Постанова № 53941137, 20.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2015 року 810/4794/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доУправління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової Ірини Дмитрівнипроскасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.09.2015 №24129912 (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2015 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкову Ірину Дмитрівну.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.09.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Хріпковою І.Д. було прийнято рішення № 19136117 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка була подана його представником 17.08.2015. В якості підстави для зупинення розгляду заяви державним реєстратором зазначено, що документи для реєстрації подані не в повному обсязі, а саме технічний паспорт. Проте, на думку позивача, його представником було подано повний пакет документів необхідний для проведення реєстрації права власності на житловий будинок, що передбачений чинним законодавством, а тому вимога державного реєстратора надати технічний паспорт не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідачі позов не визнали, надали суду письмові заперечення, в яких просили суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказали, що оскаржуване рішення прийнято з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки представником позивача при поданні заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не було надано технічний паспорт, у зв'язку із чим розгляд такої заяви було зупинено. Крім того зазначили, що у виписці з погосподарської книги, яка була подана разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відсутнє присвоєння літер до складових частин об'єкта нерухомого майна, що унеможливлює внесення інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У судове засідання, призначене на 16.11.2015, з'явились позивач та представник ГТУЮ у Київській області.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 серпня 2015 року ОСОБА_3, діючи на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1, подала до Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок 1964 року побудови, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

До заяви про державну реєстрацію права власності представником позивача було додано такі документи: виписку з погосподарської книги №2 від 26.05.2015 №02-35/19, видану Степківською сільською радою Таращанського району Київської області; державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, виданий 12.04.2010 Управлінням земельних ресурсів у Таращанському районі Київської області; копії паспорта заявника; довіреність від 13.08.2015 №26; копії паспорта уповноваженої особи.

Подання представником позивача вказаної заяви та необхідних для здійснення державної реєстрації документів підтверджується Карткою прийому заяви №23704608. Дана Картка прийому заяви містить інформацію про те, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.08.2015 о 09:49:49 за реєстраційним номером 12847465.

За наслідками розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпковою Іриною Дмитрівною прийнято рішення від 03.09.2015 №24129912 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Таке рішення мотивоване відсутністю у повному обсязі документів, а саме: технічного паспорту.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, визначено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

За змістом частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Відповідно до частини третьої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для здійснення державної реєстрації прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об'єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, проведення технічної інвентаризації не потребується. Документом, що замінює технічний паспорт у разі його відсутності, є виписка з погосподарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради (у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений у статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Крім того, процедура проведення державної реєстрації, перелік документів, необхідних для її проведення, а також права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначається Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (далі - Порядок №868).

Відповідно до п. 49-1 Порядку №868 у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., заінтересованою особою може бути особа, за якою закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад. Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку. Документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, може також вважатися рішення сільської ради щодо передачі (надання) земельної ділянки у власність або користування; виписку з погосподарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради, сільським головою (у разі, коли виконавчий орган не створений) або відповідною архівною установою; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна (у разі, коли у виписці з погосподарської книги відсутні відомості про технічні характеристики об'єкта нерухомого майна).

Суд звертає увагу, що згідно норм частини третьої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" функцією виписки із погосподарської книги у випадку проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що розташовані на території сільських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року є заміна технічного паспорту у разі його відсутності.

Тобто, законодавець, з метою спрощення процедури проведення державної реєстрації права власності на названі вище об'єкти нерухомості без проведення технічної інвентаризації, закріпив у якості документа замінника технічного паспорта - виписку із погосподарської книги.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 15, 20 Порядку №828 під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями. За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в такій реєстрації, про її зупинення або внесення змін до Державного реєстру прав.

У разі потреби державний реєстратор має право вимагати подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та обтяжень.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор має право прийняти рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у разі, якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі.

Таке рішення повинно бути прийнято в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Отже, чинним законодавством передбачено імперативну підставу для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі.

Як було встановлено судом, разом із заявою про державну реєстрацією та державним актом на право власності на землю представником позивача було подано виписку з погосподарської книги №2 від 26.05.2015 №02-35/19, видану Степківською сільською радою Таращанського району Київської області, в якій зазначалось 1964 рік побудови, матеріали стін та покрівлі, загальна площа побудови, житлова площа побудови, кількість житлових кімнат.

У зв'язку з зазначеним, суд констатує, що представником позивача було подано всі необхідні документи відповідно до вимог законодавства для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень на житловий будинок 1964 року побудови, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

В свою чергу, державний реєстратор не мав правових підстав для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з підстав не надання заявником технічного паспорту, оскільки державний реєстратор має право вимагати подання лише передбачених законодавством додаткових документів.

Проте, чинним законодавством не передбачено обов'язку заявника подавати технічний паспорт в разі наявності виписки з погосподарської книги.

Як вже зазначалось, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень представником позивача було надано виписку з погосподарської книги.

Крім того, суд також звертає увагу, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень була зареєстрована 17.08.2015 за №12847465, а рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято державним реєстратором 03.09.2015, тобто з порушенням строку для прийняття такого рішення.

Отже, враховуючи викладене, рішення державного реєстратора від 03.09.2015 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24129912 прийнято безпідставно та всупереч вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, законодавець в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

На виконання цих вимог, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.

Водночас, докази подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та не були спростовані доводами відповідачів.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач просить суд компенсувати йому судові витрати у розмірі 550,00 грн., понесені ним на оплату правової допомоги.

На підтвердження зазначених обставин позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги по підготуванню адміністративного позову від 14.09.2015 №62/2015, акт виконаних робіт від 14.09.2015, квитанцію про оплату витрат за надання правової допомоги від 14.09.2015 №62/15, копію свідоцтва про правоо на зайняття адвокатською діяльністю.

Частиною третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Так, в силу приписів статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 №4191-VI, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Проте, слід зазначити, що, по-перше, судом у даній справі не проводились окремі процесуальні дії поза судовим засіданням і адвокат Якименко О.В. в ході судового розгляду не ознайомлювався із матеріалами справи. По-друге, у судовому засіданні під час розгляду справи адвокат Якименко О.В. не приймав участь. При цьому, суду не надано доказів вартості представництва інтересів позивача в суді, оскільки у квитанції від14.09.2015 №62/15 у графі "підстава" така послуга як представництво інтересів в суді відсутня.

Крім того, зі змісту переліку наданих послуг, які зазначені в квитанції та в Акті виконаних робіт, вбачається що вони мали консультаційний характер і взагалі не стосувались представництва інтересів позивача в суді. Тому, такі витрати є документально не підтвердженими, отже підстави для їх компенсації відсутні.

В той же час, матеріалами справи підтверджено судові витрати позивача по сплаті судового збору.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 94, 97, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Хріпкової Ірини Дмитрівни про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.09.2015 №24129912.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.