Постанова № 53939364, 15.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року 13:15Справа № 808/8188/13-а Провадження №СН/808/39/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Яланської В.А. та представників

позивача: Лєбєдєва О.С.

відповідача: Слюсара С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»

до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.10.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі - позивач) до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій спрямованих на зарахування надміру сплачених ДП "НАЕК "Енергоатом" за ВП "Запорізька АЕС" сум з податку на прибуток (код платежу - 11020100 "Податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності") на погашення суми податкового боргу з податку на прибуток (код платежу - 11023100 "Авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності") нарахованих ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" станом 18.05.2013;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 16 від 18.05.2013;

- зобов'язати відповідача здійснити корегування даних в картці особового рахунку ДП НАЕК "Енергоатом" по ВП "Запорізька АЕС" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток станом на 18.05.2013 в розмірі 118 662,82 грн. без нарахування штрафних санкцій.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що сума фактично сплаченого податку на прибуток за 2012 рік значно перевищила суму податку на прибуток, яку ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька атомна електрична станція" повинно було сплатити відповідно до грошових зобов'язань, а тому, керуючись правом наданим Податковим кодексом України позивач звертався до податкового органу з заявами про зарахування наявної переплати з податку на прибуток за 2012 рік, по відокремленому підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом" у рахунок зарахування авансових внесків за звітні поточні періоди січень - грудень 2013 року та січень-лютий 2014 року. Як зазначив позивач, податковим органом було проігноровано вищевказані заяви та прийнято оскаржувану вимогу про сплату податкового боргу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2013 у справі №808/8188/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19 травня 2015 року касаційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 у справі №808/8188/13-а скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 03.07.2015 справу №808/8188/13-а прийнято до провадження, розгляд справи у судовому засіданні призначено на 22.07.2015.

22.07.2015 провадження у справі зупинялось до 17.09.2015 року.

Ухвалою від 17.09.2015 провадження у справі зупинялось до 15.10.2015 року

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підставі викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях до позову, зокрема зазначивши, що твердження ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС" щодо протиправності дій Енергодарської ОДПІ щодо зарахування коштів самостійно, без подачі заяви, є безпідставним, так як відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України без заяви платника в рахунок погашення податкового боргу можливе зарахування надміру сплачених коштів лише за однорідним (однаковим/тим самим) платежем, а в даному випадку були різні платежі бюджетного платежу 11020100 та 11023100. Енергодарською ОДПІ в зв'язку з наявністю податкового боргу направлено податкову вимогу №16 від 18.05.2013. На підставі заяви ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС"- Енергодарською ОДПІ через Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області проведено висновком №91 від 17.05.2013 зарахування коштів з одного платежу на інший. У зв'язку з проведенням зарахування коштів по висновку №91 від 17.05.2013 - відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України за календарною черговістю було погашено облікований борг з авансових внесків з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності (код б/к 11023100) ДП "НАЕК "Енергоатом" в сумі 118 662,82 грн., керуючись п.п. 60.1.1 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкова вимога №16 від 18.05.2013 була відкликана. Відповідач, зазначив у запереченні, що, оскільки зарахування коштів відбулося, то відсутні підстави для зобов'язання Енергодарської ОДПІ здійснювати коригування даних в картці особового рахунку ДП НАЕК "Енергоатом" ВП "ЗАЕС", а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В ході судового розгляду справи здійснено заміну позивача Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області її правонаступником Енергодарською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

У судовому засіданні 15.10.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є юридичною особою, що зареєстрована 20.12.1996 Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, та як платник податків перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом" згідно з Положенням про відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" ПЛ-П.1.10.025-10 не має статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені позивача на підставі діючого законодавства в Україні, виконує частину функцій позивача та користується правами, які надані йому Статутом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №527046.

Як свідчать матеріали справи, ДП НАЕК "Енергоатом" нараховує та сплачує податок на прибуток, у том числі авансові внески з цього податку, за місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів пропорційно питомій вазі витрат відокремлених підрозділів, що враховуються під час обчислення об'єкта оподаткування. Тобто юридична особа одержує дані податкового обліку від створеної нею філії та розраховує суму податку на прибуток, що підлягає сплаті ним до бюджету одночасно за себе і за зазначену філію. Філії зазначеної юридичної особи, відповідно зобов'язані подавати до податкового органу за своїм місцезнаходженням "Розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства".

В грудні 2012 року ДП НАЕК "Енергоатом" згідно платіжних доручень від 28.12.2012 №7393 та №7394 сплатило податок на прибуток у сумі 277 641 863,00 грн. з призначенням платежу "авансова сплата податку за січень-вересень 2013 року по відокремленому підрозділу "Запорізька атомна електрична станція".

ДП "НАЕК "Енергоатом" враховуючи наявну переплату, неодноразово зверталось до ОДПІ з заявами (№ 18743/15 від 29.12.2012р., № 439/15 від 11.01.2013р., № 2095/15 від 14.02.2013р., № 4239/15 від 28.03.2013р.) про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток за січень - грудень 2013р. та січень - лютий 2014р.

Однак, ані зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток, ані рішення про відмову ДП "НАЕК "Енергоатом" в зарахуванні надміру сплаченого податку на прибуток в рахунок сплати авансових внесків, ані рішення про відмову в поверненні сум надміру сплаченого податку Енергодарською ОДПІ не приймалось.

На дату винесення податкової вимоги, сума переплати податковим органом не зарахована в рахунок погашення податкового боргу.

Факт переплати підтверджується актом звіряння розрахунків платника за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. Станом на 31.12.2012, за даними Державної податкової служби переплата по податку на прибуток у ВП "Запорізька атомна електрична станція" складала 313 517 463 гривень.

18.05.2013 контролюючим органом винесено податкову вимогу №16 про сплату підприємством податкового боргу за платежем - авансові внески на прибуток в сумі 118662,82 грн.

Не погоджуючись з прийнятою податковою вимогою та діями відповідача щодо не зарахування наявної переплати з податку на прибуток за 2012 рік у рахунок зарахування авансових внесків за звітні поточні періоди позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Визначення поняття, порядок нарахування та сплата податку на прибуток підприємств визначені та врегульовані Податковим кодексом України.

Законом України від 05.07.2012 №5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств з 01.01.2013.

Починаючи з 2013 року, платники податків (крім новостворених підприємств, підприємств, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, неприбуткових організацій, а також підприємств, дохід яких за попередній звітний період не перевищує 10 мільйонів гривень) зобов'язані щомісяця сплачувати податок на прибуток у вигляді авансових внесків.

Законом України від 05.07.2012 №5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" доповнено пункт 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень Податкового Кодексу України, яким передбачено що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до положення пункту 57.1 статті 57 розділу ІІ Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 млн. грн.) зобов'язані подавати у складі річної податкової звітності за 2012 рік розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають ними сплачуватися наступні дванадцять місяців (у березні-грудні 2013 року та січні і лютому 2014 року), а саме щомісячно у строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітних (податковий) рік.

В свою чергу, відповідно до абзацу першого пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів, робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до бюджетів.

Згідно з абзацом другим пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

За таких обставин, з урахуванням існуючої у позивача переплати по податку на прибуток та заяв про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток, на переконання суду, податковий орган зобов'язаний був здійснити зарахування суми надміру сплаченого позивачем платежу з податку на прибуток у рахунок авансового платежу з податку на прибуток.

Крім того, приписом пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Тобто, у разі відмови в зарахуванні існуючої суми переплати з податку на прибуток в погашення майбутніх грошових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, відповідач повинен був прийняти відповідний висновок про повернення відповідних сум коштів позивача з відповідного бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.06.2008 №К-38012/06 у справі №5/55-25/18.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, 27.02.2013 листом №1292/10/15-105 "Про надання інформації" відповідач повідомив ВП "Запорізька атомна електрична станція" про непроведення зарахування переплати в рахунок погашення авансового платежу з податку на прибуток, використовуючи посилання лише на загальні норми податкового законодавства та узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПС України №1171 від 21.12.2012, не приймаючи до уваги приписи ст.ст. 43, 87 Податкового кодексу України.

В подальшому, 20 травня 2013 року здійснено зарахування коштів згідно із висновком податкового органу від 17.05.2013 на карту особового рахунку підприємства за кодом бюджетної класифікації 11023100 в сумі 6 217 881,00 грн., внаслідок чого погашено податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток в сумі 118662,82грн., у зв'язку з чим відповідно до пп.60.1.1 п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкова вимога №16 від 18.05.2013 є відкликаною.

Крім того, як було встановлено у судовому засіданні, відповідачем листом від 22.05.2013 №3694/10/19-011 було повідомлено позивача про відсутність у підприємства станом на 21.05.2013 року податкового боргу.

Отже, податкова вимога №16 від 18.05.2013 винесена необгрунтовано та всупереч нормам законодавства, оскільки при її направленні не враховано наявну переплату з податку на прибуток та висновок податкового органу від 17.05.2013.

Вищенаведене вказує на не відповідність дій контролюючого органу приписам чинного податкового законодавства України та необґрунтованість прийняття оскаржуваної вимоги.

Згідно приписів пп.14.1.153.п.14.1 ст.14 , п.59.1. ст.59 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.60.1. 1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій спрямованих на зарахування надміру сплачених ДП «НАЕК «Енергоатом» за ВП «Запорізька АЕС» сум з податку на прибуток та зобов'язання здійснити коригування даних в картці особового рахунку шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу.

Однак, щодо вимоги позивача про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №16 від 18.05.2013, то вона підлягає частковому задоволенню. Оскільки податкова вимога є відкликаною то відсутні підстави для її скасування, проте зважаючи на те, що станом на 18.05.2013 у підприємства була відсутня заборгованість з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, а навпаки існувала переплата з податку на прибуток, зарахування, якої здійснено було податковим органом лише 20.05.2013 не з вини позивача, то прийняття податкової вимоги №16 від 18.05.2013 суд вважає протиправним.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідносинах в частині щодо прийняття податкової вимоги від 18 травня 2013 року №16, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, що є підставою для часткового задоволення позову.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» задовольнити частково.

2. Визнати протиправною податкову вимогу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області ДПС від 18 травня 2013 року №16.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко