Ухвала суду № 53937110, 01.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 318/2152/15-ц головуючий у 1 інстанції Васильченко В.В.

провадження № 22-ц /778/5792/15 суддя-доповідач Панкеєв О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

за участю секретаря Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області Сєрікової В.В.

В обґрунтування скарги зазначала, що постановою державного виконавця ВДВС Кам'янсько-Дніпровського РУЮ Запорізької області Сєріковою В.В. від 24.10.2014 року за зведеним виконавчим провадженням № 40536140 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4 та оголошену заборону на його відчуження. Постановою від 12.11.2014 року за виконавчим провадженням ВП № 40536140 призначено експерта (спеціаліста) суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. На думку заявника, зазначена постанова від 12.11.2014 р. про призначення експерта не відповідає вимогам ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, вона не містить підпису експерта ОСОБА_5 та в ній не зазначена дата ознайомлення експерта з постановою про призначення експерта. Крім того, як зазначено у п. 1 постанови, експерт суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання фізична особа-підприємець ОСОБА_5 має сертифікат, виданий 25.04.2014 р. за № 16358/14 Фондом державного майна України (строк дії 25.04.2014 р.). Проте, як зазначено у висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки , який підписано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, як оцінювача, який діє на підставі кваліфікаційного посвідчення ФДМУ та МІБ №195 від06.09.2014 р., Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 849 від 16.10.2014 р. В подальшому на підставі висновку експерта ОСОБА_5 ВДВС Кам'янсько-Дніпровського РУЮ виставляє на торги нерухомемайно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1

За вказаною адресою зареєстровано неповнолітню особу ОСОБА_6 2013 р.н. - онука ОСОБА_2, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради від 13.07.2015 р. за № 3298. У відповідності до пункту 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. за № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Державний орган виконавчої служби не звертався до органу опіки та піклування щодо надання інформації про видачу відповідного дозволу. Вважає, що мають місце численні порушення держаним виконавцем вимог чинного законодавства.

У зв'язку з зазначеним, просила суд визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського РУЮ при здійсненні виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням ВП № 40536140, пов'язані зі складанням Акту від 18.09.2014 р. опису та арешту майна ОСОБА_4; винесенням постанови від 24.10.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; винесенням постанови від 12.11.2014 року про призначення експерта (спеціаліста), суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; винесенням постанови про передачу житлового будинку АДРЕСА_1 на реалізацію, та скасувати постанови від 24.10.2014 р. та від 12.11.2014 р. за виконавчим провадженням ВП № 40536140 ВДВС Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції; Акт опису та арешту майна від 18.09.2014 р. за виконавчим провадженням ВП № 40536140 державного виконавця ВДВС Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції.

Ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність ухвали суду, порушення прав дитини, норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Судом встановлено, що на виконанні державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області перебуває виконавчі листи № 2/822/643/2012, 2/822/700/2012 видані Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2, та Мамросенко та користь ПАТ «Метабанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 157 888,32 гривні, 1578,88 гривень, 59224,48 гривень, та виконавчий лист № 2/318/122/2015 року про стягнення з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_8 141 78, 60 гривень (а.с.19-25).

18.09.2014 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника у присутності ОСОБА_7, (а.с.4) постановою № 40536140 від 24.10.2014 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2, на загальну суму 241 452,31 гривня(а.с.8) . Постановою від 12.11.2014 року призначено експерта - суб'єкта оціночної діяльності. (а.с.18)

Відповідно до ст.ст. 383, 386, 387 ЦПК України оскарженню підлягають рішення, дія або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення; скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За роз'ясненнями п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Проте, зі справи вбачається, що оскаржена ухвала не відповідає вимогам ст.ст. 210, 213 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог; 2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_2на підставі ст. 72, 385 ЦПК України, суд першої інстанції, виходив із того, що заявницею пропущено десятиденний строк звернення до суду зі скаргою , оскільки вона звернулася до суду 11.08.2015 року, а про порушення своїх прав дізналася 01.12.2014 року, коли з'явилася до ВДВС, та ознайомилася з наявністю оскаржуваних нею постанов від 24.10.2014 року і від 12.11.2014 року, та акту опису та арешту майна від 18.09.2014 року, та нею не зазначено поважних причин пропущення цього строку.

Суд не прийняв заходів до повного і всебічно з'ясування усіх обставин дійшов висновку проте, що заявниця дізналася про порушення своїх прав 01.12.2014 року, та при цьому не врахував, що заявник оскаржував дії державного виконавця не тільки відносно складання акту опису та арешту майна від 18.09.2014 року,та винесення постанов від 24.10.2014 року , від 12.11.2014 року про призначення експерта, а і дії державного виконавця про передачу житлового будинку АДРЕСА_1 на реалізацію, яке за твердженням ОСОБА_2було здійснено з порушенням прав неповнолітньої дитини без згоди органу опіки та піклування.

Суд першої інстанції не з'ясував коли відбулася державним виконавцем передача майна на реалізацію, та коли заявниця дізналася про проведення дій державного виконавця щодо проведення прилюдних торгів, отже дійшов передчасного висновку про пропуск строку звернення до суду за всіма вимогами ОСОБА_2.

У порушення вимог ст. 213 ЦПК України не з'ясував чи відбулася реалізація майна, та чи не стосується скарга на дії державного виконавця осіб, не сторін виконавчого провадження.

Згідно роз'яснень п. 16 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» N 6, 07.02.2014, відповідно до статті 385 ЦПКскаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

При цьому суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна ( Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

ОСОБА_2оскаржує арешт , оцінку та передачу майна на реалізацію, що передбачено спеціальними нормами ст. 57, 58 Закону України «про виконавче провадження», ані ст. 385 ЦПК, які не застосовувалися судом першої інстанції.

Оскільки судом першої інстанції не застосовані норми , які підлягали застосуванню ст. 57, 58 Закону України «про виконавче провадження», не повно з'ясовані всі обставини справи, не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості.

За викладених обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому на підставі ст.312 п.3 ЦПК України вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки допущені судом першої інстанції вищевказані порушення норм процесуального права унеможливлюють перегляд скарги по суті судом апеляційної інстанції.

Щодо зневажливого ставлення головуючого до учасників судового розгляду, порушення судейської етики, знаходження суді без мантії, то таке твердження представника ОСОБА_2 без посилання на підтвердження цих обставин не приймаються колегією судів.

Керуючись ст.ст.307, 312 п.3 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року у цій справі скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді