Ухвала суду № 53927833, 25.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/15397/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко Л.В.

справа №760/18234/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Солом»янської районної у м.Києві державної адміністрації про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон,-

УСТАНОВИЛА:

В жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який уточнювала в ході розгляду справи, про визнання відмови ОСОБА_1 на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - безпідставною; дозволити виїзд неповнолітньої ОСОБА_4 без згоди батька ОСОБА_1 та оформити документи для тимчасового виїзду неповнолітньої ОСОБА_4 за межі України до м.Будапешт, Угорщина, з 26 листопада 2015 року по 10 грудня 2015 року у супроводі матері ОСОБА_3; допустити негайне виконання рішення суду в частині оформлення документів на тимчасовий виїзд за межі України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина займається гімнастикою, відвідує дитячу юнацьку спортивну школу, має спортивні досягнення, а також у неї є можливість взяти участь у змаганнях, що відбудуться з 27 по 30 листопада 2015 року у м.Будапешт, Угорщина.

З метою оформлення документів для виїзду за кордон, позивач зверталася до відповідача за погодженням, проте, останній згоди на виїзд дитини за кордон не надає.

Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено, вирішено надати дозвіл ОСОБА_4 на тимчасовий виїзд за межі України до міста Будапешт, Угорщина, з 26 листопада 2015 року до 05 грудня 2015 року, у супроводі її матері ОСОБА_3 без згоди та супроводу батька ОСОБА_1

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В апеляційні скарзі посилається на те, що позивач не зверталась до нього за отриманням погодження на виїзд дитини за кордон.

Зазначає, що зазначений у рішенні період перебування за кордоном не узгоджується із тим, про який просила позивач у позовній заяві.

З огляду на події в Україні, Європейському Союзі та в самій Угорщині, вважає небезпечним виїзд дитини за кордон.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Судом першої інстанції установлено, що сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина займається гімнастикою в дитячій юнацькій спортивній школі «Чемпіон».

Листом Федерації естетичної гімнастики України засвідчено, що ОСОБА_4 братиме участь у командних змаганнях з естетичної гімнастики, що відбудуться в період з 27 по 30 листопада 2015 року у м.Будапешт, Угорщина.

Відповідач (батько дитини) не дає згоду на тимчасовий виїзд дитини за межі України для участі у спортивних змаганнях.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виїзд дитини за кордон обумовлений виключно інтересами дитини, а заперечення відповідача з цього приводу є необґрунтованими та не ґрунтується на інтересах дитини.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Відповідно до ч.3 ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Фізичний і культурний розвиток дитини є одним із основоположних принципів її виховання та становлення особистісних позитивних якостей.

Піклування та турбота про дитину повинні здійснюватися з урахуванням її інтересів та потреб. Обмеження будь-яких прав і свобод, які проголошені Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», не повинні мати формальної основи для їх звуження.

Доводи апеляційної скарги щодо періоду виїзду за кордон відхиляються колегією суддів, оскільки змагання відбудуться у період з 27 листопада по 30 листопада 2015 року, відтак вказівка в рішення суду на часовий проміжок перебування за межами України з 26 листопада по 5 грудня 2015 року є обґрунтованою з урахуванням терміну, необхідного для прибуття до місця призначення та повернення до України.

Доводи апеляційної скарги щодо небезпеки виїзду за кордон ґрунтуються на припущеннях, будь-яких доказів, що Міністерство закордонних справ України попередило громадян України про необхідність утриматися від поїздок до Угорщини, матеріали справи не містять.

При цьому, апеляційна скарга не містить посилань на обставини щодо перешкод для виїзду дитини за кордон не з формальних міркувань.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги і залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов