Рішення № 53929208, 19.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015Справа №910/23086/15

За позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» В.І. Славінський доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдінг» простягнення 31 387 402,46 грн. Суддя Борисенко І.І. Представники: від позивача - Кісільова І.В., представник за довіреністю; від відповідача -Андрюхін Д.В., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Златобанк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» В.І. Славінський звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдінг» про стягнення 31 387 402,46 грн., з яких:

- 28 701 549,85 грн. заборгованість за кредитом;

- 2 433 100,24 грн. заборгованість за процентами;

- 247 752,37 грн. заборгованість по пені;

- 5 000 грн. штраф за неналежне виконання зобов'язання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору №226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому з викладених підстав у задоволенні позову просив відмовити, зокрема зазначив, що:

- кредитний договір не містить такої істотної умови договору як строк дії договору, у зв'язку з цим вказаний договір є неукладеним;

- відповідач в порушення умов п. 3.1.10 Кредитного договору не здійснив договірного списання залишків коштів на поточному рахунку Відповідача;

- 21.10.2015 року Відповідачем на підставі ст. 601 ЦК України та ч. 3 ст. 203 ГК України, враховуючи п. 8. ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів Фізичних осіб» було надано Позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №1910/2015-02 від 19.10.2015 року, якою було зменшено розмір заборгованості за Кредитним договором на суму 867 386,09 грн. Таким чином, враховуючи вищезазначену заяву, за твердженням відповідача основний борг (тіло кредиту) за Кредитним договором становить 28 701 549,85 грн. та проценти за користування кредитом в національній валюті становлять 1 565 714,15 грн.;

- позивачем при розрахунку пені не було враховано договір про внесення змін №11 від 31.10.2014 року до Кредитного договору, у відповідності до якого сплата процентів за користування кредитними коштами за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року включно не пізніше 07.11.2014 року, без застосування штрафних санкцій, при цьому Позивач в розрахунку пені за прострочену заборгованість за відсотками нарахував пеню з 08.10.2014 року по 31.10.2014 року (нарахування пені на прострочку сплати процентів за вересень 2014 року, хоча відповідно до вищенаведеного договору про внесення змін №11 проценти сплачуються до 07.11.2014 року, а не 07.10.2014 року (включно));

- відповідно п. 4.3 Кредитного договору, на який посилається Позивач, як на підставу застосування штрафу у розмірі 5 000,00 грн., Банк має право стягнути, а Позичальник сплатити штраф у розмірі 5 000,00 грн. за ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим Кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати, тощо). Тобто Позивач, застосовуючи до Відповідача даний штраф, не зазначив у своїй Позовній заяві за що саме застосовано даний штраф - який документ не було надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (надалі - Банк, кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг" (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір №226/1/13-KLMV (надалі - Договір або Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови кредитного договору.

Пунктом 1.2. Кредитного договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти у наступних валютах: у гривні та/або доларах США у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Базовою валютою є гривня. Кредит може надаватися траншами у будь-якій валюті, зазначеній у договорі, відповідно до письмової заяви позивальника. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією. Грошові кошти за кредитною лінією (отримання траншів) надаються банком за заявками позичальника після їх акцепту банком.

Згідно з п. 1.3. Договору максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 21 000 000,00 грн.

Пунктом 1.4. Кредитного договору сторони погодили повернення кредиту не пізніше 12 серпня 2014 року включно.

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах:

- 20% річних за користування кредитними коштами у гривні;

- 10% річних за користування кредитними коштами у доларах США.

Згідно з п. 2.3. Договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в валюті кредиту.

Сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів приймається рік і місяць рівні календарній кількості днів - якщо заборгованість за кредитом в гривні, приймається рік і місяць, рівний 360 календарних днів - якщо заборгованість за кредитом в іншій валюті. День повернення кредиту до розрахунку не приймається (п. 2.4. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Відповідно до п.п. 2.6, 2.6.1 Договору проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту. Якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

Згідно з п. 3.1.4. Договору кредитодавець має право відмовитись від подальшого кредитування позичальника за цим кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів (за їх наявності) у разі настання та/або існування хоча б однієї з обумовлених наведених пунктом обставин, зокрема у випадку одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов.

Пунктом 3.4. Кредитного договору визначено зобов'язання позичальника, а саме:

- сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору (п.п. 3.4.2.);

- повернути кредит в повному обсязі в порядку та строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій (п.п. 3.4.3.);

- безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору (п.п. 3.4.4.);

- достроково повернути кредит та сплатити проценти на вимогу кредитодавця у випадках, передбачених цим кредитним договором (п.п. 3.4.10.).

Договорами про внесення змін № 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14 до Кредитного договору № 226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року від 25.09.2013 року, 06.11.2013 року, 24.01.2014 року, 31.03.2014 року, 15.04.2014 року, 10.06.2014 року, 07.07.2014 року, 31.10.2014 року, 08.12.2014 року, 22.12.2014 року, 08.01.2015 року відповідно сторонами погоджено строки сплати процентів за користування кредитними коштами.

Договором про внесення змін №3 від 25.12.2013 року до Кредитного договору №226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року п. 1.3. Договору викладено в наступній редакції: "Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 38 485 000,00 грн. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі надання його траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений НБУ на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до валюти, встановлений НБУ на день надання чергового траншу.".

Договором про внесення змін №10 від 12.08.2014 року до Кредитного договору №226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року сторонами погоджено, кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 11 серпня 2015 року включно (п. 1.4. Договору).

Договором про внесення змін №11 від 31.10.2014 року до Кредитного договору №226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року сторонами домовились щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року включно не пізніше 07.11.2014р. включно.

Договором про внесення змін №15 від 30.01.2015 року до Кредитного договору №226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року сторони погодили перенести проценти в сумі 478 413,21 грн. за користування кредитними коштами за період з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року з рахунків простроченої заборгованості на рахунки строкової заборгованості та домовились встановити строк сплати строком не пізніше 07.02.2015 року.

Судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору №226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року позивачем було надано відповідачу кредитні кошти в розмірі 38 585 000,00 грн., а останнім повернуто кредитні кошти на загальну суму 9 883 450,15 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку, які містяться в матеріалах справи.

Отже, факт надання кредиту підтверджується доданими до позовної заяви банківськими виписками по рахунку Позичальника, копії яких містяться в матеріалах справи. Таким чином, Банком було здійснено кредитування Позичальника на умовах та в порядку, встановлених Кредитним договором.

Крім того, позивачем відповідно до умов Кредитного договору №226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року нараховано відповідачу проценти на загальну суму 12 400 292,51 грн., а останнім сплачено процентів на загальну суму 9 967 192,27 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Проте, Позичальник належним чином не виконав умови Кредитного договору внаслідок чого, за даними Банка станом на 02.07.2015р. загальна сума заборгованості Позичальника становить 31 134 650,09 грн., а саме:

- 28 701 549,85 грн. заборгованість за кредитом;

- 2 433 100,24 грн. заборгованість за несплаченими відсотками.

Станом на момент розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази погашення вищевказаної суми заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом у відповідача в зв'язку з порушеннями строків сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом, виникла прострочена заборгованість за Кредитним договором у сумі 31 134 650,09 грн., а саме:

- 28 701 549,85 грн. заборгованість за кредитом;

- 2 433 100,24 грн. заборгованість за несплаченими відсотками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками підлягають задоволенню у вищевказаних сумах. Розрахунок вказаної заборгованості, наявний в матеріалах справи відповідає нормам законодавства та умовам Кредитного договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості.

Згідно з п. 4.3. Кредитного договору за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, передбачених п. 3.4. (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 000,00 грн.

З урахуванням неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором №226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість щодо існування зобов'язання відповідача сплатити штраф на користь позивача в розмірі 5 000,00 грн.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що нарахування штрафу передбачено лише за ненадання/несвоєчасне надання документів, а Позивач, застосовуючи до Відповідача даний штраф, не зазначив у своїй Позовній заяві який саме документ не було надано, оскільки вказаний п. 4.3 Договору передбачає нарахування штрафу за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, передбачених п. 3.4., зокрема, але не виключно ненадання/несвоєчасне надання певних документів.

Щодо пені суд вказує, що розрахунок пені за прострочену заборгованість за процентами, наданий позивачем, з урахуванням часткової сплати процентів, а також внесення змін сторонами до Кредитного договору № 226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року щодо строку сплати процентів, є обґрунтованим в частині існування заборгованості в розмірі 233 868,05 грн. пені.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач всупереч п. 3.1.10 Кредитного договору № 226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року не здійснив договірне списання грошових коштів з поточних рахунків позичальника в розмірі 256 633,66 дол. США та 841 709,59 грн. суд зазначає таке.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 13.02.2015 №105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 №30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк", згідно з яким з 14.02.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ "Златобанк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації, тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 13.02.2015 по 13.05.2015 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Златобанк" Славінського Валерія Івановича.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №99 від 13.05.2015 "Про початок ліквідації ПАТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" на виконання постанови правління Національного Банку України від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк", розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк", призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 13.05.2015 по 12.05.2016 включно.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

З урахуванням викладеного, а також того, що розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк", договірне списання грошових коштів з поточних рахунків позичальника в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року є необґрунтованим.

Окрім того, пунктом 3.1.10 Кредитного договору передбачено право Банку на договірне списання коштів з рахунку, а не обов'язок.

Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

29.05.2015 року ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» звернулось до АТ «ЗЛАТОБАНК» із заявою про задоволення вимог кредиторів №2805/2015-2 від 28.05.2015р., вхідний № 1708 та просило визнати його кредитором згідно Договору банківського рахунку № 15-ЮР від 11.07.2008 року щодо залишків коштів на поточному рахунку у загальному розмірі 867 386,09 грн. та 256 633,66 дол. США.

03.09.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів АТ «Златобанк».

Згідно витягу із реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «ЗЛАТОБАНК» станом на 11.11.2015 року визнано та включено до реєстру вимоги ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» за залишками коштів на поточних рахунках у загальному розмірі 6 163 678,65 грн.

21.10.2015р. ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» звернулось до Позивача із заявою від 19.10.2015 року №1910/2015-02 про зарахування зустрічних вимог за Кредитним договором № 226/1/13-KLMV від 13.08.2013р. та Договором банківського рахунку №15-ЮР від 11.07.2013 року.

Позивач на даний час не визнав зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви від 19.10.2015 року №1910/2015-02.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно ч. 8 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Згідно ч. 1 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «ЗЛАТОБАНК» в частині акцептованих вимог ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» не вносились, рішення Фонду та Уповноваженої особи щодо акцептування вимог ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» в суді не оскаржувались.

Згідно з ч. 3 ст. 46 вказаного Закону під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до п. 8 ч.2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в певній редакції з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 12.05.2015 року №310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ЗлатоБанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 року №99 згідно якого було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ЗлатоБанк".

Відтак, спірний залік передбачатиме індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора банку за рахунок коштів банку, порушуючи встановлений цим Законом порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до банку і ставить у нерівне становище інших кредиторів банку у порівнянні з кредитором, який отримує задоволення своїх вимог не в тому порядку та черговості, як це передбачено статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про неможливість зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку, оскільки це призвело б до порушення порядку погашення вимог кредиторів, який встановлений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України у постановах від 03.10.2011 року справи: № 27/292-10 та № 27/291-10, та постанові від 10.10.2011 року у справі № 57/216-10).

Судом також відхиляються доводи відповідача стосовно того, що Кредитний договір №226/1/13-KLMV від 13.08.2013 року є неукладеними, оскільки відповідно до п. 7.6. Кредитного договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представникам сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 252 ЦК України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 7.6 Кредитного договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань.

Як підтверджується матеріалами справи, в оспорюваному Кредитному договорі у відповідності до вимог чинного законодавства сторонами було визначено всі його істотні умови: розмір кредиту, умови його надання, строки повернення кредиту, порядок нарахування та сплату процентів за користування кредитними коштами, тобто, сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, які є обов'язковими для договорів цього виду, а тому правових підстав вважати даний договір неукладеним відсутні.

Крім того, слід зазначити, що Кредитний договір № 226/1/13-KLMV на момент розгляду справи, є чинним, нерозірваним та не припиненим, то позичальник банку ТОВ «ТД «Агрохімхолдинг», як зобов'язана сторона, має виконувати взяті на себе зобов'язання за договором кредитування, як-то: повернути суму кредиту; сплачувати проценти за користування кредитними коштами до моменту повного розрахунку з банком; нести відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно з частиною 2 статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Аналогічні положення закріплені й у частині 1 статті 638 ЦК України.

Відповідно до частини 3 статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (частина 7 статті 180 ГК України).

Подібна норма міститься і в частині 1 статті 631 ЦК України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частина 1 статті 251 ЦК України).

Враховуючи зазначене, строк дії господарського договору є його істотною умовою. Разом з тим слід мати на увазі, що строк дії договору, який сторони зобов'язані погодити, не обмежений будь-яким максимальним строком. Тому сторони можуть визначити, що договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Даний висновок підтверджується пунктом 32 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 за № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

З викладеного вбачається, що п. 7.6 Договору визначений його строк дії. Закінченням строку дії Договору є день повного виконання сторонами своїх зобов'язань, тобто день закінчення існування господарських зобов'язань сторін, які виникли на підставі такого договору, що повністю відповідає змісту ч. 7 ст. 180 ГК України.

Відтак, посилання позивача на той факт, що сторони при укладанні Договору не погодили строку його дії, не визначивши його конкретною датою, як того вимагає ст.252 ЦК України є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку часткове задоволення позовних вимог в розмірі 31 373 518,14 грн. (28 701 549,85 грн. - сума боргу за кредитом, 2 433 100,24 грн. - заборгованість за процентами, 5 000,00 грн. - штраф, 233 868,05 грн. пеня).

Судовий збір за позовом у відповідності до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", підлягає стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в доход Державного бюджету України, оскільки Позивач був звільнений від його сплати на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" в редакції станом на день подачі позовної заяви до суду.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" (01034, м. Київ, вулиця Чапаєва, будинок 12, літера "Б", ідентифікаційний код 31958717) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" (01030, м. Київ, вулиця Б.Хмельницького, будинок 17/52, ідентифікаційний код 35894495) 28 701 549,85 грн. (двадцять вісім мільйонів сімсот одну тисячу п'ятсот сорок дев'ять гривень 85 копійок) заборгованості за кредитом, 2 433 100,24 грн. (два мільйони чотириста тридцять три тисячі сто гривень 24 копійки) заборгованості за процентами, 233 868,05 грн. (двісті тридцять три тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень 05 копійок) пені, 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень) штрафу.

Стягнути в Доход державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агрохімхолдинг" (01034, м. Київ, вулиця Чапаєва, будинок 12, літера "Б", ідентифікаційний код 31958717) 73 047,67 грн. (сімдесят три тисячі сорок сім гривень 67 копійок) судового збору.

Видати накази.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.11.2015

СуддяІ.І. Борисенко