Рішення № 5394113, 12.03.2009, Мар'їнський районний суд Донецької області

м. Мар’їнка

№ 2 – 824/09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 березня 2009 р. ОСОБА_1»їнський районний суд Донецької області, в складі: головуючого Судді Ступіна І.М., при секретарі: Готовщиковой Т,А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 27.09.2008 року та витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в котрій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 27.09.2008 року та витребувати майно з чужого незаконного володіння.

При цьому в позовній заяві заявник вказує, що 27.09.2008 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв комплекс будівель та споруд бази відпочинку, розташованої за адресою: Донецька обл., Мар'їнський р-н, с. Курахове, Берегова зона-правий берег Кураховського водосховища, 10.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Статтею 203 ЦК України закріплені загальні вимоги, додержання яких необхідне для дійсності правочину. Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України лише власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На момент укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 27.09.2008 р. Позивач не мав права власності на зазначене нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою і шостою статті 203 ЦК України, є підставою недійсності правочину.

Таким чином, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 27.09.2008 р., укладений між позивачем та відповідачем, суперечить Цивільному кодексу України, Закону України «Про власність». Тому, зазначений договір повинен бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину Позивачем вимог, встановлених частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України.

Стаття 387 Цивільного кодексу України закріплює право власника витребування майна із чужого незаконного володіння, тобто від особи, незаконно, без достатньої правової підстави заволоділа ним. Більше того, за приписами ст. 1212 ЦК України, яка застосовується до вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Від ОСОБА_3 до суд надійшов зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно відповідно до якого 27.09.2008 р. між ОСОБА_2О, та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 комплекс будівель та споруд бази відпочинку, розташованої за адресою: Донецька обл., Мар'їнський р-н, с. Курахове, Берегова зона-правий берег Кураховського водосховища, 10..

На момент укладення договору нерухоме майно належало ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу № 196 від 28.02.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Марийського районного нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в Марийському БТІ 24.09.2008 р., номер запису 101, в книзі 6-20, реєстраційний номер 16027424, та відповідно до Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно Марийського БТІ від 24.09.2008 р. № 20345869.

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 21019392 від 27.09.2008 р. на момент укладення договору нежитлова будівля під арештом чи забороною не перебувала.

Стаття 203 Цивільного кодексу України закріплює загальні вимоги, додержання яких необхідне для дійсності правочину. При укладенні договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 27.09.2008 р. сторонами зазначені вимоги були додержані в повному обсязі, відповідно до норм чинного законодавства України. На сьогоднішній день підстави, за якими згідно зі ст. 215 ЦК України договір купівлі-продажу міг би бути визнаний недійсним, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За приписами ч. 4 ст. 334 ЦК України моментом набуття права власності за договором про відчуження майна, який підлягає державній реєстрації, є момент такої реєстрації. На сьогоднішній день державну реєстрацію договору купівлі-продажу від 27.09.2008 р. проведено. Відповідно, ОСОБА_3 набув права приватної власності на зазначене вище нерухоме майно.

Крім того, оскільки позивач набув спірне майно на абсолютно законних підставах, відповідно до норм чинного законодавства України, а також є всі підстави стверджувати, що відповідач, на момент укладання спірного договору купівлі-продажу з позивачем був повноправним власником майна, відповідно до діючого законодавства України, то є всі підстави стверджувати, що позивач має право на визнання свого права власності і на його захист у способи передбачені цивільним законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України лише власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. За приписами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Крім того, згідно чинного законодавства, право власності є абсолютним, тобто всі учасники цивільних відносин мають зобов'язання перед власником, не порушувати його права власності.

Таким чином, діюче цивільне законодавство України, надає позивачу, як власнику майна, право визнати його право власності і вимагати від інших осіб не допускати дій, які б порушували його право. Оскільки позивач за первісним позовом вимагає визнати договір недійсним, що призведе до невизнання й припинення права власності ОСОБА_3 на спірне майно, а також витребувати майно з володіння ОСОБА_3 цілком справедливим і законним будуть зустрічні позовні вимоги, щодо визнання за ОСОБА_3 права власності на спірне майно та заборона будь-кому вилучати спірне майно у ОСОБА_3

Від представника ОСОБА_2 до суду надійшла заява відповідно до якої на своїх позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити. Проти зустрічного позову заперечують та просять розглянути справу без їх участі.

Від представника за довіреністю ОСОБА_3 надійшла заява відповідно до якої на задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 наполягає. В задоволенні позову ОСОБА_2 просить відмовити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що вимоги позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, а вимоги позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 підлягають задоволенню по наступним підставам.

На підставі ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом..

Згідно зі ст.ст. 328, 334, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на комплекс будівель та споруд бази відпочинку, розташованої за адресою: Донецька обл., Мар'їнський р-н, с. Курахове, Берегова зона-правий берег Кураховського водосховища, 10.

Заборонити проводити дії, щодо вилучення комплексу будівель та споруд бази відпочинку, розташованої за адресою: Донецька обл., Мар'їнський р-н, с. Курахове, Берегова зона-правий берег Кураховського водосховища, 10

В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 27.09.2008 року та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подане в ОСОБА_1»їнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через ОСОБА_1»їнський районний суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя І.М. Ступін