Рішення № 53934761, 26.11.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2015 р.Справа № 922/5522/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши в закритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон - К", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків 3-я особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватна виробничо - комерційна фірма "Лоск", смт. Пісочин про стягнення 42867,57 грн за участю представників:

позивача - Краснопольський А.В., директор

Литвиненко А.С. за довіреністю № б/н від 16.08.2015

відповідача - не з'явився

3-ї особи на стороні відповідача - Кундіус І.В. за довіреністю № б/н від 01.11.2015

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон - К" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 36176,00 грн., пені у розмірі 2731,04 грн. та 3% річних у розмірі 3960,53 грн.

Ухвалою суду по справі від 02.10.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2015 р. о 10:40, залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватну виробничу - комерційну фірму "Лоск".

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 16.10.2015 р. за вх. № 41901, надав оригінал платіжного доручення згідно клопотання, яке судом долучено до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 12.11.2015 р. за вх. № 45600, надав документи згідно клопотання, які судом долучені до матеріалів справи.

Розгляд справи було відкладено на 26 листопада 2015 року.

Представники позивача та третьої особи надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (вх. №47607 від 26.11.2015), яка судом була задоволена.

Третя особа надала суду пояснення щодо позовних вимог (вх. №47514 від 26.11.2015), відповідно до яких проти позову не заперечує. Вказані пояснення долучені судом до матеріалів справи.

26.11.2015 р. до господарського суду надійшло клопотання представника ТОВ "Еталон - К" (вх. № 47577) про розгляд справи у закритому судовому засіданні у зв'язку з необхідністю не розголошення комерційної таємниці ТОВ "Еталон - К", яке було задоволено судом ухвалою від 26.11.2015.

Таким чином, розгляд справи здійснюється у закритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2015 позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позов, з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник третьої особи проти позову не заперечував.

Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, причини неявки у судове засідання суду не повідомив.

Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26.11.2015, місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1 та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

13.07.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" (позивач, генпідрядник), приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, Інвестор) та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Лоск" (третя особа, забудовник) був укладений договір №13 в/п про пайову участь у проектуванні та будівництві (договір), предметом якого є пайова участь інвестора у будівництві торгівельного центру, який буде розташований на земельній ділянці №4 ПВКФ "Лоск", за адресою: АДРЕСА_2

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що будівництво об'єкту буде здійснюватися на земельній ділянці №4 по периметру, згідно - проекту, що належить забудовнику на підставі договору купівлі-продажу ВВТ №037174, ВВТ №037175 від 26.02.2005 р. номер у реєстрі 310. Державний акт на право власності на земельну ділянку за НОМЕР_2 від 11 травня 2006 року, кадастровий НОМЕР_3.

Згідно з п. 1.4 договору право власності на об'єкт виникає у інвестора наступним чином: забудовник забезпечує перехід права власності збудованого об'єкту до інвестора.

Відповідно до п. 1.5 цього ж договору за взаємною згодою сторін, частка інвестора у будівництві об'єкту складає 100%, що відповідає його 42 кв. м. згідно узгодженої схеми та має будівельний номер 44, але площа може змінитися під час розробки проектної документації та остаточно буде встановлена після погодженого у встановленому законом порядку даного проекту.

Згідно з п. 1.6 договору до завершення будівництва об'єкту генпідрядник, відповідно до Закону, є власником матеріалів (обладнання тощо), які використані в процесі будівництва об'єкту до моменту його прийняття забудовником.

Відповідно до п. 1.7 договору генпідрядник має право на визнання себе у судовому порядку власником 100% частки об'єкту, як недобудованого нерухомого майна у разі невиконання інвестором своїх зобов'язань за договором щодо розрахунків.

Згідно з п. 2.1 договору сторони визначили, що пайова участь інвестора у будівництві об'єкту розраховується наступним чином: вартість будівельних робіт на даний момент складає орієнтовано 3520 грн. за 1 кв.м. загальної площі забудови.

Пунктом 2.5 вказаного вище договору сторони визначили порядок розрахунків:

2.5.1. На розробку проектно-кошторисної документації Інвестор надає Генпідряднику кошти в момент підписання даного Договору відповідно до п. 2.1.

2.5.2. На погодження проектної документації та отримання дозволу в ДАБК, згідно виставлення рахунків Генпідрядника Інвестору.

2.5.3. Генпідрядник після розробки проектно-кошторисної документації, погодженої у встановленому законом порядку та після отримання дозволу на початок будівництва приступає до будівельних робіт та отримує у Інвестора грошові кошти на початок будівництва у розмірі 40% загальної вартості його частки Об'єкту.

2.5.4. 40 % загальної вартості після виконання 50% будівельно-монтажних робіт. Та в протязі виконання сіх робіт, згідно рахунків Генпідрядника.

2.5.5. Остаточні 20 % - по завершенні будівельних робіт.

Додатковою угодою №1 від 05.12.2011 до договору сторони внесли певні зміни та доповнення до деяких пунктів договору №13в/п від 30.07.2010, а саме:

- п. 1.5 договору змінити та доповнити літерами та цифрами: площа частки інвестора у будівництві складає 100% - що рівно 51,68м2 та має будівельний номер П-47;

- п. 2.3 договору слід читати: кінцева вартість частки інвестора у торгівельному комплексі складає 180 880, 00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №Э-П075 від 05.12.201;

- п. 2.4 договору слід читати: кінцева вартість погоджень та держекспертизи проекту складає 24 806, 40 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №Э-П075 від 05.12.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором: побудував торгівельний павільйон та передав його Відповідачу.

Даний факт підтверджеється наданими суду наступними документами: декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 29.12.2011 № ХК14211119411, відповідно до якої прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом торговий павільйон; акт прийому-передачі об'єкту будівництва від 30.12.2011, відповідно до якого Позивач передав об'єкт будівництва власнику земельної ділянки; Акт приймання-передачі об'єкту будівництва, відповідно до якого Відповідач прийняв об'єкт будівництва від власника земельної ділянки.

Як вказує Позивач в своїй позовній заяві та, що не було спростовано Відповідачем, Відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором - не розрахувався з Позивачем у повному обсязі. Сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 36 176 грн., про що сторонами було підписано акт звіряння взаємних розрахунків станом на 08.02.2012.

Відповідно до п. 2.5.5. Договору Відповідач повинен був розрахуватись з Позивачем по завершенні будівельних робіт. Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29.12.2011 № ХК14211119411, будівельні роботи закінчено 29.12.2011. Таким чином, строк виконання Відповідачем зобов'язання по оплаті будівельних робіт настав 30.12.2011.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, що вказана сума заборгованості Відповідачем не оспорена, Відповідач не надав суду доказів її сплати, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення 36 176 грн. основного боргу обгрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховані 3% річних за період з 02.01.2012 по 25.08.2015 в сумі 3 960, 53 грн. та пеня в сумі 2 731, 04 грн. за період з 02.01.2012 по 30.06.2012 (181 день).

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

У відповідності до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пункт 4.2 договору передбачає відповідальність інвестора перед забудовником у випадку прострочення терміну оплати, передбаченої п. 2 цього договору, на користь генпідрядника у вигляді пені у розмірі 0,1% від простроченої суми по договору за кожен день такого прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки становить один рік, який відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України застосовується тільки за заявою сторони у спорі.

Відповідач не надав заяви про застосування строку позовної давності до пені.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 2 731, 04 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних в сумі 3 960, 53 грн., суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі, що складаються з 1 218, 00 грн. судового збору, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 611, 612, 625, ЦК України, ст. ст. 4-4, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон - К" (61037, м. Харків, проспект Московський, буд. 138-А, ідентифікаційний код 32029083) суму основного боргу у розмірі 36176,00 грн., пеню у розмірі 2731,04 грн., 3% річних у розмірі 3960,53 грн. та 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 01.12.2015 р.

Суддя Д.О. Доленчук

(справа №922/5522/15)