Рішення № 53929302, 24.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.2015Справа №910/25759/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/25759/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми,

до державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси», м. Київ,

про стягнення 4 205,15 грн.,

за участю представників:

позивача - Серьоженко М.С. (довіреність від 31.12.2014 № 15-10059);

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» (далі - Підприємство): 4 205,15 грн. переплати за договором від 08.01.2014 № 21/03ІМ-01 про надання послуг (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 10.11.2015.

10.11.2015 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

10.11.2015 відповідач подав суду: документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі; відзив на позовну заяву, в якому Підприємство заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що строк виконання обов'язку умовами Договору не визначений.

У судовому засіданні 10.11.2015 було оголошено перерву до 17.11.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК Україна).

У судовому засіданні 17.11.2015 було оголошено перерву до 24.11.2015, відповідно до статті 77 ГПК Україна, про що представник позивача та відповідача були повідомлені під розпис, що підтверджується розпискою від 17.11.2015, яка долучена до матеріалів справи.

24.11.2015 позивач подав копії відомостей про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 24.11.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 24.11.2015 не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили; про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п 5 Постанови КМ України від 26.07.2001 № 915 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини" в редакції від 03.03.2013, установлено, що підприємства, установи та організації усіх форм власності, які використовують в Україні тару і пакувальні матеріали або імпортують їх разом з продукцією, зобов'язані:

- самостійно з дотриманням вимог законодавства забезпечити приймання та утилізацію використаних тари і пакувальних матеріалів відповідно до встановлених пунктом 3 цієї постанови мінімальних норм утилізації або укласти з Компанією договори про організацію їх збирання, заготівлі та утилізації з оплатою послуг за тарифами, затвердженими пунктом 2 цієї постанови;

- забезпечити виконання встановлених пунктом 3 цієї постанови норм утилізації, незалежно від того, самостійно чи на підставі укладених договорів вони здійснюють збирання і заготівлю використаних тари і пакувальних матеріалів;

- подавати щороку до 10 грудня територіальним органам Міністерства охорони навколишнього природного середовища інформацію про обсяги використаних ними тари і пакувальних матеріалів.

Кошти, що надходять як плата за послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів відповідно до цієї постанови, зараховуються на спеціальний рахунок, відкритий Компанією в Державному казначействі, і використовуються в порядку та за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Порядок контролю за тарою (упаковкою), у якій надходять імпортні товари, що підлягають митному оформленню в режимі випуску у вільний обіг на території України визначений і встановлений спільним Наказом Державної митної служби та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, від 10.12.2001, № 304/793 про затвердження однойменного «Порядку».

Так, в силу п. 2.1 та п. 2.2 Порядку, митне оформлення товарів, якщо вони надходять у тарі (упаковці) і заявлені митному органу для оформлення в режимі випуску у вільний обіг на території України (далі - товари), здійснюється в порядку, установленому чинним митним законодавством України та цим Порядком. Підставою для митного оформлення товарів є аркуш про пакування, оформлений відповідно до розділу 3 цього Порядку. Зразок аркуша про пакування подається в додатку 1.

Згідно до п. 3.2 Порядку в аркуші про пакування обов'язково зазначаються:реквізити одержувача (назва, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, банківський розрахунковий рахунок); номер та дата договору з Компанією чи іншими спеціалізованими підприємствами про надання їм послуг із збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації їх використаної тари (упаковки) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року N 915 (далі - постанова) або документи, які підтверджують зобов'язання підприємства, установи та організації щодо самостійного забезпечення утилізації пакувальних матеріалів і тари, чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари; назва товару; код товару згідно з УКТ ЗЕД; вага брутто (кг); вага нетто (кг); вид тари (упаковки); матеріал тари (упаковки); призначення тари (упаковки); сума сплати за послуги із збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) за тарифами відповідно до постанови, у випадку, якщо договір укладено з Компанією. Оплата за послуги контролюється Компанією відповідно до договору між нею та одержувачем товару.

01.07.2011 Підприємством (виконавець) та Товариством (замовник) було укладено Договір, за умовами якого:

- предметом Договору є послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів (далі - послуги) імпортованої продукції на умовах і за тарифами, визначеними постановою Кабінет Міністрів України від 26.07.2001 № 915 зі змінами та доповненнями (далі - Постанова) (пункт 1.1 Договору);

- виконавець зобов'язується: надати послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації, використаних тари і пакувальних матеріалів, визначені розділом 1 Договору у одноденний термін з дня надання відомості «Про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту»; у разі невідповідності відходів тари і пакувальних матеріалів як вторинної сировини, вимогам діючих стандартів для подальшої переробки чи утилізації, організувати проведення знищення чи захоронення цих відходів; за підсумками кожного місяця, відповідно до суми оплати, здійсненої замовником, надати акт про приймання-передачі наданих послуг (пункт 2.1 Договору);

- замовник зобов'язується: надати виконавцю, відомість «Про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту» (далі - Відомість) по кожній партії товару з зазначенням виду та кількості тари і пакувальних матеріалів, що заповнюється відповідно до вантажної митної декларації, інвойсу, чи інших товаросупровідних документів (якщо інший порядок контролю за тарою і пакувальними матеріалами, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту, не встановлений діючим законодавством); прийняти послуги, зазначені у пункті 1 Договору, та протягом десяти робочих днів направити виконавцю підписаний акт; оплатити послуги виконавця, визначені у пункті 1 Договору за три дні до подачі документів і ВМД в митницю, але ні пізніше дня подання ВМД (до начала митного оформлення вантажу) у відповідності з обсягом, зазначеним замовником у Відомості, згідно з тарифами, наведеними нижче та затвердженими пунктом 2 Постанови, здійснивши оплату у порядку та у строки, передбачені у пункті 5 Договору (пункт 2.3 Договору);

- сторони визнають, що використані тара і пакувальні матеріали, відносно яких виконавцем організовується надання послуг замовнику, не підлягають ідентифікації і визначенню у будь-яких часових періодах чи обмеженнях щодо настання моменту їх виникнення та розповсюдження по всій території України, після використання її кінцевим споживачем (пункт 3.2 Договору);

- виконавець відповідно до наданої замовником відомості здійснює облік та аналіз інформації про обсяги тари і пакувальних матеріалів та організовує надання послуг по всій території України (пункт 3.3 Договору);

- за підсумками кожного місяця сторони підписують акт про прийом-передачу наданих послуг (пункт 3.4 Договору);

- орієнтовна ціна Договору (загальна вартість послуг) становить 38 400 грн., в тому числі ПДВ 6 400 грн. і складається із сум, зазначених у Відомостях, наданих замовником, які є невід'ємною частиною Договору, загальна сума Договору встановлюється у Акті, враховуючи підпункт 2.3.2 пункту 2.3 Договору, та не може перевищувати орієнтовну ціну Договору (пункт 4.1 Договору);

- замовник зобов'язується здійснити оплату послуг виконавця шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% попередньої оплати не пізніше трьох робочих днів до подачі документів і ВМД в митницю, але ні пізніше дня подання ВМД (до початку митного оформлення вантажу) на його спеціальний рахунок в Державному казначействі України. В платіжному документі замовник зобов'язаний вказати номер та дату Договору, за якими здійснюється оплата (пункт 5.1 Договору);

- обов'язок по здійсненню розрахунків за Договором виникає у замовника стосовно надання послуг щодо тари і пакувальних матеріалів з-під імпортованої продукції - на момент митного оформлення, незалежно від термінів надання виконавцем акту (пункт 5.2 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.01.2015 (пункт 9.6 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - комерційним директором ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 07.11.2012 № б/н, та від відповідача - в.о.начальника ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності від 27.12.2013 № 208, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до відомостей про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів , у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту такі товари ввезені згідно до ВМД 805130000/2014/****** та 805130000/2015/****** (копії ВМД в матеріалах справи на 46 аркушах) загальна сума з ПДВ вартості утилізації тари і пакувальних матеріалів (папір, картон та пластмаси), що підлягає утилізації становить 23880,00грн.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою статті 903 ЦК України встановлено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На виконання умов Договору позивач перерахував грошові кошти у сумі 23 880 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 12.02.2014 №48873 на суму 1 800 грн.; від 04.03.2014 №49902 на суму 3 100 грн.; від 28.04.14 №53254 на суму 300 грн.; від 06.06.14 №55662 на суму 1 600 грн.; від 03.07.2014 №57341 на суму 2 600 грн.; від 14.08.2014 № 60742 на суму 1 680 грн.; від 23.10.2014 № 65856 на суму 400 грн.; від 02.10.14 №64162 на суму 2 500 грн.; від 27.10.2014 № 66131 на суму 1 000 грн.; від 07.11.2014 № 67160 на суму 2 800 грн.; від 24.12.2014 № 70763 на суму 1 110 грн.; від 12.12.2014 № 69961 на суму 4 990 грн.

Враховуючи залишок грудня 2013 року у сумі 1 140,59 грн., загальна сума грошових коштів, перерахованих відповідачеві, склала 25 020,59 грн.

У свою чергу, Підприємство надало Товариству послуги на суму 20 815,44 грн., що підтверджується такими актами здачі прийняття робіт (надання послуг): від 31.01.2014 №ОУ-0000016 на суму 612 грн.; від 28.02.2014 №ОУ-0000052 на суму 1 556,76 грн.; від 31.03.2014 №ОУ-0000101 на суму 2 932,38 грн.; від 30.04.2014 №ОУ-0000143 на суму 345,90 грн.; від 30.05.2014 №ОУ-0000182 на суму 556,32 грн.; від 27.06.2014 №ОУ-0000214 на суму 1 235,88 грн.; від 31.07.2014 №ОУ-0000272 на суму 2 943,42 грн.; від 29.08.2014 №ОУ-удалит2 на суму 768,48 грн.; від 30.09.2014 №ОУ-0000332 на суму 148,92 грн.; від 30.10.2014 №ОУ-0000409 на суму 4 094,24 грн.; від 28.11.2014 №ОУ-0000451 на суму 1 601,81 грн.; від 31.12.14 №ОУ-0000468 на суму 2 906,69 грн.; від 30.01.2015 №ОУ-0000007 на суму 556,32 грн.; від 27.02.2015 №ОУ-0000022 на суму 556,32 грн.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень та приймаються судом як належні докази надання послуг на вказану вище суму.

Таким чином, різниця між сумою коштів внесених позивачем на рахунок відповідача та сумою наданих відповідачем послуг складає 4 205,15 грн. (25 020,59 грн. - 20 815,44 грн.).

22.06.2015 сторонами було оформлено та підписано акт взаємних розрахунків станом на 22.06.2015, в якому Підприємство підтвердило суму переплати (4 205,15 грн.).

Позивач надсилав відповідачу листи (від 28.05.2015 № 23-3188; від 10.07.2015 № 23-4070; від 10.07.2015 №23-4096) з вимогами повернути суму переплати, які залишені без відповіді та належного реагування.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема на те, що строк виконання обов'язку з надання послуг з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів умовами Договору не визначений.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 ЦК України).

Разом з тим, сторони чітко визначили строк дії Договору, який відповідно до пункту 9.6 діяв до 31.01.2015.

На митну територію позивачем ввезено товари в тарі і пакувальних матеріалах, вартість утилізації яких визначена у Відомостях (до ВМД) на загальну суму 23880,00 грн.

Остання відомість яких датована 09.02.2015 та послуги з утилізації тари, за якою надані 27.02.2015, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.02.2015 № ОУ-0000022.

Більше товарів в тарі і пакувальних матеріалах не ввозилось.Отже всі ввезені товарі пройшли митне оформлення з складанням відповідних документів на утилізацію тари і пакувальних матеріалів та оплатою таких послуг. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що не має значення для вирішення спору коли саме відповідачем буде утилізована тара і пакувальні матеріали з урахуванням положень п. 3.2 та п. 5.2 Договору.

Оскільки, Договір припинив свою дію, а позивачем подано вимогу про повернення грошових коштів, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною «Укрекоресурси» (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23-В; ідентифікаційний код: 20077743) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12; ідентифікаційний код: 05766356): 4 205 (чотири тисячі двісті п'ять) грн. 15 коп. суми переплати та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 30.11.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук