Рішення № 53929239, 25.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015

Справа №908/5052/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»

до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД»

про визнання договору про закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року недійсним

Представники:

від Позивача: не з’явились;

від Відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (надалі також – «Позивач») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» (надалі також – «Відповідач») про визнання договору про закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року недійсним.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 26.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (Замовник) та Українською державною корпорацією по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» (Підрядник) було укладено Договір на закупівлю робіт №П-432, відповідно до умов якого Підрядник зобов’язався за завданням Замовника на свій ризик виконати запланований обсяг робіт на об’єкті: «ДТЕК Придніпровська ТЕС. Реконструкція колектору та мережі промислової каналізації (інв. №Р6167) із будівництвом нових очисних споруд виробничих і поверхневих стічних вод», зазначений в п.1.2 цього Договору, а Замовник – прийняти такі роботи. Як зазначає Позивач, вказаний договір є недійсним, оскільки всупереч п.5 Загальних умов укладання і виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 р., в договорі не зазначено про умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва, умови здійснення авторського нагляду за виконанням робіт. За таких підстав, просить Суд визнати Договір на закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року недійсним.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.09.2015 року порушено провадження у справі №908/5052/15 та призначено розгляд справи на 12.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 року справу №908/5052/15 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 908/5052/15 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2015 р. справу №908/5052/15 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 11.11.2015 року.

02.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

10.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім в судовому засіданні.

11.11.2015 року в судове засідання представники сторін не з’явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Представник відповідача про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Суд на місці ухвалив – задовольнити клопотання Позивача про відкладення розгляду справи.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку – зобов’язати сторін надати докази на підтвердження виконання умов Договору про закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2015 року відкладено розгляд справи на 25.11.2015 року, у зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі, клопотанням про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 25 листопада 2015 року представники Сторін не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 16.11.2015 року уповноваженим представникам Сторін ухвали суду від 11.11.2015 року.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Позивач і Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Позивач і Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача і Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 25 листопада 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (Замовник) та Українською державною корпорацією по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» (Підрядник) було укладено Договір на закупівлю робіт №П-432, відповідно до умов якого Підрядник зобов’язався за завданням Замовника на свій ризик виконати запланований обсяг робіт на об’єкті: «ДТЕК Придніпровська ТЕС. Реконструкція колектору та мережі промислової каналізації (інв. №Р6167) із будівництвом нових очисних споруд виробничих і поверхневих стічних вод», зазначений в п.1.2 цього Договору, а Замовник – прийняти такі роботи.

Відповідно до п.1.3 Договору кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт, тобто склад і обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені технічною частиною документації конкурсних торгів в загальному обсязі проектної документації, затвердженої Замовником, яка є невід’ємною частиною Договору.

Згідно з п.1.6 Договору умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів переможця процедури закупівлі. Істотні умов Договору по закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, зазначених у п.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2013 р., а в частині проведення розрахунків – до повного виконання сторонами своїх грошових зобов’язань. (п.15.1 Договору)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що вказаний договір є недійсним, оскільки всупереч п.5 Загальних умов укладання і виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 р., в договорі не зазначено про умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва, умови здійснення авторського нагляду за виконанням робіт. За таких підстав, просить Суд визнати Договір на закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року недійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як встановлено Судом, 26.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (Замовник) та Українською державною корпорацією по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» (Підрядник) було укладено Договір на закупівлю робіт №П-432, відповідно до умов якого Підрядник зобов’язався за завданням Замовника на свій ризик виконати запланований обсяг робіт на об’єкті: «ДТЕК Придніпровська ТЕС. Реконструкція колектору та мережі промислової каналізації (інв. №Р6167) із будівництвом нових очисних споруд виробничих і поверхневих стічних вод», зазначений в п.1.2 цього Договору, а Замовник – прийняти такі роботи.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що вказаний договір є недійсним, оскільки всупереч п.5 Загальних умов укладання і виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 р., в договорі не зазначено про умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва, умови здійснення авторського нагляду за виконанням робіт.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Загальні умови укладання і виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 р., визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів. Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Пунктом 2 Загальних умов передбачено, що вони є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Відповідно до п.5 Загальних умов договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується Мінрегіоном.

Судом встановлено, що при укладенні Договору на закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та Українською державною корпорацією по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД», Сторонами було погоджено: предмет договору підряду, кількість та якість робіт; договірна ціна; порядок здійснення оплати; права та обов'язки сторін; порядок виконання і приймання робіт за договором підряду; порядок здачі – приймання робіт; порядок прийняття в експлуатацію; порядок залучення субпідрядників; строки початку та закінчення робіт; гарантійні строки якості закінчених робіт; відповідальність сторін; порядок врегулювання спорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши Договір на закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року, а тому всі умови спірного Договору з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

При цьому Суд звертає увагу, що відсутність в Договорі на закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року умов щодо страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва та здійснення авторського нагляду за виконанням робіт не є підставою для визнання недійсним вказаного договору. (п.2.2 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»)

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним Договір на закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року суперечить закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або що особи, які вчинили ці правочини, не мали на це необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи що волевиявлення учасників правочинів не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або що правочин не було вчинено у формі, встановленій законом, чи що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, Позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» про визнання договору про закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року недійсним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» про визнання договору про закупівлю робіт №П-432 від 26.07.2013 року недійсним – відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 листопада 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин