Постанова № 53934352, 26.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року 12 год. 14 хв. Справа № 813/3868/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» до Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Позивач - публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (ПАТ «ДЗАК») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Ухвалою суду від 23 липня 2015 року провадження у справі відкрито, хід її розгляду відображено у відповідних ухвалах суду, а в судовому засіданні 26 листопада 2015 року відповідно до ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частину постанови.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем за результатами планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року. Проте, на думку позивача, висновки викладені в акті перевірки від 08.05.2013 № 63/22-10/00240158 є протиправним та такими що викладені без наявних на то правових підстав, що у свою чергу порушує законні права та інтереси ПАТ «Дрогобицькій завод автомобільних кранів».

Зокрема не погоджується з висновками податкового органу про те, що позивачем всупереч вимогам ст. 160 Податкового Кодексу України не сплачено 6% з суми доходу нерезидента ООО «Транспортинг Сервіс» (Беларусь), і зазначає, що ПАТ «Дрогобицькій завод автомобільних кранів» правомірно і у відповідності до ст. 103 Податкового Кодексу України застосувало правила міжнародного договору в аспекті звільнення від оподаткування. Також перевіряючий податкового органу невірно дійшов висновку про завищення позивачем залишку відємного значення згідно декларації за період січня 2012 року, без врахування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 року у справі 2-а 1267/12/ 1370, якою скасовано податкове повідомлення рішення НОМЕР_6 від 25.11.2011 року, зокрема в судовому рішенні зазначається про вірне збільшення відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року. Також, на думку позивача, він вірно відніс до складу податкового кредиту податкову накладну від 06.07.2012 року на суму 11450 грн та податок на додану вартість в сумі 2290 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, надав суду заперечення від 25.08.2015 року з додатковими до них поясненнями від 25.11.2015 року, згідно яких вважає позовну заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Вказує на те, що перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по ПАТ «ДЗАК» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року встановлено їх завищення на загальну суму 15 879 671 грн., в тому числі по періодах: за 4-й квартал 2011 на суму 13 135 868 грн. та за 2012 на суму 2 743 803 грн. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. підприємством включено до складу витрат (р.05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» витрати, на які відсутні первинні документи та які не відображені по регістрах бухгалтерського обліку за 2-й-4-й квартали 2011 на суму 13135868 грн., в тому числі: за 4-й квартал 2011 на суму 13135868 грн. Таким чином, ПАТ «ДЗАК» завищено витрати операційної діяльності за 2-й-4-й квартали 2011 на суму 13135868 грн., в тому числі: за 4-й квартал 2011 на суму 13135868 грн., чим порушено п.п.16.1.2 п.16.1. ст.16, п.44.2 ст.44, п.138.2, п.138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України.

Також, платником в порушення пункту 3 підрозділу 4 ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 2 743 803 грн.

Тобто, в порушення пп.16.1.2 п.16.1. ст.16, п.44.2 ст.44, п.138.2, п.138.8, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановлено завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік на суму 10 975 211 грн., заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 496 951грн., в тому числі: за 4-й квартал 2011 на суму 496 951 грн., завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2012 на суму 2743803 грн.

Також позивачем порушено вимоги статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного повернення попередньої оплати Aladan Investment Limited (Кіпр) по контрактах від 24.01.11 № 804/00240158/0111/002-196, від 03.03.11 № 804/00240158/0311/009-196 та від 21.04.11 № 804/00240158/0411/020-196; несвоєчасного повернення та неповернення попередньої оплати від Aladan Investment Limited (Кіпр) по контракту від 19.07.11 № 804/00240158/0711/045-196; ненадходження товару по імпорту від Onder Metal Makita Insaat San. Tic A.S. (Туреччина) по контракту від 04.11.09 № 804/00240158/1109/131-41; несвоєчасного повернення та неповернення попередньої оплати від Lerenato Trading Limited (Кіпр) по контрактах від 09.11.11 № 804/00240158/1111/070-196 та від 19.12.11 № 804/00240158/1211/078-196; несвоєчасного повернення попередньої оплати від ТП ТОО «Техавто» (Білорусь) по контракту від 01.03.11 № 804/00240158/0311/010-09.

Крім цього, ПАТ «ДЗАК» згідно поданих декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами не задекларовано простроченої заборгованості по нерезидентах Aladan Investments Limited (Кіпр), Lerenato Trading Limited (Кіпр), Onder Metal Makita Insaat San. Tic A.S. (Туреччина). А за порушення порядку декларування передбачено накладення штрафу відповідно до п.2.7 ст.2 Постанови Правління НБУ від 08.02.00 № 49 «Про затвердження положення про валютний контроль» та п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Представник відповідача в судовому засіданні пояснення надала аналогічні письмовим запереченням, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Даючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні обставинам справи та доводам сторін, суд керується наступними положеннями законодавства України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року зі змінами та доповненнями, Податковим кодексом України (ПК України), Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Постановою Правління НБУ від 08.02.00 № 49 «Про затвердження положення про валютний контроль» та п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень - рішень щодо ПАТ «Дрогобицькій завод автомобільних кранів» Дрогобицька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області виходила з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 року №0001152210 з податку на прибуток.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по ПАТ «ДЗАК» за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 встановлено їх завищення на загальну суму 15 879 671 грн., в тому числі по періодах: за 4-й квартал 2011 на суму 13 135 868 грн. та за 2012 на суму 2 743 803 грн. А саме, встановлено завищення задекларованих ПАТ ДЗАК показників у рядку 05.1 податкових декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на суму 13 135 868 грн., в тому числі по періодах: за 4-й квартал 2011 на суму 13 135 868 грн.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Однією з основних вимог, щодо первинних документів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність (ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») є домінування його сутності над формою, тобто господарські операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до п.1 статті 9 цього Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до п.2 статті 9 вказаного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; та інше.

У п.2 ст.3, п.3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що:

-бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

-інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Нормами Податкового Кодексу України) визначено наступне:

- пп.16.1.2 п.16.1. ст.16 - Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- п.44.2 ст.44 - Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу;

- п.138.2 ст.138 - Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу;

- п.138.8 ст.138 - Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

- пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 - до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 - не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Перевіркою встановлено, що загальна сума витрат, яку слід відобразити у р.05.1 податкової декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» за 2-й - 4-й квартали 2011 становить 49235353 грн., в тому числі: за 4-й квартал 2011 становить 23503389 грн.

Проте, підприємством включено до складу витрат (р.05.1 декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» витрати, на які відсутні первинні документи та які не відображені по регістрах бухгалтерського обліку за 2-й-4-й квартали 2011 на суму 13135868 грн., в тому числі: за 4-й квартал 2011 на суму 13135868 грн.

Тобто, ПАТ «ДЗАК» завищено витрати операційної діяльності за 2 - 4-й квартали 2011 на суму 13135868 грн., в тому числі: за 4-й квартал 2011 на суму 13135868 грн., чим порушено п.п.16.1.2 п.16.1. ст.16, п.44.2 ст.44, п.138.2, п.138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України.

Позивачем не подано жодних первинних та бухгалтерських документів, які б підтверджували правомірність формування витрат операційної діяльності за 2-4 квартали 2011 в сумі 13135868 грн.

Висновки акту перевірки в частині завищення витрат операційної діяльності в сумі 13135868 грн. не спростовуються позивачем і в позовній заяві.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.05.2013 головного бухгалтера ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» ОСОБА_3 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-3 КУпАП, а саме ненадання під час перевірки оригіналів документів чи їх копій.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду , що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях , чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Перевіркою показника відображеного у рядку 06.6(06.5) Декларацій «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» встановлено, що за 2012 рік підприємством відображено відємне значення обєкта оподаткування в сумі 2743803 грн.

ОСОБА_1 відємне значення виникло за рахунок перенесення до Декларації з податку на прибуток за 2012 рік у відповідності до Закону України Про бюджет на 2012 рік 25% відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду 2011 року (Декларація з податку на прибуток за 2011 рік, де відображено відємне значення в сумі 10975211грн.). 2743803 грн. = 10975211грн.*25%.

Оскільки, як вказувалося вище, позивачем завищено витрати операційної діяльності за 2-4 квартали 2011 на суму 13135868 грн., відповідно у позивача не виникло відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2011 рік в сумі 10975211грн.

Відповідно у позивача виникло позитивне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, яке становить 2160474 грн. (3135686 грн. (розмір завищених витрат) - 10975211грн.) та є базою для оподаткування податком на прибуток.

Внаслідок наведеного позивачем знижено податок на прибуток за 2011 рік на 496 951грн. (2160474 грн. * 23% (ставка податку на прибуток у 2011 році)).

В свою чергу, оскільки позивачем неправомірно відображено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2011 рік в сумі 10975211грн., то і 25% від вказаного відємного значення в сумі 2743803 грн. безпідставно перенесено до декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

Отже, платником в порушення пункту 3 підрозділу 4 ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 2 743 803 грн.

Враховуючи викладене, в порушення пп.16.1.2 п.16.1. ст.16, п.44.2 ст.44, п.138.2, п.138.8, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановлено:

- завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2011 рік на суму 10 975 211 грн.;

- заниження податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства на загальну суму 496 951грн., в тому числі: за 4-й квартал 2011 на суму 496 951 грн.;

- завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2012 на суму 2743803 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.п.3.1.2 п.3.1 розділу 3 акту перевірки.

Враховуючи вказані порушення за результаті перевірки винесено два податкових повідомлення-рішення:

1) від 05.07.2013 №0001182210, яким зменшено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 13 719 014,00 грн. ( в тому числі за 2011 рік - 10975211грн. та за 2012 рік - 2743803 грн.);

2) від 05.07.2013 №0001152210, визначено грошове зобовязання з податку на прибуток в сумі 496 951 грн.

Не зважаючи на те, що підстава винесення обох податкових повідомлень-рішень одна - завищення витрат операційної діяльності за 2-4 квартали 2011 на суму 13135868 грн. внаслідок не підтвердження їх в ході перевірки первинними та бухгалтерськими документами, позивач оскаржує одне податкове повідомлення-рішення. Тобто, визнання позивачем правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 №0001182210, яким зменшено відємне значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, є підтвердженням і правомірності рішення від 05.07.2013 №0001152210.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 №0001142210 з податку на додану вартість.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 встановлено його завищення на загальну суму 1832 грн., в тому числі по періодах: за липень 2012 на суму 1832 грн.

У п.2 ст.3, п.3 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із несеними змінами та доповненнями) встановлено, що:

- бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

- інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до: п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п. 201.6, п. 201.7 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, якими визначено, що:

- п.198.1 ст.198 - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- п.198.2 ст.198 - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною;

- п.198.6 ст.198 - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону;

- п.200.1 ст.200 - сума податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким спродажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного періоду;

- п.201.6 ст.201 - податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця;

- п.201.7 ст.201 - податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс);

- п.201.10 ст.201 - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При зясуванні причини розбіжності між сумами податкового кредиту по податку на додану вартість ПАТ «ДЗАК» та сумами податкових зобовязань його контрагента-постачальника ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім.Артема» (код ЄДРПОУ 00218911), встановлених програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за липень 2012 встановлено відмінність на суму 1832,0 грн., а саме:

сума податкового кредиту ПАТ «ДЗАК» становить 4122,0 грн.,

сума податкових зобовязань ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім.Артема» становить 2290,0 грн.

