Ухвала суду № 53940583, 30.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2015 рокусправа № 804/4662/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 р. в справі № 804/4662/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтек» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хайтек» (далі - ТОВ «Хайтек») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Екардо» за липень 2014 р., ТОВ «Будівельна компанія «Грандес-2020» за серпень 2014 р. та достовірності сформованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Екардо» за липень 2014 р., ТОВ «БК «Грандес-2020» за серпень 2014 р.; визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за липень та серпень 2014 р. на підставі акту від 17.12.2014 р. № 1180/22.02/32264603; зобов'язати відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності за липень та серпень 2014 р., що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість, які були відкориговані на підставі акту від 17.12.2014 р. № 1180/22.02/32264603.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що дії з проведення перевірок є реалізацією повноважень органу державної податкової служби з контролю за додержанням платниками податків податкового законодавства. Результати такого контролю (результати перевірок) відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом від 31.10.2012 р. № 948, вносяться до інформації до АІС «Аудит», інших інформаційних баз. Висновки акту перевірки, як й сам акт, не є рішенням органу владних повноважень, тому не породжує для платника податків будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права, обов'язки та інтереси, що виключає можливість оскарження такого акту в судовому порядку. Апелянт посилається також не прийняття до уваги судом першої інстанції позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Хайтек» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 10.02.2003 р., ідентифікаційний код 32264603, перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній ОДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 04893800.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Криворізької південної ОДПІ від 04.12.2014 р. № 1069 відповідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, на виконання пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 81.1 ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Хайтек» з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Екардо» за липень 2014 р., ТОВ «Будівельна компанія «Грандес-2020» за серпень 2014 р. та достовірності сформованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Екардо» за липень 2014 р., ТОВ «БК «Грандес-2020» за серпень 2014 р., за результатами якої складено акт від 17.12.2014 р. № 1180/22.02/32264603, за висновками якої зазначено про порушення позивачем ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 cт. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Дорводзгазбуд» у перевіряємому періоді безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій ТОВ «Екардо» за липень 2014 р. у розмірі 125924,38 грн., з ТОВ «БК «Грандес-2020» за серпень 2014 р. у розмірі 143548,60 грн. та безпідставно віднесено до складу податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, у зв'язку з реалізацією послуг на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за липень 2014 р. у розмірі 125924,38 грн. за серпень 2014 р. у розмірі 143548,60 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що Криворізькою південною ОДПІ направлено на адресу ТОВ «Хайтек» запит про надання документів та письмових пояснень по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Грандес-2020» за серпень 2014 р., на який позивачем надані відповідні документи.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем здійснено коригування показників податкової звітності позивача. За результати перевірки відповідачем не приймалось податкових повідомлень-рішень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для проведення перевірки позивача через надання позивачем пояснень та документів на запит податкового органу, протиправність коригування показників податкової звітності позивача.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Криворізькою південною ОДПІ 30.10.2014 р. направлено на адресу позивача запит № 23071-4/10/15-01 про надання інформації та її документального підтвердження стосовно достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «БК «Грандес-2020» за серпень 2014 р. Позивачем у строк, встановлений Податковим кодексом, надані відповідачу письмові пояснення з питань, визначених у запиті, та всі необхідні документи із запитуваного питання.

Криворізькою південною ОДПІ на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Хайтек» з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Екардо» за липень 2014 р., ТОВ «БК «Грандес-2020» за серпень 2014 р. та достовірності сформованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Екардо» за липень 2014 р., ТОВ «БК «Грандес-2020» за серпень 2014 р., за результатами якої складено акт від 17.12.2014 р. № 1180/22.02/32264603, яким встановлено порушення позивачем ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій з ТОВ «Екардо» за липень 2014 р. в розмірі 125924,38 грн., з ТОВ «БК «Грандес-2020» за серпень 2014 р. в розмірі 143548,60 грн. та безпідставного віднесення до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість у зв'язку з реалізацією послуг на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за липень 2014 р. в розмірі 125924,38 грн., за серпень 2014 р. в розмірі 143548,60 грн.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки контролюючим органом не приймались.

На підставі акту № 1180/22.02/32264603 від 17.12.2014 р. контролюючим органом самостійно вчинено дії щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «Хайтек» в Інформаційній системі «Податковий блок» податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, а саме відбулось зменшення задекларованих ТОВ «Хайтек» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Правомірність формування позивачем показників податкової звітності з податку на додану вартість (правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість) позивач підтверджує первинними документами, складеними за результатом здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та продажу товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

За приписами п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ «Хайтек» у встановлений Податковим кодексом строк надано Криворізькій південній ОДПІ документи за запитом № 23071-4/10/15-01, що обумовлює відсутність правових підстав для призначення та проведення позапланової перевірки позивача, відповідно є правильним задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача з проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Хайтек».

Що стосується протиправності дій відповідача з коригування показників податкової звітності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно з нормами чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати (отримання) в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Наявні у позивача податкові накладні, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, підтверджують право ТОВ «Хайтек» на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Наявні у позивача первинні документи дають позивачу підстави для формування податкових зобов'язань за господарськими операціями з поставки позивачем контрагенту-покупцю товарів (послуг).

За приписами пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку.

Тобто платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкових накладних.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Як вбачається з витягів з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (надалі - АІС «Податковий блок») розділ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», відповідачем здійснене коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість за липень та серпень 2014 р. на підставі акту перевірки від 17.12.2014 р. № 1180/22.02/32264603, у зв'язку з чим відбулося штучне відхилення між показниками позивача та показниками його контрагентів (а.с. 42-43).

Виходячи з аналізу положень статті 74 Податкового кодексу України, інформаційна автоматизована система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, та її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Таким чином, дії податкового органу у вигляді коригування показників в інформаційній базі мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. Самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі висновків акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує законні права та інтереси позивача і є протиправною.

Статтею 54 Податкового кодексу України встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання.

Податковим законодавством передбачено узгодження податкових зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику податку щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

При цьому висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником податків даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові грошових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем не приймались податкові повідомлення-рішення, на підставі яких після їх узгодження можливо було внести дані до АІС «Податковий блок».

Судова колегія не приймає доводи відповідача про те, що вказана автоматизована інформаційна система створена тільки для службового користування, у зв'язку із чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності і її коригування можливе лише за наслідками узгодження грошових зобов'язань.

Податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках, як зазначалось вище, призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, це свідчить про вчинення податковим органом дій всупереч наведеним вище нормам та про порушення права позивача.

Сукупність приведених вище обставин спростовує доводи апелянта, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових осіб податкового органу та не породжують правових наслідків для платника податків, не створюють жодних перешкод для діяльності такого платника.

Посилання апелянта на відсутність доказів порушення прав позивача суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими через доведеність порушення відповідачем приписів податкового законодавства в діях податкового органу.

Як встановлено ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Дії відповідача з коригування показників податкової звітності призвели до невідповідності показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам з центральної бази даних податкової звітності, тому таке коригування має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки у вигляді погіршення його ділової репутації як належного платника податків, відмови контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних наслідків для себе від таких операцій.

В даному випадку суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій податкового органу щодо проведення перевірки, протиправності здійснення коригування показників податкової звітності позивача, відповідно, є обґрунтованим зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності, задекларовані платником податків.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 241,17 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 р. в справі № 804/4662/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 р. в справі № 804/4662/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтек» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Стягнути з Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38658807), що розташована у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, по пр. Металургів, 16, на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 241 (двісті сорок одна) грн. 17 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко