Ухвала суду № 53939086, 26.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 листопада 2015 р.Справа №804/15679/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Верба І.О.

при секретарі судового засіданя Чмоні А.О.

за участю представників:

позивача Гармаш О.О.

відповідача Журавель Ю.О., Янковський А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську питання про закриття провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2015 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ», у якому заявлено вимогу про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна.

В обґрунтування подання зазначено, що наказом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 6 листопада 2015 року №324 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РУШ», проте 12 листопада 2015 року при намаганні працівників СДПІ у м. Дніпропетровську розпочати перевірку підприємство відмовило у допуску на перевірку, про що складено акт від 12 листопада 2015 року. За результатами розгляду звернення заступником начальника СДПІ 13 листопада 2015 року прийнято рішення про застосування адміністративного арешту відносно ТОВ «РУШ».

Представником відповідача надано суду заперечення на подання, в якому зазначено, що відповідач вважає дії заявника щодо проведення перевірки протиправними, а підстави для проведення перевірки такими, що не відповідають чинному законодавству, а тому 12 листопада 2015 року ТОВ «РУШ» звернулося до суду із позовом про оскарження наказу №324 від 6 листопада 2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РУШ» стосовно взаємовідносин з ТОВ «ОЙЛ КОМПАНІ» з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

16 листопада 2015 року представником відповідача надано суду клопотання про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 12 листопада 2015 року ТОВ «РУШ» звернулося до суду із позовом про оскарження наказу №324 від 6 листопада 2015 року про проведення перевірки, ухвалою суду у справі №804/15686/15 відкрито провадження у справі, а отже в залежності від того, як буде вирішено питання у справі №804/15686/15 щодо оскарження наказу №324 від 6 листопада 2015 року залежить й законність та обґрунтованість накладення арешту на майно ТОВ «РУШ» та прийняття законного та обґрунтованого рішення по даній справі.

Представники відповідача підтримали клопотання про зупинення провадження у справі, представник заявника не заперечував проти зупинення провадження.

Проте, суд не знайшов підстав для задоволення такого клопотання, з огляду на інші правові наслідки наявності спору про право в цій категорії адміністративних справ.

Так, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту, накладеного згідно пункту 94.11 статті 94 Податкового кодексу України.

При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, визначених статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Судом встановлено, що 16.11.2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування наказу від 6 листопада 2015 року №324 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «РУШ».

За викладених обставин суд дійшов висновку, що відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, а тому зупинення провадження у справі є невірним процесуальним вирішенням питання через неможливість подальшого розгляду заявлених вимог в порядку окремого провадження за поданням контролюючого органу.

Належним вирішенням питання у справі за поданням, у якій встановлено спір про право, є закриття провадження у такій справі.

Керуючись статтями 157, 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за поданням Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 23 листопада 2015 року.

Суддя І.О. Верба