Документальною перевіркою перевірено наступні документи: накладні на прихід ТМЦ, податкові накладні, банківські виписки на перераховані кошти, реєстри отриманих податкових накладних, обігово-сальдові відомості по рахунках 631 «Розрахунки з постачальниками», акт звірки взаємних розрахунків, відомість розрахунків.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «ДЗАК» згідно наданих до перевірки вищевказаних документів за липень 2012 придбано товаро-матеріальних цінностей (ТМЦ) без ПДВ на суму 11450,0 грн. та ПДВ на суму 2290,0 грн.

Перевіркою встановлено, що платником віднесено до складу податкового кредиту податкову накладну, отриману від постачальника від 06.07.2012 №14 на перерахований авансовий платіж на суму без ПДВ 11450,0 грн. та ПДВ на суму 2290,0 грн.

Проте, ПАТ «ДЗАК» 19.07.2012 отримано товаро-матеріальних цінностей від ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім.Артема» без ПДВ на суму 9160,0 грн. та ПДВ на суму 1832,0грн., де враховано проведену попередню оплату на суму 10992,0 грн. (в т.ч.: ПДВ 1832,0грн.).

Таким чином, ПАТ «ДЗАК» двічі віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 1832,0 грн., чим завищено податковий кредит за липень 2012 на суму 1832,0 грн.

У податковому обліку ПАТ «ДЗАК» суму податкового кредиту 1832,0 грн. за липень 2012 віднесена до реєстру отриманих податкових накладних, відображено у рядку 10.1 колонки Б декларації з податку на додану вартість за липень 2012 та відповідно у додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрiзi контрагентiв» за липень 2012.

Таким чином, ПАТ «ДЗАК» завищено податковий кредит за липень 2012 на суму 1832 грн.

Враховуючи наведене, ПАТ «ДЗАК» порушено п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п. 201.6, п. 201.7 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1832 грн., в тому числі: за липень 2012 на суму 1832 грн.

У відповідності до «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби передбачений рядок 21.3.

Перевіркою встановлено, що ПАТ «ДЗАК» у р.21.3 декларації з податку на додану вартість за січень 2012 не зменшено залишок від'ємного значення на суму 4065 грн. за результатами перевірки податкового органу (ОСОБА_1 від 04.01.2012 № 3/23-5/00240158) зменшено залишок від'ємного значення (ряд.24) на суму 4065 грн.).

Отже, підприємством завищено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу (р.21.3) за січень 2012 на суму 4065грн. та відповідно знижено податкове зобовязання(р.25) за лютий 2012 на суму 4065 грн., чим порушено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений Наказ Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 та ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями).

Враховуючи наведене, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 встановлено заниження податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 5897 грн., (в тому числі по періодах: за лютий 2012 на суму 4065 грн. та за липень 2012 на суму 1832 грн.). в результаті допущених порушень податкового законодавства, описаних вище.

З приводу вищевказаних порушень в позовній заяві та додаткових поясненнях позивач не наводить мотивів, виходячи з яких не погоджується із донарахованим зобовязанням з податку на додану вартість, та не вказує доказів, якими спростовуються висновки акту перевірки.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 №0001192290 з податку на доходи іноземних юридичних осіб.

Перевіркою встановлено здійснення виплат доходів з джерелом походження з України ООО «Транспортинг Сервис» (220019, г.Минск, ул.Бельского,6-1в (почтовый адрес: г.Минск, ул.Л.Чайкиной,15-2б), Белорусь, банківські реквізити: р/с в бел.рублях № 3012011953014, р/с 3012011953519 (RUB), р/с 3012011953519 (USD) в ОАО ЦБУ 114 «Приорбанк», г.Минск, ул.Трудова,10, МФО 153001749) по договору на транспортне перевезення від 28.11.11 № 804/00240158/1111/075-09, фрахт, в сумі 11110,00 дол. США (88775,16 грн.), в тому числі у IV кварталі 2011 року 2850,00 дол. США (22771,22 грн.), у I кварталі 2012 року 5700,00 дол. США (45541,86 грн.), у ІІІ кварталі 2012 року 2560,00 дол. США (20462,08 грн.). Надано оригінал довідки Інспекції Міністерства по податках і зборах Республіки Білорусь по Фрунзенському району м. Мінська від 28.11.11 № б/н, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.

