Постанова № 53929962, 30.11.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.11.2015 справа №913/640/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі: за участю представників сторін: від скаржника (відповідача): від позивача: розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського суду від у справіОСОБА_4 не зявився; не зявився; Приватного підприємства «Снабтехмонтаж» м.Алчевськ, Луганської області Луганської області 13.10.2015 р. № 913/640/15за позовом до відповідача проПублічного акціонерного товариства «Златобанк» м.Київ Приватного підприємства «Снабтехмонтаж» м.Алчевськ, Луганської області стягнення 33349,45 грн. ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Златобанк» м.Київ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства «Снабтехмонтаж» м.Алчевськ, Луганської області про стягнення заборгованості за кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. у розмірі 33349,45 грн. по курсу НБУ яка складається з заборгованості за процентами в сумі 1560,46 дол. США.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за укладеним між сторонами договором банківського кредитного договору № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. щодо сплати заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.2015 р. позовні вимоги задоволені частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 33179,98 грн. заборгованості за процентами; в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з винесеним рішенням, Приватне підприємство «Снабтехмонтаж» м.Алчевськ, Луганської області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2015 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Златобанк» м.Київ.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача у судове засідання не зявився з невідомих суду причин, через канцелярію суду надав відзив від б/н від 20.11.2015 р., в якому просить залишити рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2015 р. по справі № 913/640/15 без змін, а скаргу без задоволення.

Представник відповідача (скаржника) у судове засідання не зявився з невідомих суду причин.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

03.04.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (кредитодавець) та Приватним підприємством «Снабтехмонтаж» (позичальник) укладено кредитний договір № 91/19/13-KL, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобовязується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього Кредитного Договору.

Кредит надається позичальнику у формі відкриття відкличної Кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного Кредитним договором. Кредит може надаватись траншами (п. 1.2 Договору).

Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 1500000,00 доларів США (п. 1.3 Договору).

Пунктом 1.4 Договору сторони узгодили, що кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 31.03.2014 р. включно.

За користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, яка встановлюється у розмірі 10,5% процентів річних (п. 1.5. Договору).

Згідно п. 2.3 Договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в валюті кредиту.

Відповідно до п. 2.4. Договору, сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів приймається місяць, рівний календарній кількості днів, та рік, рівний 360 дням. День повернення кредиту до розрахунку не приймається.

Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів (п. 2.5. Договору).

Пунктом 2.6 сторони встановили, що проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту. Якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

Відповідно до п.п. 3.1.10. Договору позивач має право на договірне списання коштів з будь-якого рахунку відповідача, в т.ч. з рахунку для виконання боргових зобов'язань позичальника. Таке право може бути реалізоване позивачем за умови настання строку виконання Позичальником будь-якого з боргових зобов'язань та/або зобов'язань Позичальника чи третіх осіб за договорами забезпечення з моменту настання такого строку і в сумі, яка дорівнює сумі боргових зобов'язань, та/або при настанні випадків невиконання умов кредитного договору та/або договорів забезпечення та/або при настанні несприятливих обставин. Здійснюючи на підставі цього договору договірне списання коштів з рахунку позичальника, кредитодавець оформляє відповідний меморіальний ордер. Кредитодавець є отримувачем коштів по вказаному договірному списанню. Договірне списання може здійснюватися з будь-якого (их) рахунку (ів) Позичальника, відкритого(их) у Кредитодавця, іншого(их) рахунку(ів) Позичальника, відкритого(их) у Кредитодавця, іншого(их) рахунку(ів), реквізити якого(их) відомі Сторонам.

Шляхом підписання цього кредитного договору позичальник доручає кредитодавцю самостійно (без надання позичальником розрахункових документів та заявок) списувати з будь-якого його поточного (-них) та/або вкладного (-них) (депозитного (-них) рахунку (ів) грошові кошти для погашення кредитної заборгованості за цим договором (в тому числі, для оплати неустойки (штрафів, пені), утримувати комісійні винагороди, встановлені тарифами кредитодавця, суми збору на обов'язкове пенсійне страхування, у разі якщо такі встановлені чинним законодавством України та інші витрати, пов'язані з купівлею/продажем та/або обміном валюти для погашення боргових зобов'язань за цим кредитним договором (п.3.1.10.5. Договору).

Між сторонами неодноразово вносилися зміни до Договору, зокрема, додаткова угода № 1 від 03.04.2013 р.; договір про внесення змін до Кредитного Договору від 20.08.2013 р.; додаткова угода № 2 від 27.12.2013 р.; додаткова угода № 2 від 31.03.2014 р., якою сторони узгодили викласти п. 1.3., 1.4. та 1.5. Кредитного договору в новій редакції. Сторонами, зокрема, було передбачено, що Максимальний Ліміт Заборгованості за Кредитною лінією становить 464 267,00 дол. США; кінцева дата повернення Кредиту встановлюється не пізніше 27 березня 2015 року включно; процентна ставка за користування кредитними коштами 11,0 % процентів річних; додаткова угода від 08.01.2015 р.

Частиною 3 ст. 346 Господарського кодексу України передбачено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором в редакції додаткової угоди № 2 від 31.03.2014 р. з надання кредиту в сумі 464267 доларів США виконав належним чином, що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку відповідача з 03.04.2013 р. по 11.08.2015 р.

Позичальник, сплативши існуючу заборгованість за тілом кредиту, не повністю оплатив проценти за користування цим кредитом, як передбачено умовами кредитного договору, що підтверджується випискою по особовим рахункам з 03.04.2013 р. по 11.08.2015 р., внаслідок чого склалася заборгованість у розмірі 1560,46 доларів США.

Позивач, посилаючись на довідку НБУ, зазначив, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 33349,45 грн.

27.03.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (банк) та гр. ОСОБА_5 (вкладник) укладено договір банківського вкладу № 058426 «Універсальний» в іноземній валюті, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26355501070837 строком до 01.04.2015 р.

В матеріалах справи знаходяться пояснення позивача б/н від 09.10.2015 р., відповідно до яких станом на 12.02.2015 р. розмір коштів на рахунку № 26355501070837 за договором банківського вкладу № 058426 від 27.03.2014 р. становив 473062,26 доларів США, що належали гр. ОСОБА_5

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 11.08.2015 р., який міститься в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 91/19/13-КL від 03.04.2013 р. становила 474 622,72 дол. США (464 267,00 дол. США заборгованість по тілу кредиту, 8795,26 дол. США прострочені відсотки за користування кредитом, та 1560,46 дол. США відсотки, нараховані за період з 01.02.2015 р. по 11.02.2015 р.).

Відповідно до протоколу № 53-10 засідання Кредитного Комітету АТ Златобанк від 29.01.2015 р. було прийнято рішення погасити кредитну заборгованість по Кредитному договору № 91/19/13-КL від 03.04.2013р. за рахунок майнових прав на грошові кошти, що розміщені в АТ Златобанк згідно договору банківського вкладу № 058426 від 27.03.2014 р. вкладник/засновник ОСОБА_5

На виконання вказаного рішення Кредитного Комітету позивач на підставі відповідних умов договору банківського вкладу № 058426 Універсальний від 27.03.2014 р. та Кредитного договору № 91/19/13-КL від 03.04.2013 р. меморіальним ордером № 463401 від 12.02.2015 р. здійснив погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 464367,00 дол. США, та меморіальним ордером № 463410 від 12.02.2015 р. здійснив погашення заборгованості за відсотками в сумі 8695,26 доларів США.

Решту заборгованості за відсотками в сумі 1560,46 доларів США, яку було нараховано за період користування кредитом з 01.02.2015 р. по 11.02.2015 р. не сплачено.

Внаслідок чого позивач і звернувся з позовною заявою.

Частиною 1 ст. 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Водночас, покладення боржником виконання зобов'язань, що лежать на ньому на іншу особу, не тягне за собою зміну сторони у зобов'язанні, оскільки по відношенню до кредитора вона вчиняє лише фактичні дії, зокрема, сплачує грошові кошти, при цьому не перебуваючи у правовому зв'язку з кредитором. Зазначена норма встановлює умови, за якими можливе покладення зобов'язання на іншу (третю особу), а саме у разі якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу встановлено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, до них належать розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю передбачено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

В пункті 14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , зокрема, зазначено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Оскільки докази сплати заборгованості за відсотками за кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, з яким погодилася судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором щодо сплати процентів в сумі 1560,46 доларів США та необхідності її стягнення з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача 33349,45 грн., посилаючись на довідку НБУ щодо офіційного курсу валют станом на 11.08.2015 р., зазначивши, що станом на 11.08.2015 р. по курсу НБУ 1 долар США дорівнює 21,3715550 грн.

Проте, станом на 11.08.2015 р. встановлений НБУ офіційний курс валют складав: 100 доларів США - 2126.2951 грн. ОСОБА_2 ж показники містить і надана позивачем довідка, на яку він посилався.

Місцевий господарський суд, перевіривши встановлений НБУ офіційний курс валют, дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором щодо сплати процентів в гривневому еквіваленті становить 33179,98 грн. Судова колегія погоджується з таким висновком господарського суду.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд врахувавши цю обставину, дійшов вірного висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором щодо сплати процентів в гривневому еквіваленті становить 33179,98 грн., що і підлягає стягненню з відповідача. В решті позову слід відмовити в звязку з безпідставністю вимог.

Місцевий господарський суд вірно дав оцінку твердженню відповідача стосовно того, що позивачем, всупереч рішенню Кредитного Комітету АТ Златобанк № 53-10 від 29.01.2015 р., безпідставно не було погашено зазначену заборгованість за рахунок коштів розміщених в АТ Златобанк згідно з договором банківського вкладу № 058426 від 27.03.2014 р. на рахунку № 26355501070837, зазначивши, що це ствердження є безпідставним, оскільки відповідно до письмових пояснень позивача розмір коштів на рахунку за договором банківського вкладу № 58426 від 27.03.2014 р. становив 473062,26 доларів США (в т.ч. - 464367 Доларів США депозит, та 8695,26 проценти за депозитом). Всі ці грошові кошти були направлені на сплату заборгованості за кредитним договором згідно з меморіальними ордерами № 463401 від 12.02.2015 р. на суму 464367 доларів США, та № 463410 від 12.02.2015 р. на суму 8695,26 доларів США, що в загальній сумі дорівнює 473062,26 доларам США. Зазначені обставини в т.ч. унеможливлюють сплату заборгованості за відсотками в сумі 1560,46 доларів США за рахунок коштів розміщених в АТ Златобанк згідно з договором банківського вкладу № 058426 від 27.03.2014 р. на рахунку № 26355501070837, на чому наполягає відповідач.

За змістом п. 3.1.10. кредитного договору, списання грошових коштів з інших рахунків позичальника або поручителя з метою погашення заборгованості за кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. є правом банку, а не його обовязком.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Місцевий господарський суд зазначив, що можливе невиконання уповноваженими особами АТ Златобанк рішення Кредитного Комітету АТ Златобанк № 53-10 від 29.01.2015 р. може бути підставою для покладення на них передбаченої законом відповідальності, проте не може звільняти відповідача від виконання умов кредитного договору, який в силу ст. 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами. Так само, можливе невиконання позивачем умов договору щодо списання з певних банківських рахунків відповідача грошових коштів з метою задоволення своїх вимог за кредитним договором № 91/19/13-KL від 03.04.2013 р. може бути підставою для захисту відповідачем своїх прав та інтересів в передбаченому законом порядку та покладення на позивача відповідальності за такі порушення умов договору, проте, не може перешкоджати позивачу нараховувати відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному умовами договору та вимагати їх сплати позичальником.

Тому господарський суд дійшов вірного висновку, що позивач правомірно нарахував відсотки за період з 01.02.2015 р. по 11.02.2015 р.

Стосовно посилань відповідача на існування у нього грошових коштів на інших банківських рахунках, відкритих відповідачем та гр. ОСОБА_5 в ПАТ Златобанк місцевий господарський суд зазначив, що, дійсно, 28.03.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено договір банківського рахунку № 3162-ЮР, до якого в подальшому сторонами внесено зміни згідно з договором від 26.07.2013 р.

