Ухвала суду № 53934555, 01.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 грудня 2015 року Справа № 910/1759/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Форест Груп" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.10.2015у справігосподарського суду м. Києваза позовом Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до 3-ті особиТОВ "Форест Груп" ТОВ "Лекскворум" Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ТОВ "Ровер Груп"проповернення земельної ділянки,

ВстановиВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно із вимогами ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 03.09.2015) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із касаційних скарг на рішення суду сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.12.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

З врахуванням зазначеного вище, а також того, що підставою заявленого позову прокурором зазначено припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку його дії, скаржнику слід було сплатити судовий збір як за вимогу майнового характеру, тобто, виходячи із вартості спірної земельної ділянки.

До касаційної скарги додано квитанцію від 02.11.2015 № 0926341193 про сплату 1461, 60 грн., яка не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Після усунення обставин, що зумовили повернення касаційної скарги, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 86, 111, 1111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Форест Груп" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі № 910/1759/15-г повернути скаржнику.

Головуючий: Божок В.С.

Судді: Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.