що 18 серпня 2014 року Банк звертався з позовом до ОСОБА_1, предметом якого було стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 грудня 2005 року у розмірі 13224,93 грн (а.с. 4), за яким кредит був наданий відповідачу на підставі такої ж, як і в даній справі, заяви SAMDN23000005152871 від 26 грудня 2005 року та на аналогічних умовах (а.с. 11). Заборгованість розрахована станом на 12 травня 2014 року (а.с. 5-10).

Рішенням Турійського районного суду від 29 вересня 2014 року у вказаній справі, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 листопада 2014 року, в позові Банку було відмовлено у звязку з пропуском строків позовної давності (а.с. 79-80, 110-112).

Відомості щодо оскарження рішення суду в касаційному порядку в матеріалах зазначеної цивільної справи відсутні.

За змістом ст. 223 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Після набрання рішенням суду законної сили сторони, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Аналіз наведених обставин та зазначених норм процесуального закону в їх сукупності дає підстави для висновку, що у звязку з пропуском строку позовної давності Банк втратив право звернення до суду із вимогою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 грудня 2005 року в розмірі 13224,93 грн, з яких: заборгованість за кредитом 3023,97 грн; заборгованість по процентах за користування кредитом 9095,01 грн; штраф 500 грн (фіксована частина), 605,95 грн (процентна складова).

Вказані обставини в контексті положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України при розгляді даної справи доказуванню не підлягають.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).

За таких обставин, відповідно до зазначених норм процесуального права та враховуючи, що з приводу спору між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 про той самий предмет і з тих самих підстав щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 грудня 2005 року в розмірі 13224,93 грн, які охоплюються розміром вимог у даній справі (16247,69 грн), Турійським районним судом 29 вересня 2014 року ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили, про що позивачу достовірно було відомо, то суд дійшов висновку, що провадження у цій справі в частині вимог Банку про стягнення заборгованості в розмірі 13224,93 грн підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 1, 61, 205, 206, 209, 210, 223 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 13224 (тринадцять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 93 копійки, з яких: заборгованість за кредитом 3023 (три тисячі двадцять три) гривні 97 копійок; заборгованість по процентах за користування кредитом 9095 (девять тисяч девяносто пять) гривень 01 копійка; штраф 500 (пятсот) гривень (фіксована частина), 605 (шістсот пять) гривень 95 копійок (процентна складова), закрити.

Розяснити сторонам, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий