Рішення № 53928826, 25.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015Справа №910/6901/15-г

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно - страхова компанія» провідшкодування шкоди в розмірі 42 704 грн. 84 коп.

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно - страхова компанія» (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди в розмірі 42 704 грн. 84 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» на підставі Договору добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/6755099/1007/14 від 12.08.2014 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4160139, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.03.2015 р. порушено провадження у справі № 910/6901/15-г, судове засідання призначено на 08.04.2015 р.

03.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 23.03.2015 року.

08.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 23.03.2015 року.

08.04.2015 року в судове засідання з'явились представники сторін.

В судовому засідання представник відповідача подав клопотання про витребування у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" належним чином засвідчені документи, що містять інформацію про перелік пошкоджень отриманих транспортним засобом "TOYOTA", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок настання страхових випадків по яких було проведено виплату страхового відшкодування у сумі 18 662,58 грн. (06.10.2014 року) та 2 305,00 грн. (13.11.2014 року), зокрема - первинну довідку ДАІ про ДТП встановленої форми, Акт огляду транспортного засобу з фото додатками, Акт виконаних робіт.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, клопотанням представника відповідача, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача належним чином засвідчені документи, що містять інформацію про перелік пошкоджень отриманих транспортним засобом "TOYOTA", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок настання страхових випадків по яких було проведено виплату страхового відшкодування у сумі 18 662,58 грн. (06.10.2014 року) та 2 305,00 грн. (13.11.2014 року).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2015 року відкладено розгляд справи на 22.04.2015 р., у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

22.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання 22 квітня 2015 року представники Позивача та Відповідача не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 08.04.2015 р. на 22.04.2015 р. у справі №910/6901/15-г.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2015 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення Клопотання Відповідача про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено Державному науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10), а провадження у справі № 910/6901/15-г на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено.

16.06.2015 року на адресу господарського суду міста Києва від Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України надійшло Клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи №19/15-63 від 11.06.2015 року разом з матеріалами справи. У вказаному клопотанні судовий експерт просить надати для огляду об"єкт дослідження - пошкоджений колісний транспортний засіб Toyota GT 86, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_4, 2012 року випуску. У разі відновлення транспортного засобу або неможливості його надати для огляду просить внести відповідні зміни в ухвалу суду, а саме доповнивши фразою "експертизу провести на підставі наявних матеріалів справи без огляду КТЗ"; визначити дату, на яку необхідно провести розрахунки; надати кольорові фотографії відповідної якості (в електронному або друкованому вигляді) пошкодженого КТЗ; надати інформацію стосовно комплектності та укомплектованості, технічного стану, наявності пошкоджень складових частин кузова та дефектів лакофарбового покриття КТЗ до ДТП; у разі можливості надати інформацію, за допомогою якої можливо визначити дату початку експлуатації КТЗ (копію акту купівлі - продажу, відомості щодо першої реєстрації КТЗ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року поновлено провадження по справі №910/6901/15-г, судове засідання призначено на 01.07.2015 року.

23.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2015 р.

01.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2015 р.

В судовому засіданні 01.07.2015 року представник Позивача не заперечував проти задоволення клопотання Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи №19/15-63 від 11.06.2015 року. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року у справі № 910/6901/15-г.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 року задоволено клопотання експерта Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи №19/15-63 від 11.06.2015 року у справі №910/6901/15-г. На вирішення експерта поставити таке питання:

- якою є вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Toyota GT 86, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, яке мало місце 31.10.2014 року, станом на момент дорожньо - транспортної пригоди 31.10.2014 року?

- який розмір відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу Toyota GT 86, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, яке мало місце 31.10.2014 року, станом на момент дорожньо - транспортної пригоди 31.10.2014 року?

Доповнено ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.04.2015 року про призначення судової автотоварознавчої експертизи по справі № 910/6901/15-г пунктом 9: "Судову автотоварознавчу експертизу провести на підставі наявних матеріалів справи без огляду пошкодженого колісного транспортного засобу Toyota GT 86, державний реєстраційний номер НОМЕР_1", а провадження у справі № 910/6901/15-г зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

02.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта №19/15-107 від 16.10.2015 року.

Крім того, Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ. Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади.

Відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відтак, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за доцільне продовжити строк розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2015 року поновлено провадження у справі №910/6901/15-г, продовжено строк розгляду спору на 15 днів, судове засідання призначене на 25.11.2015 р.

В судове засідання 25 листопада 2015 року представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 16.11.2015 року уповноваженим особам підприємств Сторін ухвали суду від 11.11.2015 року.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 25 листопада 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

12 серпня 2014 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/6755099/1007/14, предметом якого є страхування транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2014 року по вул. Бажана, Дніпровська набережна в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що підтверджується Відомостями №9457159 про дорожньо - транспортну пригоду.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва у справі №3/753/20118/14-п від 14.11.2014 року ОСОБА_3, водія транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Звітом автотоварознавчого дослідження спеціаліста №1135/14-11 від 27.11.2014 року, складеним Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4, встановлено, що вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 45 090 грн. 95 коп.

Відповідно до Страхового акту № НОМЕР_5 від 10.12.2014 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування ТОВ «ВіДі Автострада» в розмірі 43 704 грн. 84 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 0055561 від 16.12.2014 року із зазначенням призначення платежу: «оплата страх.відшк.зг.дог. №06/6755099/1007/14 для ОСОБА_1 без ПДВ.»

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4160139, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1 000 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 42 704 грн. 84 коп. (43 704 грн. 84 коп. сума виплаченого страхового відшкодування - 1 000 гривень 00 копійок франшиза за Полісом № АІ/4160139).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором Договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/6755099/1007/14 від 12.08.2014 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було відшкодовано на користь ТОВ «ВіДі Автострада» страхове відшкодування в розмірі 43 704 грн. 84 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 0055561 від 16.12.2014 року із зазначенням призначення платежу: «оплата страх.відшк.зг.дог. №06/6755099/1007/14 для ОСОБА_1 без ПДВ.»

Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.

Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку Постановою Дарницького районного суду м. Києва у справі №3/753/20118/14-п від 14.11.2014 року, якою ОСОБА_3, водія транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідач, не погоджуючись з розміром завданого матеріального збитку власнику транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, заявив клопотання про призначення у справі №910/6901/15-г судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2015 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення Клопотання Відповідача про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено Державному науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10), а провадження у справі № 910/6901/15-г на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі.

Висновком експерта Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України №19/15-107 від 16.10.2015 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 31.10.2014 року, станом на 31.10.2014 року може складати 28 954 грн. 40 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 31.10.2014 року, станом на 31.10.2014 року може складати 28 954 грн. 40 коп.

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд зазначає, що Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі №3-50гс15.

Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15 зазначено, що у спірному зобов'язанні відбулась заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом майнового страхування за укладеним з страховиком договором.

З наведених приписів законодавства вбачається, що Страховик отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування і таке право переходить до нього саме в обсягах фактично понесених витрат.

Нормою статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Проте, здійснення Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» виплати страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі без врахування фізичного зносу не суперечить приписам статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказаний Закон не поширюється на правовідносини, що виникли за Договором добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/6755099/1007/14 від 12.08.2014 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить. Так, з приписів вказаних норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою шкоди, не стосуються Позивача (страховика за договором добровільного страхування майна), дії якого не регулюються цим Законом, а тому в даному випадку відсутні правові підстави перекладати на позивача обов'язки Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно - страхова компанія», яке є страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Водночас, зі змісту пункту 10 Договору добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/6755099/1007/14 від 12.08.2014 року вбачається узгодження страховиком та страхувальником умов про визначення страхового відшкодування без врахування зносу, що не суперечить приписам статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 14 вересня 2015 року у справі № 910/7462/15-г.

За таких підстав, враховуючи положення чинного законодавства України, Суд зауважує, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, а тому не приймає до уваги висновки експертизи Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України №19/15-107 від 16.10.2015 року.

Згідно зі статтею 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Отже, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену в постановах від 15.04.2015 року у справі № 3-50гс15 та від 23.09.2015 року у справі №3-303гс15, а також визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4160139 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 42 704 грн. 84 коп. (43 704 грн. 84 коп. сума страхового відшкодування - франшиза у розмірі 1 000 гривень).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно - страхова компанія» (03056, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОРЩАГІВСЬКА, будинок 145, ідентифікаційний код юридичної особи 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 25, ідентифікаційний код юридичної особи 23510137) 42 704 (сорок дві тисячі сімсот чотири) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 листопада 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин