Рішення № 53929072, 23.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015Справа №910/27703/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»про стягнення 9093,22 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Кобець Р.Ю. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - позивач) заявлено позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 9093,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №081319-02-15-01 від 27.08.2014 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 порушено провадження у справі №910/27703/15, розгляд справи призначено на 23.11.2015.

18.11.2015 від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також подав додаткові документи до матеріалів справи.

Відповідач в засідання господарського суду свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.08.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО», як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №081319-02-15-01, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є Львівське відділення №1 ПАТ «Ідея Банк».

04.05.2015 об 11 год. 00 хв. в м. Миколаєві по пр. Героїв Сталінграду, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом «Нефаз» реєстраційний номер НОМЕР_3, при виїзді на регульоване перехрестя, перед дорожнім знаком 5.62 (місце зупинки) не надав перевагу у русі автомобілю марки «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_1, що рухався на дозволений сигнал світлофора (зелене світло), що спричинило ДТП, в результаті чого автомобілям було завдано механічні пошкодження.

Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 03.08.2015 у справі №662/989/15-п, встановлено порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

05.05.2015 власник застрахованого автомобіля марки «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування, в якій просив виплатити відшкодування на СТО - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр на Будівельників».

Відповідно до рахунку-фактури №СЧ-0000319 від 06.05.2015, складеного СТО - ТОВ «Автоцентр на Будівельників», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 28709,41 грн.

Вигодонабувач за Договором добровільного страхування наземного транспорту №081319-02-15-01 від 27.08.2014 - ПАТ «Ідея Банк» листом №06.2/61646 від 12.05.2015 надав згоду на зарахування страхового відшкодування, згідно заяви клієнта, на розрахунковий рахунок СТО, що здійснюватиме ремонт автомобіля марки «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_2 за кредитним договором №910.10031 від 23.08.2011.

Позивач, з урахуванням умов договору добровільного страхування, склав страховий акт №1463-02 від 20.05.2015, відповідно до якого пошкодження транспортного засобу автомобіля марки «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 9093,22 грн.

На підставі складеного страхового акту №1463-02 від 20.05.2015 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 9093,22 грн. на рахунок СТО - ТОВ «Автоцентр на Будівельників», що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №5492 від 20.05.2015.

За фактом ремонту автомобіля марки «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_1 станцією техобслуговування - ТОВ «Автоцентр на Будівельників» було складено акт виконаних робіт №ЗА-0001354 від 18.06.2015 на загальну суму 14018,21 грн.

Як закріплено в положенні ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.

Таким чином, враховуючи наведені приписи чинного законодавства, до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» та знаходився під керуванням ОСОБА_3, вина якого у скоєнні ДТП підтверджується матеріалами справи.

Доказів того, що ОСОБА_3 не мав права керування транспортним засобом автомобілем «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а тому, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 керував вказаним транспортним засобом на законних підставах.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, відшкодовується ним як законним володільцем цього транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.

Під час розгляду справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» уклало з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (поліс) №АІ/2411304, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2.

За приписами п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки ОСОБА_3 експлуатував автомобіль «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна».

Згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

При цьому за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За умовами полісу №АІ/2411304, який був чинний на момент спірної ДТП, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 28709,41 грн., а до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої ним суми - 9093,22 грн.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, а також визначені полісом №АІ/2411304 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 9093,22 грн.

Як встановлено в ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 25; ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03680, м. Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 31; ідентифікаційний код 31650052) страхове відшкодування в сумі 9093 (дев'ять тисяч дев'яносто три) грн. 22 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.11.15

Суддя О.А. Грєхова