Ухвала суду № 53929496, 19.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"19" листопада 2015 р. Справа № 911/2866/15

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» про розстрочку виконання рішення суду

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес», с. Проліски, Бориспільський р-н

про стягнення 96 278,55 грн.

за участю представників:

позивач ОСОБА_2 предст. дов. б/н від 08.09.2014рю;

відповідач ОСОБА_3 предст. дов. № 12/145 від 22.09.2015;

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2015 № 911/2866/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1957 грн. 41 коп. 3% річних, 58910 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 35392 грн. 52 коп. пені, 1 925 грн. 57 коп. судового збору.

31.08.2015 року на виконання рішення суду було видано відповідний наказ.

09.11.2015 року через канцелярію суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» про розстрочку виконання рішення суду у справі №911/2866/15 та зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2015 розгляд заяви було призначено на 19.11.2015 року.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити заяву, обґрунтовуючи її тим, що на сьогоднішній день майновий та фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» значно погіршився і є вкрай складним через неналежне виконання зобов'язань споживачами послуг з перевезення в цілому, та невиконання зобов'язань з боку контрагентів, що знаходяться у Донецькій та Луганській областях, внаслідок чого утворилась велика дебіторська заборгованість.

Як стверджує відповідач, майно, на яке можливо було б звернути стягнення у підприємства відсутнє, оскільки земельна ділянка, кадастровий номер 3220888000:03:002:0004, що знаходиться за адресою: с. Проліски Щасливська сільська рада, та розташована на ній будівля вантажного терміналу міжнародної кур'єрської пошти за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 1, що належать ТОВ «Аеро-Експрес», є предметом іпотеки за Іпотечним Договором № 02-10/269 від 02.06.2011 p. та Іпотечним договором № 06.10-15/5 від 01.10.2012 р. і щодо цього майна накладена заборона на його відчуження.

На думку відповідача, задоволення вимог позивача (стягувача) за рахунок наявного у боржника майна неможливе, а повне вимивання оборотних грошових коштів підприємства поставить ТОВ «Аеро-Експрес» перед загрозою банкрутства, що призведе до виникнення заборгованості перед державним бюджетом та працівниками по заробітній платні, на підтвердження чого надав довідки з банків про рух коштів по рахункам та копію Іпотечного договору № 02-10/269 від 02.06.2011 та Іпотечного договору 06.10-15/5 від 01.10.2012 р.

У звязку з викладеними обставинами, відповідач просив задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення суду у справі №911/2866/15 та, на підставі ст. 67 ГПК України, вжити заходів до забезпечення позову зупинивши стягнення на підставі наказу по справі № 911/2866/15.

Присутній в судовому засіданні представник позивача, проти поданої заяви заперечував, мотивуючи це тим, що обставини, на які посилається відповідач не є виключними в розумінні ст. 121 ГПК України та, як наслідок зупинення стягнення за наказом по справі № 911/2866/15 є безпідставним, а сама заява не підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення та зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд прийшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р.

Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку повязує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з обєктивними, непереборними, іншими словами, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Частиною першою статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, заявником не доведено наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення та наявність виняткових випадків, які б мали своїм наслідком розстрочку виконання судового рішення, а ті обставини, на які він посилається в обґрунтування поданої заяви, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, що є підставою для розстрочення виконання судового рішення, оскільки, важке фінансове становище боржника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось обєктивних, незалежних від боржника обставин.

Посилання ж на те, що у ТОВ «Аеро-Експрес» відсутні кошти на певних банківських рахунках, а певне майно перебуває в іпотеці не можуть слугувати такими доказами, оскільки боржником не надано доказів того, що це єдине майно на яке можливо звернути стягнення.

До того ж, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що у нього є можливість погашати борг частинами та з тою періодичністю, які зазначені ним в заяві.

Таким чином, суд вважає викладені в заяві про розстрочку виконання рішення обставини необґрунтованими.

Крім того варто зазначити, в разі задоволення судом зазначеної заяви, будуть порушені матеріальні інтереси стягувача, що може призвести до негативних наслідків для нього та матиме дискримінаційний характер відносно його прав та інтересів.

Враховуючи те, що заявником не доведено наявність конкретних обставин, крім складного фінансового стану, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення та наявність виняткових випадків, які б мали своїм наслідком розстрочку виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.

Стосовно заяви боржника про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Проаналізувавши вищезазначений припис закону, суд вважає, що боржник помилково застосовує дану норму, оскільки забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа можливе лише у випадку звернення позивача з відповідною заявою, у разі якщо у нього є припущення, що кошти чи майно, яке є предметом його позовних вимог, може зменшитись чи зникнути у результаті проведення виконавчих дій за виконавчими документами, боржником за якими є відповідач.

Таким чином, суд не вбачає підстав для зупинення стягнення за наказом по справі №911/2866/15.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 67, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ухвалив:

1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду та зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.

2.Копію ухвали надіслати сторонам.

Суддя О.В. Щоткін