Рішення № 53928669, 17.11.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.2015 Справа № 905/2989/15

Господарський суд Донецької області у складі судді ОгороднікД.М., розглянувши матеріали справи

за позовомМіністерства оборони УкраїнидоТовариства з обмеженоювідповідальністю Павік простягнення24550,30грн

за участю представників:

відпозивачаОСОБА_1 представник за довіреністювідвідповідачане з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Міністерства оборони України до Товариства з обмеженоювідповідальністю Павік про стягнення заборгованості у розмірі 24550,30грн., яка складається з пені у розмірі 11089,30грн. та штрафу у розмірі 13462,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору № 286/3/14/20від 15.05.2014 про поставку для державних потреб матеріально технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України).

На підтвердження вказаних обставин позивач надає наступні копії документів: договору№ 286/3/14/20від 15.05.2014; актів приймального контролю якості від 31.07.2014, від 07.08.2014, від 13.08.2015; платіжних доручень №№286/3/1985 від 05.08.2014; 286/3/2079 від 15.08.2014; 286/3/2103 від 18.08.2014; рахунків-фактури №№СФ-0000019 від 31.07.2014; СФ-0000021 від 07.08.2014; СФ-0000020 від 13.08.2014; видаткових накладних №№РН-0000019 від 31.07.2014; РН-0000021 від 07.08.2014; РН-0000020 від 13.08.2014.

Ухвалою від 06.11.2015 було порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 17.11.2015.

Представник позивача у зазначеному судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсягу.

Відповідачповноважнихпредставників в судовізасідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходженнямвідповідача є: 86125, Донецька область, м.Макіївка,вул.Островського, б.32А, кім.8,щопідтверджуєтьсянаявними в матеріалахсправи документами, в тому числівитягом з Єдиного державного реєструюридичнихосіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. 06.11.2015 начальник відділу документального забезпечення та контролю ОСОБА_2 , помічник судді Сальнікова Г.А., помічник судді ЖестковІ.Є. склали акт, відповідно, про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: Донецька область, м.Макіївка,вул.Островського, б.32А, кім.8. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта № 7-14-197 від 06.05.2015 про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьку.

Відтак, на офіційному веб-порталі СудовавладаУкраїни (dn.arbitr.gov.ua), у розділі Новини та події суду булирозміщеніоголошення про дату та час судовихзасідань по справі №905/2989/15.

В порядку Закону України Про доступ до судових рішень, ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/2989/15 та призначених до розгляду судових засідань ( про день, місце та час кожного судового засідання).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 Господарського процесуального кодексу України, ст.33 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівністьусіхучасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 Господарськогопроцесуальногокодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їхсукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в нійматеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розглядусправи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

15.05.2014 між Міністерством оборони України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Павік (постачальник, відповідач) підписано договір №286/3/14/20 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України)(далі - договір).

За умовами вказаного договору постачальник зобовязується у 2014 році поставити для потреб Міністерства оборони України колготи, панчохи, гольфи, шкарпетки та інші панчішно-шкарпеткові вироби, трикотажні (лот2. Шкарпетки бавовняні чорного кольору вид "И")(далі продукція, товар)(п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, характер, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки(терміни) виконання договору, визначаються специфікацією, викладеною у договорі.

Специфікацією визначається, що до 30.06.2014(включно) відповідач повинен поставити товар на загальну суму 320500,00грн.(п.5.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу товар: 31.07.2014 на суму 128200,00грн.; 07.08.2015 на суму 128200,00грн.; 13.08.2015 на суму 64100,00грн., що підтверджується відповідними актами приймального контролю якості, рахунками-фактури та видатковими накладними.

Відповідно до п. 5.3 договору датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника.

З вищезазначеного судом вбачається, що останнім днем виконання поставки товару є 30.06.2014, тобто з 01.07.2014 у відповідача починається прострочення його забов'язання.

Аналогічна позиція щодо настання терміну виконання зобовязання наведена в абз. 2 п. 1.9 постанови Пленуму Вищогогосподарського суду України № 14 від 17.12.2013.

З матеріалів справи судом встановлено, що поставка товару: на суму 128200,00грн. була здійснена відповідачем 31.07.2014, що підтверджується видатковою накладною№РН-0000019 від 31.07.2014, рахунком-фактури№СФ-0000019 від 31.07.2014 та актом приймального контролю якості від 31.07.2014; на суму 128200,00грн. була здійснена відповідачем 07.08.2014, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000021 від 07.08.2014, рахунком-фактури№СФ-0000021 від 07.08.2014 та актом приймального контролю якості від 07.08.2014; на суму 64100,00грн. була здійснена відповідачем 13.08.2014, що підтверджується видатковою накладною№РН-0000020 від 13.08.2014, рахунком-фактури№СФ-0000020 від 13.08.2014 та актом приймального контролю якості від 13.08.2014

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння змінайого умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські забовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За правовою природою укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу Україниякщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежневиконання) є порушенням цього зобовязання.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач свої забовязання по договору щодо поставки товару у термін до 30.06.2014 не виконав, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість виконання своїх зобовязань щодо поставки товару у визначений договором час.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність порушення відповідачем забовязання по договору щодо поставки товару та про наявністьйого вини у порушенні забовязання.

Пунктом 7.3.4договору передбачено, що за порушення строків виконання забов'язання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% від обсягу непоставленої товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості договору.

Позивач, посилаючись на п.7.3.4 договору, зазначає, що при поставці товару 31.07.2014 відповідач прострочив виконання забов'язання на 28днів; 07.08.2014 на 37 днів; 13.08.2014 на 43дні.

У відповідності до представленого позивачем розрахунку позивач просить стягнути з відповідача заборгованість:за поставку товару 31.07.2014 пеню у розмірі 3589,60грн.; за 07.08.2014 пеню у розмірі 4743,40грн., штраф у розмірі 8974,00грн.; за 13.08.2014 пеню у розмірі 2756,30грн. та штраф у розмірі 4487,00грн.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником забов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завдани невиконанням або неналежним виконанням забов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин забовязаний сплатити у разі порушенням ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського забовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське забов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання забов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових забов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом встановлено, що за поставкою товару 31.07.2014 позивачем було невірно нараховано кількість днів прострочення поставки, а саме за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, прострочення 30 днів, а не 28.

Перевіривши розрахунок пені у розмірі 11089,30грн. та штрафу у розмірі 13461,00грн. здійснений позивачем, суд визнає його арифметично невірним. Розрахунок суду суми пені за розрахунком суду, є більшим ніж просить позивач. Тому, не виходячі за межі позовних вимог, суд вважає позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 11089,30грн. та штрафу у розмірі 13461,00грн. такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарськогопроцесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача. Відповідно до матеріалів справи, позивачем судовий збір сплачений у більшому розмірі ніж встановлено законом, тому судовий збір у розмірі 609,00 грн. підлягає поверненню позивачу в порядку передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням позивача та ухвалою суду .

Керуючисьст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарськогопроцесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Павік (86125, Донецька область, м.Макіївка, вул.Островського, буд.32А, кімната 8, код ЄДРПОУ 31842972) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) пеню у розмірі 11089(одинадцять тисяч вісімдесят дев'ять)грн. 30коп.; штраф у розмірі 13461(тринадцять тисяч чотириста шістдесят одна)грн. 00коп.; судовий збір у розмірі 1218(одна тисяча двісті вісімнадцять)грн. 00коп. Рішеннянабираєзаконноїсилипіслязакінченнядесятиденного строку з дня йогопідписання, оформленоговідповідно до ст. 84 Господарськогопроцесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначеніГосподарськимпроцесуальним кодексом України.

Повний текст рішення виготовлено 23.11.2015

Суддя Д.М. Огороднік