Відповідно до умов договору від 28.11.11 № 804/00240158/1111/075-09, укладеного з ООО «Транспортинг Сервис» (Білорусь), ПАТ "ДЗАК" здійснено переказ коштів в сумі 8260,00 дол. США (66003,94 грн.) за транспортне перевезення, в тому числі у І кварталі 2012 року 5700,00 дол. США (45541,86 грн.) та у ІІІ кварталі 2012 року 2560,00 дол. США (20462,08 грн.).

Відповідно до п.п.14.1.260 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, фрахт це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами, перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом. Підпунктом г) пункту 160.1 ст.160 Податкового кодексу України передбачено, що фрахт це дохід, отриманий нерезидентом із джерелом його походження з України.

Згідно з п.160.5 ст.160 Податкового кодексу України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому, базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту і особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником цього податку чи ні, а також є він субєктом спрощеного оподаткування чи ні.

Пунктом 103.9 ст.103 Податкового кодексу України передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пункт 103.4 ст.103 Податкового кодексу України передбачає, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. ПАТ «ДЗАК» надано до перевірки довідку за 2011 рік, яка підтверджує, що ООО "Транспортинг Сервис" є резидентом Республіки Білорусь.

Проте, за період 2012 ріку довідку про підтвердження статусу резидента ООО «Транспортинг Сервис» до перевірки не надано.

В той же час, в порушення вимог п.160.5 ст.160 Податкового кодексу України ПАТ «ДЗАК» не сплачено 6 відсотків з суми доходу нерезидента, який сплачено ООО «Транспортинг Сервис» (Білорусь) по контракту від 28.11.11 № 804/00240158/1111/075-09 за транспортне перевезення на загальну суму 8260,00 дол. США (66003,94 грн.), в тому числі у І кварталі 2012 року 5700,00 дол. США (45541,86 грн.) та у ІІІ кварталі 2012 року 2560,00 дол. США (20462,08 грн.).

Тобто, довідки про підтвердження статусу резидента ООО «Транспортинг Сервис» за 2012 рік позивачем не надано, і позовна заява не містить жодних доводів на спростування висновків акту перевірки в цій частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.07.2015 №0001162290, яким накладено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо економічної діяльності.

Перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині: несвоєчасного повернення попередньої оплати Aladan Investment Limited (Кіпр) по контрактах від 24.01.11 № 804/00240158/0111/002-196, від 03.03.11 № 804/00240158/0311/009-196 та від 21.04.11 № 804/00240158/0411/020-196; несвоєчасного повернення та неповернення попередньої оплати від Aladan Investment Limited (Кіпр) по контракту від 19.07.11 № 804/00240158/0711/045-196; ненадходження товару по імпорту від Onder Metal Makita Insaat San. Tic A.S. (Туреччина) по контракту від 04.11.09 № 804/00240158/1109/131-41; несвоєчасного повернення та неповернення попередньої оплати від Lerenato Trading Limited (Кіпр) по контрактах від 09.11.11 № 804/00240158/1111/070-196 та від 19.12.11 № 804/00240158/1211/078-196; несвоєчасного повернення попередньої оплати від ТП ТОО «Техавто» (Білорусь) по контракту від 01.03.11 № 804/00240158/0311/010-09.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Граничні дати надходження валютної виручки (несвоєчасне повернення попередньої оплати, ненадходження товару), а також фактичні дати надходження валютної виручки (повернення попередньої оплати) в розрізу окремих контрактів відображено в запереченнях проти позову та в акті перевірки.

Спростовуючи висновки акту перевірки, позивач стверджує про припинення зобовязань за вищевказаними зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а також шляхом уступки права вимоги. ОСОБА_1 твердження позивача спростовуємо наступним.

До перевірки жодні договори про уступку права вимоги та про зарахування зустрічних однорідних вимог надані не були.

В ході перевірки 17.04.2013 позивачем отримано вимогу про наданні документів та їх вимог, згідно якої необхідно було надати податковому органу зовнішні економічні контракти (ЗЕД-контракти), укладені з фірмами-нерезидентами за період 01.10.2011 по 31.12.2012, ЗЕД-контракти розрахунки по яких проводилися в період з 01.10.2011 по 31.12.2012; доповнення до ЗЕД-контрактів, згідно з якими основні умови контракту не виконувалися і аванси були повернуті фірмами-нерезидентами за період з 01.10.2011 по 31.12.2011.

Будь-яких договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог та про уступку права вимоги, які вплинули на терміни розрахунків за вищевказаними зовнішньоекономічними контрактами, надано не було.

Згідно п. 44.3 ст.44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, що відображені таким платником податку у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно п.44.7 ст.44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення або з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків фізичної особи або посадової особи платника податків юридичної особи).

Протягом пяти робочих днів з дня отримання акту перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Однак, позивач не скористався правом визначеним ст. 44 ПК України та не надав ні під час перевірки, ні після її завершення договорів уступки права вимоги та зарахування вимог, які не враховані контролюючим органом під час перевірки, не подав заперечень на акт перевірки з дорученням копій таких договорів до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що у відповідності до пп.44.6 ст. 44 ПК України, є підставою вважає, що такі документи були відсутні у нього на дату завершення перевірки.

В ході перевірки позивачем надано копії актів звірки взаєморозрахунків з Aladan Investment Limited (Кіпр), Onder Metal Makita Insaat San. Tic A.S. (Туреччина), Lerenato Trading Limited (Кіпр), ТП ТОО «Техавто» (Білорусь), в яких відображено дати надходження коштів по кожному окремому контракту, та в яких відсутня інформація про погашення заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог чи уступки права вимоги.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

ОСОБА_4 передбачає не нарахування пені за порушення термінів здійснення розрахунків у випадку прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами (ч.2 ст. 4 Закону).

Однак, позивач вказуючи на можливість не нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, посилається на Постанову Правління НБУ від 24.03.1999 №136, зареєстрована в Мінюсті 28.05.1999 за №338/3631 про затвердження ОСОБА_5 про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями (ОСОБА_5).

ОСОБА_5 на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Указу Президента України від 21.01.98 N 41/98 «Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі» визначає порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями.

Відповідно до п.1.10 ОСОБА_5, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Виходячи із вказаної норми права, зобовязання за зовнішньоекономічним контрактом можуть бути припинені, а імпортна (експортна) операція може бути зняти з контролю банку лише у випадку зарахування зустрічних однорідних вимог. Ні вказаний пункт п.1.10. ні жодне інше положення ОСОБА_5 не передбачають можливості припинення зобовязання та зняття з контролю імпортної (експортної) операції шляхом уступки права вимоги.

Відповідно, твердження позивача про погашення заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами №804/00240158/0411/020-196, №804/002400158/1109/131-41, №804/00240158/1111/070-196, №804/00240158/1211/078-196 шляхом укладення договорів про уступку права вимоги не відповідають вимогам вказаної ОСОБА_5.

Крім того, відповідно до п.5.8 ОСОБА_5, банк у довільній формі повідомляє податковий орган про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами (пункт 1.10 розділу 1 цієї ОСОБА_5).

Однак, позивачем не подано до матеріалів справи доказів надання банку належним чином оформлених документів про припинення зобовязань за імпортними (експортними) операціями зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Операції на підставі договорів про зарахування зустрічних однорідних вимог, на які посилається позивач, банком з контролю не знімалися, відповідно за позивачем станом на дату настання граничних строків надходження валютної виручки (товарів), та станом на дату завершення перевірки продовжувала обліковуватися непогашена заборгованість за зовнішньоекономічними контрактами.

Більше того, відповідно до п. 5.9 ОСОБА_5, банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.

На виконання п. 5.9 ОСОБА_5, ПАТ «Укргазпромбанк», ПАТ «ВТБ Банк» скеровано на адресу ДПІ у Дрогобицькому районі листи з Інформацією про порушення строків по імпортних (експортних) операцій.

ОСОБА_4 листи підтверджують, що позивачем порушено строки розрахунків по імпортних (експортних) операціях, визначені ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Щодо твердження позивача по погашення заборгованості Aladan Investments Limited (Кіпр) згідно контракту від 19.07.11 № 804/00240158/0711/045-196 шляхом укладення договору від 19.01.2012 №01-12/01-19.

По договору від 19.07.11 № 804/00240158/0711/045-196 станом на 01.10.11 рахувалася непрострочена дебіторська заборгованість в сумі 184000,00 євр. по здійсненій попередній оплаті за автогідропідіймачі пожежні. Граничний термін надходження товару 18.01.12 в сумі 100000,00 євр. та 24.01.12 в сумі 84000,00 євр. ПАТ «ДЗАК», за перевірений період, здійснено на користь нерезидента попередню оплату в загальній сумі 1119400,00 євр. Таким чином, по даному договору позивачем перераховано сукупно 1303400 євр.

Перевіркою встановлено, що кошти від нерезидента надійшли в такій спосіб: граничний термін повернення попередньої оплати в сумі 100000,00 євр. 18.01.12; здійснено повернення коштів 29.12.11 в сумі 75875,00 євр. без порушення терміну розрахунків і 19.01.12 в сумі 24125,00 ЄВРО з порушенням терміну розрахунків; граничний термін повернення попередньої оплати в сумі 84000,00 євр. 24.01.12; здійснено повернення коштів 19.01.12 в сумі 2275,00 євр. без порушення терміну розрахунків і 27.01.12 в сумі 81725,00 ЄВРО з порушенням терміну розрахунків; граничний термін повернення попередньої оплати в сумі 146000,00 євр. 14.04.12; здійснено повернення коштів 27.01.12 в сумі 275,00 євр. без порушення терміну розрахунків і 21.09.12 в сумі 145725,00 ЄВРО з порушенням терміну розрахунків; граничний термін повернення попередньої оплати в сумі 69400,00 ЄВРО 17.04.12; здійснено повернення коштів 21.09.12 в сумі 69400,00 євр. з порушенням терміну розрахунків; граничний термін повернення попередньої оплати в сумі 164000,00 ЄВРО 22.04.12; здійснено часткове повернення коштів 21.09.12 в сумі 72875,00 ЄВРО з порушенням терміну розрахунків.

Всього по даному контракту станом на 01.01.13 рахується прострочена дебіторська заборгованість в загальній сумі 831125,00 євр.

Таким чином, за даним контрактом не надійшло валютної виручки у встановлені строки в сумі 1224975 ЄВРО, в тому числі 393580 євр. повернуто попередньої оплати з порушенням строків.

Позивач стверджує, що зустрічні вимоги виникли на підставі Договору №М-11/01-06 від 06.11.2011 Про надання маркетингових послуг, розрахунки згідно якого підлягають проведенню у дол. США.

Відповідно, вказані зустрічні вимоги не відповідають визначенню однорідних, оскільки відповідно до листа НБУ №18-211/1872-5495 від 23.06.1999, однорідними є взаємні вимоги грошових сум в одній і тій же валюті (копія додається).

Крім того, відповідно до № 804/00240158/0711/045-196 позивач вже перерахував кошти, відповідно Aladan Investments Limited (Кіпр) заборгував позивачеві товар, натомість згідно Договору №М-11/01-06 позивач заборгував Aladan Investments Limited (Кіпр) кошти.

Тобто, дані вимоги не є однорідними, оскільки не є вимогами грошових сум.

Відповідно до договору про зарахування зустрічних вимог від 19.01.2012 №01-12/01-19 відбулося зарахування вимог на суму 79769,31 євр., тоді як сума несвоєчасно повернутої передоплати становить 393580 євр. Таким чином, заборгованість Aladan Investments Limited (Кіпр) перед позивачем не була і не могла бути погашена в повному обсязі шляхом укладення Договору про зарахування від 19.01.2012 №01-12/01-19.

Подібні суперечності наявні і по інших контрактах. Позивачем на виконання вимог суду не надано детальних пояснень стосовно кожного контракту з аналізом сум заборгованостей, дат виникнення зустрічних однорідних вимог, граничних дат надходження виручки (товарів) та фактичних дат погашення зобовязань між сторонами, тощо.

Подані до матеріалів справи позивачем копії банківських виписок по валютних рахунках не спростовують, а підтверджують висновки акту перевірки, оскільки дані виписки містять інформацію про надходження на валютні рахунки позивача коштів з призначенням «Повернення передоплати згідно контракту», дати повернення відповідають датам надходження коштів, зазначених в ОСОБА_1 перевірки.

У випадку укладення договорів про зарахування зустрічних вимог, повернення передоплати не відбувалося.

05.07.2013 року складено протокол про адміністративне порушення на генерального директора ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» ОСОБА_6 за ч.1 ст. 162-1 КУпАП за ненадходження товару (неповернення авансового платежу) при здійснення імпортних операцій на суму 2546424,88 євро на підставі ОСОБА_1 перевірки 08.05.2013 №63/22-10/00240158.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.09.2013 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 КУпАП (копія додається).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду , що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях , чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.07.2015 №0001172290, яким застосовано штрафні санкції за недекларування валютних цінностей.

Перевіркою порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, за період з 01.10.11 по 31.12.12 встановлено порушення вимог п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1 ст.9 Декрету, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Згідно п.2 ст.16 Декрету, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Згідно 2.7 Правління НБУ від 08.02.00 № 49 "Про затвердження положення про валютний контроль", невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

-порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

ПАТ «ДЗАК» подано декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. А саме, згідно наданих документів: станом на 01.10.11 не задекларовано простроченої дебіторської заборгованості по нерезидентах Aladan Investments Limited (Кіпр) в сумах 414106,93 євр. і 274400,00 дол. США та ООО «ДАК Казахстан» (Казахстан) в сумі 50000,00 дол. США; станом на 01.07.12 не задекларовано простроченої дебіторської заборгованості по нерезидентах Aladan Investment Limited (Кіпр) в сумах 85760,00 дол. США і 1119125,00 ЄВРО, Onder Metal Makita Insaat San. Tic A.S. (Туреччина) в сумі 5938,77 євр. та Lerenato Trading Limited (Кіпр) в сумі 2126500,00 євр.; станом на 01.10.12 не задекларовано простроченої дебіторської заборгованості по нерезидентах Lerenato Trading Limited (Кіпр) в сумах 187860,00 дол. США і 2243500,00 євр., Aladan Investments Limited (Кіпр) в сумі 831125,00 євр. та Onder Metal Makita Insaat San. Tic A.S. (Туреччина) в сумі 5938,77 євр.

В той же час, за порушення порядку декларування передбачено накладення штрафу відповідно до п.2.7 ст.2 Постанови Правління НБУ від 08.02.00 № 49 «Про затвердження положення про валютний контроль» та п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (17грн. * 20 *3 = 1020 грн.).

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані відповідачем переконують в необґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами та не підлягають задоволенню. А оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що вони були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 30.11.2015 року.

Суддя Сакалош В.М.