Рішення № 53934670, 26.11.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2015 р.Справа № 916/3373/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

при секретарі Мурачашвілі Х.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №916/3373/15

за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 23 036 грн. 80 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Славутський В.С. - згідно довіреності № 05-18/19 від 17.02.2015р.,

Загвоздіна Л.С. - згідно довіреності № 05-18/03 від 05.01.2015р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 23 036 грн. 80 коп., з яких 18 400 грн. - сума вартості товару, 3 348 грн. 80 коп. - пені, 1 288 грн. - штрафу.

Відповідач про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але ухвали суду повернуто поштою у зв'язку із закінченням терміну зберігання. За таких обставин суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату та місце судових засідань та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

За усною домовленістю між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (далі - ДП "МТП "Южний") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі ФОП - ОСОБА_1), ФОП - ОСОБА_1 зобов'язався поставити ДП "МТП "Южний" автошини 195/75R12C у кількості 20 шт. на загальну суму 18 400 грн.

10.12.2013р. ФОП - ОСОБА_1 були виставлені ДП "МТП "Южний" рахунки № 557 на загальну суму 9 200 грн. та № 558 на загальну суму 9 200 грн.

Позивач зазначає, що 20.12.2013р. ДП "МТП "Южний" здійснило оплату рахунків у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.12.2013р. № 192085 на суму 9 200 грн. та № 192086 на суму 9 200 грн., що свідчить про виникнення між сторонами правовідносин поставки.

Позивач зазначає, що ФОП - ОСОБА_1 не належним чином виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим має заборгованість за непоставлений товар у сумі 18 400 грн., які ДП "МТП "Южний" просить стягнути з відповідача.

13 січня 2015р. позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою № 200/12/204/15, в якій просить виконати взяті на себе зобов'язання протягом семи робочих днів, а саме, поставити ДП "МТП "Южний" автошини 195/75R12C у кількості 20 шт. або повернути на рахунок ДП "МТП "Южний" грошові кошти. Зазначений лист-вимога був отриманий відповідачем 17.01.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Однак зазначений лист-вимога залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та охоронюваного законом інтересу та просить стягнути з відповідача грошові кошти у суми 18 400 грн.

Відповідно до ст.. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; - зміна умов зобов'язання; - сплата неустойки;- відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст.. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивач зазначає, що прострочення поставки товару тривало більш ніж 30 днів, тому позивач нарахував відповідачу штраф у сумі 1 288 грн., який також просить суд стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу пеню за період з 25.01.2015р. по 25.07.2015р. у сумі 3 348 грн. 80 коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у томі числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, для правочинів (за змістом ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма. Разом з тим, згідно ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 268 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст. 655 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, за усною домовленістю між державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (далі - ДП "МТП "Южний") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі ФОП - ОСОБА_1), ФОП - ОСОБА_1 зобов'язався поставити ДП "МТП "Южний" автошини 195/75R12C у кількості 20 шт. на загальну суму 18 400 грн.

10.12.2013р. ФОП - ОСОБА_1 були виставлені рахунки № 557 на загальну суму 9 200 грн. та № 558 на загальну суму 9 200 грн.

20.12.2013р. ДП "МТП "Южний" здійснило оплату рахунків у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 20.12.2013р. № 192085 на суму 9 200 грн. та № 192086 на суму 9 200 грн., що свідчить про виникнення між сторонами правовідносин поставки.

13 січня 2015р. позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою № 200/12/204/15, в якій просить виконати взяті на себе зобов'язання протягом семи робочих днів, а саме, поставити ДП "МТП "Южний" автошини 195/75R12C у кількості 20 шт. або повернути на рахунок ДП "МТП "Южний" грошові кошти. Зазаначений лист-вимога був отриманий відповідачем 17.01.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Однак зазначений лист-вимога залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин, у ФОП - ОСОБА_1 виникло грошове зобов'язання перед ДП "МТП "Южний" щодо поставки автошини 195/75R12C у кількості 20 шт. на загальну суму 18 400 грн.

Згідно ч. 2 ст.. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що прострочення поставки товару тривало більш ніж 30 днів, тому позивач правомірно нарахував відповідачу штраф у сумі 1 288 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 25.01.2015р. по 25.07.2015р. у сумі 3 348 грн. 80 коп.

За таких обставин, позов Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (65025, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ПАТ КБ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (65481, Одеська область, м. Южне, вул.. Берегова, 13, п/р 26005962502420 в ПАТ "ПУМБ" в м. Київ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 04704790) суму вартості товару у розмірі 18 400 грн., пеню у розмірі 3 348 грн. 80 коп., штраф у розмірі 1 288 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01 грудня 2015 р.

Суддя Н.Д. Петренко