Рішення № 53928974, 01.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.2015р. Справа № 905/2698/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтозапчастини,

ЄДРПОУ 36641388, м.Дніпропетровськ

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика

Колосниківська, ЄДРПОУ 00176584, м.Макіївка

про стягнення заборгованості в сумі 29165,52 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпроавтозапчастини, м.Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика Колосниківська, м.Макіївка, про стягнення заборгованості в сумі 29165,52 грн., у тому числі основний борг в сумі 18218,51 грн., пеня в сумі 910,93 грн., три проценти річних в сумі 580,67 грн. та інфляція в сумі 9455,41 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором №102 від 07.05.2014р., специфікації №1 від 07.05.2014р. та від 23.06.2014р., видаткові накладні №ТОВ-000563 від 21.05.2014р., №ТОВ-000580 від 28.05.2014р., №ТОВ-000756 від 07.07.2014р., рахунки-фактури №ТОВ-000484 від 21.04.2014р., №ТОВ-000504 від 28.05.2014р., №ТОВ-000651 від 07.07.2014р., податкові накладні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Приватне акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика Колосниківська зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду, зокрема, якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством звязку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством звязку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Згідно наявного у матеріалах справи акту від 20.10.2015р. відділом документального забезпечення та контролю господарського суду Донецької області встановлено неможливість направлення за належністю поштової кореспонденції ПАТ Центральна збагачувальна фабрика Колосниківська. За таких обставин, інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці суду.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

07.05.2014р. сторонами було підписано договір поставки №102, за умовами якого позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити у власність відповідача продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), а відповідач прийняти та оплатити продукцію, в асортименті, кількості, в строки, за якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами до цього договору.

Згідно п.4.1 договору поставка товару здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, в строки, за якісними характеристиками, узгодженими сторонами в специфікаціях до договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яка супроводжується одним документом про якість та / або одним товаросупровідним документом.

Згідно п.5.2 договору №102 від 07.05.2014р. ціни на продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору.

Згідно умов специфікацій №1 від 07.05.2014р. та від 23.06.2014р., поставка товару здійснюється: СРТ («Інкотермс-2000») м.Макіївка, сел.Свердлово, вул.Свободи, 7.

Договір набирає чинності з 07.05.2014р. за умови його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками. Сторони домовились, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, термін дії договору встановлюється до 07.05.2016р. включно. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за договором, термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань (п.8.1 договору).

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними №ТОВ-000563 від 21.05.2014р., №ТОВ-000580 від 28.05.2014р., №ТОВ-000756 від 07.07.2014р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 18218,51 грн.

Факт отримання від позивача товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростовано.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п.5.3 договору №102 від 07.05.2014р. та умов специфікації від 23.06.2014р. розрахунок за продукцію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та відповідних документів, зокрема технічних документів на кожен вид продукції, що поставляється або вказати офіційні видання, в яких можна ознайомитися з даною документацією.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 18218,51 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.6.8 договору №102 від 07.05.2014р. у випадку несвоєчасної оплати продукції відповідач, сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно несплаченої продукції, однак не більш ніж 5% від вартості своєчасно несплаченої продукції.

Позивачем на підставі п.6.8 договору №102 від 07.05.2014р. нараховано та предявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 910,93 грн. за період з 28.08.2014р. по 10.04.2015р.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та предявлено до стягнення 3% річних в сумі 580,67 грн. за період з 28.08.2014р. по 12.10.2015р. та інфляцію в сумі 9455,41 за період з жовтня 2014р. по вересень 2015р.

За висновками суду, розрахунок пені та трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Щодо вимог про стягнення інфляції за жовтень 2014р. суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до п.3.2 постанови пленума Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, враховуючи, що за умовами підписаного між сторонами договору відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару за видатковою накладною №ТОВ-000756 від 07.07.2014р. в строк до 10.10.2014р., нарахування позивачем інфляції за жовтень 2014р. на суму 9346,12 грн. у розмірі 224,30 грн. є неправомірним.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення інфляції в сумі 224,30 грн. є неправомірним, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 28941,22 грн., у тому числі основний борг в сумі 18218,51 грн., пеня в сумі 910,93 грн., три проценти річних в сумі 580,67 грн. та інфляція в сумі 9231,11 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтозапчастини, м.Дніпропетровськ до ОСОБА_1 акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрикаКолосниківська, м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 29165 грн. 52 коп., у тому числі основний борг в сумі 18218 грн. 51 коп., пеня в сумі 910 грн. 93 коп., три проценти річних в сумі 580 грн. 67 коп. та інфляція в сумі 9455 грн. 41 коп., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика Колосниківська (86193 Донецька область, м.Макіївка, сел.Свердлове, вул.Свободи, буд.7, п/р 26008962481786 в ПАТ ПУМБ, МФО 334851, ЄДРПОУ 00176584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпроавтозапчастини (49000 АДРЕСА_1, р/р 26009411085 в АТ ОСОБА_2 Аваль, м.Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 36641388) основний борг в сумі 18218 грн. 51 коп., пеню в сумі 910 грн. 93 коп., три проценти річних в сумі 580 грн. 67 коп. та інфляцію в сумі 9231 грн. 11 коп., всього заборгованість в сумі 28941 грн. 22 коп., судовий збір в сумі 1208 грн. 62 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 01.12.2015р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина