Рішення № 53928988, 17.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/126/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015 Справа № 908/5072/15

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “ЮГцемент”, смт. Ольшанське, Миколаївська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гороховський будівельний комбінат”, м. Запоріжжя,

про стягнення 763243,84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “ЮГцемент” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гороховський будівельний комбінат” про стягнення за договором поставки № 515 від 01.01.2014 р. суми основного боргу у розмірі 535117,40 грн., пені – 188685,08 грн. та 10% річних – 39441,36 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 16, 258, 525, 526, 530, 553, 554, 549, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 218 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/126/15 та призначено розгляд справи на 03.11.2015р.

В судове засідання 03.11.2015 р. з’явились представники сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2015 р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.11.2015 р. проти позову заперечив частково, про що надав відповідні письмові заперечення. Суму боргу за договором поставки № 515 від 01.01.2014 р. у розмірі 535 117,40 грн. не визнав, у зв’язку з цим вважає, що розмір пені розрахований невірно. Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні 03.11.2015р., у відповідача наявна переплата за іншим договором з позивачем, тому відповідач вважає, що позивач мав зарахувати суму переплати в оплату боргу за договором поставки № 515 від 01.01.2014р. Суму заборгованості в розмірі 259 874,12 грн. відповідач визнав та зобов’язався погасити найближчим часом.

В судовому засіданні 03.11.2015 р. оголошувалась перерва до 17.11.2015 р. для надання сторонам можливості врегулювати спір та з метою витребування у позивача пояснень, які конкретно накладні не оплачені, явку представників сторін суд визнав необов’язковою.

Представники сторін у судове засідання 17.11.2015 р. не з’явились.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні 03.11.2015 р., суд встановив наступне.

01.01.2014 р. Публічним акціонерним товариством “ЮГцемент” (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гороховський будівельний комбінат” (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки №515, за яким постачальник зобов’язується передати (поставити) у власність покупцю цемент в кількості, асортименті, в строки та на умовах, визначених цим Договором, а покупець зобов’язується прийняти цемент і сплатити за нього визначену цим Договором ціну.

Згідно з п. 2.1 договору загальна кількість цементу, що повинен бути поставлений постачальником покупцю за цим Договором протягом 2014 року, визначається сторонами згідно з додатками до цього Договору, якими сторони визначають обсяг поставок, ціну та умови поставки цементу на певний строк, вказаний в такому додатку. Такі додатки до Договору укладаються, як правило, щодо поставок цементу на період 1 (один) календарний місяць.

Сторони визначили у п. 4.1 договору, що поставка цементу за цим договором буде здійснюватись постачальником частинами (далі – партія цементу), розмір яких визначається покупцем та вказується у відповідних письмових замовленнях (далі – заявки).

Відповідно до п. 6.1 договору ціна цементу, що буде поставлятися постачальником протягом терміну дії договору, погоджується сторонами щодо кожної партії цементу та вказується в додатках до договору, які після їх підписання представниками Сторін та скріплення печатками сторін стають невід’ємною частиною цього договору.

В пункті 7.2 договору визначено, що покупець зобов’язаний оплатити поставлений цемент протягом 14 (чотирнадцяти) днів з дати поставки партії цементу.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.2 договору цей договір є чинним з 01.01.2014 р. до 31.12.2014р.

На виконання своїх зобов’язань за договором та підписаними до нього додатками №№1-12 позивач відповідно до заявок відповідача в період з 08.01.2014 р. по 28.11.2014 р. поставив відповідачеві цемент на загальну суму 1 718 117,40 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та товарно транспортними накладними, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до умов п. 7.2 договору оплата останньої партії цементу, поставленої 28.11.2014 р., мала відбутися протягом 14 днів з дати поставки, тобто 12.12.2014 р.

Позивач вказує, що відповідач за поставлений цемент розрахувався частково, сплативши загалом 1 183 000,00 грн., на підтвердження чого надав реєстр виписок банку за період з 20.03.2014 р. по 27.11.2014 р. та реєстр платіжних доручень ТОВ «Гороховський будівельний комбінат» про перерахування коштів ПАТ «ЮГцемент» протягом 2014 року. Заборгованість за поставлений товар в розмірі 535 117,40 грн. позивач просить стягнути з відповідача у даному позові.

Правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі – ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Аналогічні положення містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 7.2 договору відповідач не оплатив поставлений цемент протягом 14 днів з дати поставки партії цементу, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 535 117,40 грн. Доказів про сплату суми боргу відповідачем суду не надано.

Доводи відповідача про наявність заборгованості лише в розмірі 259 874,12 грн. не підтверджені належними доказами.

Так, згідно пояснень представника відповідача в судовому засіданні 03.11.2015 р. у відповідача наявна переплата за іншим договором, яка, на думку відповідача, мала бути зарахована позивачем в оплату боргу за договором поставки №515 від 01.01.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існували господарські відносини за іншим договором - № 209, про що свідчать здійснені відповідачем у спірному періоді оплати з посиланням на умови цього договору. Також у спірному періоді відповідачем здійснювались оплати без зазначення підстави перерахування коштів. В матеріалах справи відсутні докази проведення сторонами звірки окремо по кожному договору та щодо зарахування коштів.

Із наданих у справу реєстрів оплат вбачається, що з посиланням на договір поставки №515 від 01.01.2014р., який є підставою позову в даній справі, відповідачем здійснено оплат на суму 1 083 000,00 грн. Позивач зарахував в рахунок оплати за договором № 515 оплати на суму 1 183 000,00 грн. Доказів проведення сторонами звірки саме за договором №515 від 01.01.2014р. суду не надано. Також не надано доказів проведення сторонами будь-яких заліків. Відповідач не звертався до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України. Заяви про зменшення позовних вимог від позивача не надходило. В судовому засіданні 03.11.2015р. представник позивача наголосив, що позивачем не проводилось будь-яких зарахувань боргу в рахунок оплат за договором поставки №515 від 01.01.2014р. Актів звірки розрахунків саме по цьому договору сторони не проводили.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар за договором №515 від 01.01.2014р. в сумі 535 117,40 грн., суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 535 117,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що в разі порушення покупцем строків оплати цементу, встановлених п. 7.2 цього Договору, постачальник має право стягнути, а покупець зобов’язаний сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла під час прострочення оплати, за кожен день такого прострочення оплати. Неустойка (пеня) нараховується на розмір несплачених покупцем грошових сум, починаючи з першого дня прострочення оплати, та нараховується за весь період прострочення оплати покупцем, а її нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості покупцем.

За прострочення строків оплати позивач нарахував пеню на підставі п. 8.2 договору за період з 13.12.2014 р. по 07.09.2015 р. в сумі 188 685,08 грн.

Вимоги про стягнення пені в сумі 188 685,08 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати цементу постачальник має право стягнути, а покупець зобов’язаний сплатити постачальнику (на його вимогу) проценти в розмірі 10% річних, які нараховуються на розмір несплачених покупцем грошових сум, починаючи з першого дня прострочення оплати, та нараховуються за весь період прострочення оплати, а їх нарахування припиняється в день повного погашення заборгованості покупцем.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 10% річних за період з 13.12.2014 р. по 07.09.2015 р. в сумі 39 441,36 грн., суд дійшов до висновку, що сума процентів є завищеною. Так, кількість днів прострочення за вказаний період становить 269 днів, звідси проценти складають 535 117,40 грн. х 10%/365 х 269 днів = 39 437,42 грн. В цій сумі вимоги про стягнення процентів визнані судом обґрунтованими. В частині стягнення 3,94 грн. процентів суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Так, відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції на момент подання позову – 10.09.2015 р. згідно конверту) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. Тобто за розгляд позовної заяви про стягнення 763 243,84 грн. підлягає сплаті судовий збір в розмірі 11 448,66 грн. Звідси пропорційно задоволених позовних вимог на відповідача покладається судовий збір в сумі: 763 239,90 грн. (задоволено)/763 243,84 грн. (заявлено) х 11 448,66 грн. = 11 448,60 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гороховський будівельний комбінат” (вул. Дніпропетровське шосе, буд. 5, корпус А, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 35301710) на користь Публічного акціонерного товариства “ЮГцемент” (вул. Промислова, буд. 9, смт. Ольшанське, Миколаївська область, 57113, код ЄДРПОУ 00293031) 535117,40 грн. (п’ятсот тридцять п’ять тисяч сто сімнадцять грн. 40 коп.) основного боргу, 188685,08 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п’ять грн. 08 коп.) пені, 39437,42 грн. (тридцять дев’ять тисяч чотириста тридцять сім грн. 42 коп.) - 10% річних та 11448,60 грн. (одинадцять тисяч чотириста сорок вісім грн. 60 коп.) витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 30.11.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.