Відповідно до п. 1.1. даного договору встановлено, що на умовах та в строки, зазначені в цьому договорі, ОСОБА_5 (позивач) відкриває клієнту (відповідачу) поточні рахунку у національній та іноземній валюті на підставі окремої заявки Клієнта, з метою надання послуг щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта з використанням платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього договору, а клієнт здійснює оплату наданих банком послуг.

Банк має право на договірне списання коштів з рахунку клієнта для виконання зобовязань за цим договором та/або іншими договорами, укладеними між банком та клієнтом в повному обсязі чи в їх частині, на розсуд Банку (зокрема але не виключно, за кредитними договорами, договорами поруки, застави тощо, в частині оплати грошових (боргових) зобовязань, штрафів, пені, тощо) (п. 2.17 Договору).

Пунктом 2.17.6. даного договору встановлено, що шляхом підписання цього договору клієнт доручає банку самостійно (без надання клієнтом розрахункових документів та заявок) списувати з будь-якого його рахунку (-ів) грошові кошти для погашення заборгованості перед банком (в т.ч., для стягнення штрафних санкцій), утримувати комісійні винагороди, встановлені тарифами банку, суми збору на обовязкове пенсійне страхування/податків/інших зборів/інших втрат, якщо це передбачено чинним законодавством України, та інші витрати, повязані з купівлею/продажем та/або обміном.

Довідка ПАТ Златобанк № 2816 від 28.09.2015 р. свідчить про те, що залишок коштів на належному відповідачу поточному рахунку № 26005300003162 станом на 25.01.2015 р. становив 1596289,54 грн., а станом на 12.02.2015 р. становив 1623004,50 грн. Залишок коштів на інших рахунках відповідача відсутній. В даній довідці зазначено, що ПП Снабтехмонтаж визнано кредитором ПАТ Златобанк та включено в 7 чергу задоволення вимог кредиторів. Сума акцептованих вимог складає 1623004,50 грн. Згідно з рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 р. № 99 розпочато процедуру ліквідації ПАТ Златобанк з відшкодуванням з боку фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану врегулювання.

Тому місцевий суд вірно зазначив, що свої вимоги до позивача, що витікають з умов укладеного договору банківського рахунку № 3162-ЮР від 28.03.2012 р. та/або інших договорів відповідач та гр. ОСОБА_5 мають право реалізувати в порядку, визначеному Законом України Про банки і банківську діяльність, та Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, тощо.

Також правомірно місцевий господарський суд визнав безпідставними посилання відповідача на те, що свої вимоги за кредитним договором № 91/19/13-КL від 03.04.2013 р. позивач задовольнив за рахунок коштів на депозитному рахунку № 26355501070837 відкритому в ПАТ Златобанк за договором банківського вкладу Універсальний № 058426 від 27.03.2014 р., на підставі умов договору застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р., укладеного між позивачем та ОСОБА_5

Між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р., предметом якого є (п.п. 3.1.-3.3 договору) майнові права на грошові кошти, що розміщені на депозитному рахунку № 26356500070837, відкритому в ПАТ Златобанк за договором банківського вкладу Універсальний № 041034 від 01.04.2014 р. в сумі 464267,00 доларів США, розміщених ОСОБА_5 на депозитному рахунку у ПАТ Златобанк.

31.03.2014 р. між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір про внесення змін до Договору застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р., згідно якого сторони дійшли згоди розірвати Договір застави майнових прав № 91/19/13-КL/S-1 від 03.04.2013 р.

Грошові кошти, які містилися на депозитному рахунку № 26356500070837 за договором банківського вкладу Універсальний № 041034 від 01.04.2014 р. були видані ОСОБА_5 в готівковій формі, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_5

Відповідно до довідки ПАТ Златобанк № 2815 від 28.09.2015 р. станом на 25.01.2015 р. та на 12.02.2015 р. рахунок № 26356500070837 закритий.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, за висновком судової колегії, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2015 р. у справі № 913/640/15 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та приписами чинного законодавства, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Снабтехмонтаж» м.Алчевськ, Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2015 р. у справі №913/640/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2015 р. у справі №913/640/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя : Н.В. Будко

Судді: Т.Д.Геза

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

1. скаржнику (відповідачу)

1. позивачу

1. у справу

1. апеляційному суду

1. ГСЛО