Ухвала суду № 53927945, 30.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 листопада 2015 року Справа № 908/962/14

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Грека Б.М., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 вересня 2015 року у справі № 908/962/14 за позовом прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, треті особи: міське комунальне підприємство "Основаніє", Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, про зобов'язання повернути нежитлове приміщення та за зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди,

УСТАНОВИВ:

До касаційної скарги не додано належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі із заяв, що подаються до Вищого господарського суду України.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, балансова вартість спірного майна на момент подання позову складала 25 732 грн, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення від 28 лютого 2005 року № 1229/1.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827 грн) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080 грн).

У даному випадку сума судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги повинна становити 2 192 грн 40 коп., що складає 120 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, подане скаржником платіжне доручення від 15 жовтня 2015 року № 645 не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору в установленому розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29 вересня 2015 року повернути скаржнику.

Головуючий, суддя Б.М. Грек Суддя І.М. Васищак Суддя В.І. Студенець