Рішення № 53929201, 25.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015Справа №910/27692/15Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до про Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» стягнення неустойки в розмірі 31 429 грн. 83 коп. Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: Запотічняк С.М. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (надалі також - «Відповідач») про стягнення неустойки в розмірі 31 429 грн. 83 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 12.05.2009 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення 1 поверху, що позначені в технічній документації під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, загальною площею 66,5 кв.м., які знаходяться в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, що знаходиться на балансі ЛКП «Цитадель - Центр» і належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності строком з 12.05.2009 року по 12.05.2014 року включно. Як зазначає Позивач, 15.04.2014 року Відповідач звернувся із заявою про продовження договору оренди, проте було виявлено невідповідність між технічним паспортом на приміщення та фактичним виглядом вказаного приміщення внаслідок чого була виготовлена нова технічна документація після закінчення строку дії договору 14.11.2014 р. Рішенням Львівської міської ради №4354 від 26.02.2015 року надано Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в оренду приміщення 1 поверху під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6 за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, строком на 2 роки 364 дні. Таким чином, внаслідок продовження користування Відповідачем об'єктом оренди після закінчення терміну дії Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 і не повернення орендованого майна, Позивачем нарахована неустойка на підставі ч.2 статті 785 Цивільного кодексу України у розмірі 31 429 грн. 83 коп. За таких підстав, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» неустойку в розмірі 31 429 грн. 83 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.10.2015 р. порушено провадження у справі № 910/27692/15, судове засідання призначено на 11.11.2015 р.

11.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

11.11.2015 року в судове засідання з'явились представники сторін. В судовому засіданні представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 28.10.2015 року.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача:

- надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України";

- надати письмове обґрунтування з посиланням на належні докази та умови Договору визначення сторонами цієї договірної відповідальності у вигляді стягнення неустойки за період з 01.03.2015 року по 30.04.2015 року;

- здійснити обґрунтований розрахунок пені із зазначенням початку прострочки та закінчення такого нарахування за кожний період з урахуванням здійснення Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" часткової оплати;

2) Відповідача надати докази на підтвердження повернення майна за Договором оренди нерухомого майна №Г-7150-9 від 20.05.2009 року у строки, передбачені умовами Договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2015 року відкладено розгляд справи на 25.11.2015 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

25.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів здійснення оплати за спірний період.

В судовому засіданні 25 листопада 2015 року представник Відповідача надав усні пояснення по суті спору, якими заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник Позивача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні на 25.11.2015 року.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Позивач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що Позивач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Позивача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 25 листопада 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

12.05.2009 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення 1 поверху, що позначені в технічній документації під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, загальною площею 66,5 кв.м., які знаходяться в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, що знаходиться на балансі ЛКП «Цитадель - Центр» і належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності.

Відповідно до п.3.1, 3.2 Договору приймання - передача об'єкта оренди здійснюється Орендарем та Балансоутримувачем. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі - приймання, який підписується Орендарем та Балансоутримувачем.

Згідно з п.3.3 Договору у зв'язку з фактичним використанням Орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного Договору.

У п.4.1 Договору визначено, що термін дії цього Договору оренди визначений на 5 років, з 12.05.2009 року по 12.05.2014 року включно.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до п.9.1 Договору повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання.

Об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п.9.1 цього Договору. (п.9.3 Договору)

У п.9.5 Договору зазначено, що об'єкт оренди вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі - приймання.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2014 року Відповідачем була надіслана на адресу Позивача заява про продовження договору оренди на новий термін об'єкта, шо знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3 загальною площею 75,5 кв.м. відповідно до технічного паспорта 1 поверху під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6 терміном на 2 роки 364 дні, яка була отримана останнім 15.04.2014 року, що підтверджується вхідним штампом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

26.05.2014 року Позивачем за вих. №2302-вих - 1565 було надіслано на адресу Відповідача повідомлення про припинення договірних стосунків у зв'язку з закінченням терміну дії Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 від 12.05.2009 року, що підтверджується фіскальним чеком від 27.05.2014 р., реєстром відправлення рекомендованих листів від 27.05.2014 р.

У відповідь на заяву про продовження договору оренди на новий термін Позивач листом №2302-1704 від 13.06.2014 р. повідомив, шо порушене питання розглянуто в управлінні комунальної власності та 14.05.2014 року інформовано комісію з підготовки пропозицій для надання в оренду майна, працівниками управління 13.05.2014 року проведено обстеження нежитлових приміщень й виявлено невідповідність об'єкта оренди наданій технічній документації, а тому необхідно підготовити нову інвентаризаційну справу.

Листом №2302-3672 від 22.12.2014 року Позивач повідомив Відповідача про розгляд питання про продовження договору оренди на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова (протокол №19 від 10.12.2014 р.)

Ухвалою Львівської міської ради №4354 від 26.02.2015 року надано Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в оренду приміщення 1 поверху під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6 за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, строком на 2 роки 364 дні.

Листом №2302-1260 від 23.04.2015 року Позивач повідомив Відповідача про необхідність повернення об'єкта оренди за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 від 12.05.2009 року шляхом підписання акту приймання - передачі до моменту укладення нового договору оренди відповідно до рішення власника нежитлових приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 від 12.05.2009 року Відповідач здав, а Позивач в свою чергу прийняв нежитлові приміщення 1 поверху, що позначені в технічній документації під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, загальною площею 66,5 кв.м., які знаходяться в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, що підтверджується Актом приймання - передачі від 30.04.2015 року.

30.04.2015 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-9563-15, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 26.02.2015 р. №4354 передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 61,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, терміном на 2 роки 364 дні з 30.04.2015 року по 29.04.2018 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що внаслідок продовження користування Відповідачем об'єктом оренди після закінчення терміну дії Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 і не повернення орендованого майна, Позивачем нарахована неустойка на підставі ч.2 статті 785 Цивільного кодексу України у розмірі 31 429 грн. 83 коп. За таких підстав, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» неустойку в розмірі 31 429 грн. 83 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 від 12.05.2009 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2009 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення 1 поверху, що позначені в технічній документації під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, загальною площею 66,5 кв.м., які знаходяться в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, що знаходиться на балансі ЛКП «Цитадель - Центр» і належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності.

Згідно з п.3.3 Договору у зв'язку з фактичним використанням Орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного Договору.

У п.4.1 Договору визначено, що термін дії цього Договору оренди визначений на 5 років, з 12.05.2009 року по 12.05.2014 року включно.

Як встановлено Судом, 26.05.2014 року Позивачем за вих. №2302-вих - 1565 було надіслано на адресу Відповідача повідомлення про припинення договірних стосунків у зв'язку з закінченням терміну дії Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 від 12.05.2009 року, що підтверджується фіскальним чеком від 27.05.2014 р., реєстром відправлення рекомендованих листів від 27.05.2014 р.

Згідно із ч.2 ст.291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Оскільки орендоване майно є комунальним, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

В силу ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За змістом ч.4 ст.291 Господарського кодексу України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п.9.1 Договору повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору або дострокового його припинення чи розірвання.

Об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п.9.1 цього Договору. (п.9.3 Договору)

У п.9.5 Договору зазначено, що об'єкт оренди вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі - приймання.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України, передавання наймачеві, зокрема, будівлі (окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що внаслідок продовження користування Відповідачем об'єктом оренди після закінчення терміну дії Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 і не повернення орендованого майна, Позивачем нарахована неустойка на підставі ч.2 статті 785 Цивільного кодексу України у розмірі 31 429 грн. 83 коп.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної облікової плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, Суд звертає увагу, що для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статі 785 Цивільного кодексу України необхідна наявність вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2014 року у справі №927/1215/13.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2014 року Відповідачем була надіслана на адресу Позивача заява про продовження договору оренди на новий термін об'єкта, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3 загальною площею 75,5 кв.м. відповідно до технічного паспорта 1 поверху під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6 терміном на 2 роки 364 дні, яка була отримана останнім 15.04.2014 року, що підтверджується вхідним штампом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

У відповідь на заяву про продовження договору оренди на новий термін Позивач листом №2302-1704 від 13.06.2014 р. повідомив, що порушене питання розглянуто в управлінні комунальної власності та 14.05.2014 року інформовано комісію з підготовки пропозицій для надання в оренду майна, працівниками управління 13.05.2014 року проведено обстеження нежитлових приміщень й виявлено невідповідність об'єкта оренди наданій технічній документації, а тому необхідно підготовити нову інвентаризаційну справу.

Листом №2302-3672 від 22.12.2014 року Позивач повідомив Відповідача про розгляд питання про продовження договору оренди на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м. Львова (протокол №19 від 10.12.2014 р.)

Ухвалою Львівської міської ради №4354 від 26.02.2015 року надано Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в оренду приміщення 1 поверху під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6 за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, строком на 2 роки 364 дні.

Листом №2302-1260 від 23.04.2015 року Позивач повідомив Відповідача про необхідність повернення об'єкта оренди за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 від 12.05.2009 року шляхом підписання акту приймання - передачі до моменту укладення нового договору оренди відповідно до рішення власника нежитлових приміщень.

На виконання умов Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 від 12.05.2009 року Відповідач здав, а Позивач в свою чергу прийняв нежитлові приміщення 1 поверху, що позначені в технічній документації під літерами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-6, загальною площею 66,5 кв.м., які знаходяться в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, що підтверджується Актом приймання - передачі від 30.04.2015 року.

30.04.2015 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-9563-15, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 26.02.2015 р. №4354 передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 61,30 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, терміном на 2 роки 364 дні з 30.04.2015 року по 29.04.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу, що Сторони мали на меті продовжити орендні правовідносини з приводу оренди майна комунальної власності - нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3, у зв'язку з чим вели переговори, що свідчить про узгодженість дій сторін щодо укладення і підписання нового Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-9563-15 від 30.04.2015 року.

При цьому, застосування штрафних санкцій до будь-якого суб'єкта господарювання можливе лише за умови вчинення таким суб'єктом господарювання винних дій, тобто дій, які порушують приписи нормативних актів і ці порушення вчинені навмисно або внаслідок бездіяльності.

Таким чином, оскільки Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» з метою подальшого користування орендованим майном вчасно та повністю виконало всі залежні від нього дії на виконання вимог чинного законодавства України для продовження орендних правовідносин та укладення нового договору оренди майна комунальної власності, Суд приходить висновку про відсутність підстав для застосування до Відповідача санкцій, передбачених ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України. Також, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач за час фактичного користування об'єктом оренди за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7150-9 від 12.05.2009 року здійснював оплату орендних платежів, що свідчить про належне виконання умов спірного договору.

Крім того, Суд звертає увагу, що Позивачем не доведено суду належними засобами доказування відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України наявності вини Відповідача для застосування такого виду відповідальності як стягнення неустойки у розмірі подвійної облікової плати за користування річчю за час прострочення відповідно до норм частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких підстав, Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення неустойки в розмірі 31 429 грн. 83 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, враховуючи те, що при зверненні до господарського суду з вказаною позовною заявою Позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп., проте останнім було сплачено судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., надмірно сплачений судовий збір відповідно до платіжного доручення № 3456 від 12 серпня 2015 року в розмірі 609 грн. 00 коп. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення неустойки в розмірі 31 429 грн. 83 коп. - відмовити повністю.

2. Повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, ПЛ.ГАЛИЦЬКА, будинок 15, Ідентифікаційний код юридичної особи 25558625) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 3456 від 12 серпня 2015 року.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 листопада 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин