Ухвала суду № 53935122, 23.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 р.Справа № 816/2069/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного військового комісаріату на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2015р. по справі № 816/2069/15

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського обласного військового комісаріату

треті особи Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області , Міністерство оборони України

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного військового комісаріату, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Головне управління державної казначейської служби України у Полтавській області в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльності військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату щодо не подання в 15-денний строк головному розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1;

- зобов'язати військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату подати головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 внаслідок отримання в 1983 році вогнепального осколкового поранення задньо-бокової області шиї, контузії головного мозку, згідно з протоколом засідання військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 08.11.2013 №250 як інваліду II групи в розмірі 30-місячного грошового забезпечення, а саме 50 569,50 грн та внаслідок отримання в 1986 році травми - консолідованого після металоостеосинтезу та остеопластики перелому кісток середини правого передпліччя, згідно з протоколом засідання військово-лікарської комісії Північного регіону по становленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 08.11.2013 №250 як інваліду ІІ групи в розмірі 24-місячного грошового забезпечення, а саме 40455,60 грн в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб";

- визнати протиправною бездіяльності Полтавського обласного військового комісаріату щодо не виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 внаслідок отриманих ним поранень;

- стягнути з Полтавського обласного військового комісаріату, за рахунок Державного бюджету України, на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок отримання ним в 1983 році вогнепального осколкового поранення задньо-бокової області шиї, контузії головного мозку, згідно з протоколом засідання військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 08.11.2013 №250 як інваліду II групи в розмірі 30-місячпого грошового забезпечення, а саме 50 569,50 грн; внаслідок отримання ним в 1986 році травми - консолідованого після металоостеосинтезу та остеопластики перелому кісток середини правого передпліччя, згідно з протоколом засідання військово-лікарської комісії Північного регіону по становленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 08.11.2013 №250 як інваліду II групи в розмірі 24-місячного грошового забезпечення, а саме 40455,60 грн;

- стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновком МСЕК від 18.11.2014р. №1444 йому з 10.11.2014р. безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності, тому, на думку позивача, він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Зауважив, що листом від 02.03.2015р. №10/75/16010067789 відповідач неправомірно відмовив позивачу у підготовці висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки таку виплату встановлено чинним законодавством. Також, позивач посилався на висновок військово-лікарської комісії Північного регіону від 08.11.2013р. №250 по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, яким визнано факти отримання ОСОБА_1 у 1983р. травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (Демократична Республіка Афганістан) та у 1986р. травми, пов'язаної з проходженням військової служби.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2015р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Головне управління державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення одноразової грошової допомоги та моральної шкоди задоволено частково.

Зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 07851296) скласти та надіслати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, визначеної частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", разом із документами, надання яких передбачено чинним законодавством України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Полтавський обласний військовий комісаріат подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки на момент встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності останній не являвся військовослужбовцем, у зв'язку з чим на нього не поширюються гарантії, встановлені статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу зазначав, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що особи, яким після 01.01.2007р. встановлено інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від часу проходження військової служби і часу звільнення, мають право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Просив розглянути справу за його відсутності.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

23.11.2015р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив військову службу в складі радянських військ на різних посадах з 04.12.1974р. по 16.06.1995р. та був направлений до Демократичної Республіки Афганістан з 14.09.1982р. по 12.07.1983р.

Окрім того, в період з серпня 1985 року по листопад 1990 року позивач проходив військову службу в складі радянських військ (Повітряні сили Південної групи військ) в Угорській Народній Республіці.

У 1983р. позивачем отримано вогнепальне осколкове поранення задньо-бокової області шиї, контузія головного мозку. За змістом витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 08.11.2013 №250 зазначені травми визнано такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Також, у 1986р. позивачем отримано травму - консолідований після металоостеосинтезу та остеопластики перелом кісток середини правого передпліччя. За змістом витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 08.11.2013 №250 зазначену травму визнано такою, що пов'язана з проходженням військової служби /а.с. 46/.

Таким чином, за висновком МСЕК від 18.11.2014р. №1444 ОСОБА_1 з 10.11.2014р. безстроково встановлено ІІ групу інвалідності.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2015р. позивач звернувся до відповідача із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності.

Листом від 02.03.2015 вих. №10/75/16010067789 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для виплати останньому одноразової грошової допомоги.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч гарантій, встановлених статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність у нього права на отримання одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Нормами ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, що набула чинності з 01.01.2014) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військово-службовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, окрім іншого, у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей").

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Згідно з п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачу ІІ групу інвалідності встановлено з 10.11.2014р. Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, датою виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги є 10.11.2014р.

Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що у позивача є право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що пов'язана із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зазначене повністю підтверджено записом у висновку МСЕК від 18.11.2014р. №1444.

Також, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що особи, яким після 01.01.2007р. встановлено інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від часу проходження військової служби і часу звільнення, мають право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014р. (номер судового рішення в ЄДРСР 39035067).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач, заперечуючи проти позову, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав беззаперечних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого оскаржуваного рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 09.09.2015 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2015р. по справі № 816/2069/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2015 р.