Рішення № 53928882, 17.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015Справа №910/23235/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до відповідача: Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст"

про стягнення коштів в порядку регресу в розмірі 6 846,72 грн.

Суддя О.С.Комарова

представники сторін:

від позивача: Городецький А.К. (представник за довіреністю)

від відповідача Боднарюк М.П. (представник за довіреністю)

В судовому засіданні 17 листопада 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", 02.09.2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою вих. № 119 УСГ від 31.08.2015 року до відповідача, Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Київ "Київавтошляхміст", про стягнення коштів в порядку регресу в розмірі 6 846,72 грн.

Позивачем реалізоване право на звернення до суду 31.08.2015 року, що підтверджується штемпелем на конверті, який доданий до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2015 року (суддя Комарова О.С.) прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 910/23235/15 та призначено розгляд справи на 29.09.2015 року.

Через відділ діловодства суду 17.09.2015 року від моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття, яку було долучено судом до матеріалів справи.

Через відділ діловодства суду 29.09.2015 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2015 року позовні вимоги підтримав та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечив та дав пояснення по суті спору, а також подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 29.09.2015 року судом оголошено перерву до 27.10.2015 року.

Через відділ діловодства суду 26.10.2015 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та додаткові пояснення на відзив, які були долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.10.2015 року представник відповідача проти позову заперечив та дав пояснення по суті спору, а також заявив клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів.

Представник позивача у судове засідання 27.10.2015 року не з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 року, керуючись ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, а також відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи до 17.11.2015 року, у зв'язку із неявкою представника позивача в судове засідання.

Через відділ діловодства суду 16.11.2015 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 17.11.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав та дав пояснення по суті спору. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2014 року між позивачем (надалі - Страховик) та ТОВ «Міра будматеріали» (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2828-14-00024 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір або Договір добровільного страхування).

Об'єктом Договору є транспортний засіб "Volkswagen Amarok", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок стався 14.05.2014 року на Південно-мостовому переході зі сторони просп. М.Бажана було пошкоджено "Volkswagen Amarok", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується довідкою, виданою органами ВДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України (копія довідки міститься в справі). Зазначений транспортний засіб знаходився під керуванням ОСОБА_3

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано страхове відшкодування в розмірі 6 846,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13430 від 04.06.2014 року (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № СТОКА-1189 від 03.06.2014 року (копія страхового акту в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та \юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями статті 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні приписи містить норма ст. 27 Закону України "Про страхування".

Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2014 року у справі № 753/9207/14-п (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення головним інженером Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" - ОСОБА_4 правил норм і стандартів стосовно утримання дорожнього покриття, що призвело до ДТП та пошкодження автомобіля "Volkswagen Amarok", державний реєстраційний номер НОМЕР_1., ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - закрито.

Аналізуючи матеріали справи, суд встановив, що вартість матеріального збитку автомобіля "Volkswagen Amarok", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визначено на підставі рахунку № С4223171 від 15.05.2014 року СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Дніпровська набережна», що є офіційним дилером - та становить: 7 846,72 грн. (копія рахунку наявна в матеріалах справи).

Також в матеріалах справи міститься ремонтна калькуляція № СТОКА-1189 від 15.05.2014 року, складена за допомогою комп'ютерної програми Аudatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, згідно якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 7 896,73 грн.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до абзацу 1 пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою існує безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли шкода є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наявну в матеріалах справи № 910/23235/15 копію постанови Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2014 року у справі № 753/9207/14-п, у зв'язку з тим, що в резолютивній частині рішення суду винну особу зазначено - ОСОБА_4, в той час, як на посаді головного інженера Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" - працює ОСОБА_4

В матеріалах справи міститься клопотання, подане позивачем, яким останній долучив копію постанови Дарницького районного суду м. Києва від 09.10.2015 року у справі № 753/9207/14-п про внесення уточнення до вступної, мотивувальної та резолютивної частини постанови Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2014 року у справі № 753/9207/14-п (пр. 3/753/3420/14), та вказано вірно прізвище правопорушника «ОСОБА_4» та адресу проживання АДРЕСА_1.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що постанова Дарницького районного суду м. Києва від 03.06.2014 року у справі № 753/9207/14-п є неналежною на підставі того, що винна особа, яка зазначена в постанові - ОСОБА_4. немає жодного відношення до відповідної дорожньо-транспортної пригоди, а тому позов не підлягає задоволенню, є недоведеними та такими, що не відображають дійсність у зв'язку наявною в матеріалах справи постановою Дарницького районного суду м. Києва від 09.10.2015 року у справі № 753/9207/14-п про внесення уточнення до вступної, мотивувальної та резолютивної частини, де судом було виправлено допущену помилку, та вказано вірно прізвище та адресу правопорушника.

Інші доводи відповідача викладені у відзиві, не приймаються судом до уваги у зв'язку з тим, що спростовуються наявними у матеріалах доказами.

Як встановлено судом, вартість матеріального збитку автомобіля "Volkswagen Amarok", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визначено на підставі рахунку № С4223171 від 15.05.2014 року СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Дніпровська набережна», що є офіційним дилером - становить: 7 846,72 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 6 846,72 грн. з відповідача, є доведеними та такими, що підлягають задоволенню

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України та положень Закону України «Про судовий збір» в редакції станом на час звернення позивача до суду покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (ЄДРЮОФОП: 03359018, адреса: 01013, м. Київ, вул. Набережно-печерська дорога, 2), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (ЄДРЮОФОП: 30859524, адреса: 03038, м. Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРОВА ІВАНА, будинок 32 ЛІТ.А), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 6 846,72 грн. (шість тисяч вісімсот сорок шість гривень 72 копійки) та судовий збір - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 23.11.2015 року.

Суддя О.С. Комарова