Рішення № 53933228, 30.11.2015, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2970/2015 Справа № 641/1081/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2015 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Колодяжної І.М.,

при секретарі Ягодіній М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування адміністрації Комінтернівського району виконавчого комітету Харківської міської ради, про визначення зустрічей з дитиною, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про надання права на зустрічі з дитиною ОСОБА_3 не рідше трьох разів на тиждень, а саме: дві зустрічі на вибір в період з понеділка по п,ятницю в період з 16 години до 20 години та одну зустріч у вихідний день протягом цілого дня тривалістю кожної зустрічі не менше трьох годин.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач вважає, що спільній доньці краще залишатися проживати з матір,ю , а зі свого боку позивач зобов,язується матеріально її забезпечувати відповідно до покладеного на нього законодавством обов,язку і зобов,язується приймати активну участь у вихованні дитини . Для впливу на розвиток дитини та для прийняття участі в її житті ,як батько позивач хотів би зустрічатися з дитиною щонайменше як три рази на тиждень і проводити час не менше ніж три години.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи - Орган опіки та піклування адміністрації Комінтернівського району виконавчого комітету Харківської міської ради в судове засідання не з,явився .

Суд , вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, прийшов на наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено , що сторони з 21 жовтня 2005 року перебувають у зареєстрованому шлюбі , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб (повторно) видане 03 лютого 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії 1-ВЛ №329291, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції , в графі батьки вказані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При розгляді справи в суді, у представника позивача з,ясовувалося питання щодо звернення позивача до третьої особи для отримання висновку щодо можливості розв»язання спору (ч.5 ст.19 СК України ), але позивач таких дій не вчинив, обмеживши суд в цій частині. Суд вирішив спір в порядку ст. 10 ЦПК України , і розглянув справу в межах наданих сторонами доказів. Так як норми Сімейного Кодексу України і роз»яснення Пленуму Верховного Суду України не покладають безпосередньо на суд обов»язок витребувати такий висновок, а у служби у справах дітей відсутні повноваження бути ініціатором видачі висновку, суд під час розгляду справи, з метою повноти об»єктивності та всебічності розгляду справи встановив, що батьки між собою порозуміння не знайшли, конфлікт між ними не розв»язаний. Ці обставини сторони не оспорювали.

Згідно ст.157 СК України , питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно ст.159 СК України ,якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 4 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження позовних вимог,тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_4