Ухвала суду № 53927633, 25.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2015 р. м. Київ К/800/10340/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - Бірюкова О.М.,

від відповідача - Чирва Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Державного підприємства «Завод «Генератор» та Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р.

у справі № 2а-19087/11/2670

за позовом Державного підприємства «Завод «Генератор»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011 року Державне підприємство «Завод «Генератор» (далі - позивач, ДП «Завод «Генератор») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якому просило суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 р. № 0000562303.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2012 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 01.09.2011 р. № 0000562303 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 151 145 грн., у тому числі: 920 916 грн. - основний платіж, 230 229 грн. - штрафні санкції; відмовлено ДП «Завод «Генератор» в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 01.09.2011 р. № 0000562303 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 21 511 грн., у тому числі: 17 209 грн. - основний платіж, 4 302 грн. - штрафні санкції; вирішено питання про судові витрати.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2012 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ДП «Завод «Генератор» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 01.09.2011 р. № 0000562303 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1 033 001 грн., у тому числі: 826 401 грн. основного платежу та 206 600 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2012 р.

У свою чергу відповідач, не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. в частині задоволених позовних вимог і прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга ДПІ у Оболонському районі м. Києва не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ДП «Завод «Генератор» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 14.02.2011 р. по 22.03.2011 р., на підставі направлень від 14.02.2011 р. № 348/23-3, від 16.03.2011 р. № 750/23, наказів від 28.01.2011 р. № 194, від 14.02.2011 р. № 407, від 25.02.2011 р. № 562, від 15.03.2011 р. № 722, згідно статей 20, 77,82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами ДПІ у Оболонському районі м. Києва була проведена документальна планова виїзна перевірка ДП «Завод «Генератор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 13.05.2011 р. № 201-23-3-14312453 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 11.11 статті 11, пункту 4.1 статті 4, пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет всього на суму 1 431 548 грн. та завищено від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (ряд.22.1 Декларації) за березень 2009 року на 16 343 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 р. № 0000172303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 789 435 грн., з яких 1 431 548 грн. - за основним платежем та 357 887 грн. - за штрафними санкціями.

За результатами оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення до вищестоящих податкових органів у адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 р. № 0000172303 скасоване в частині нарахованого податку на додану вартість в сумі 493 423 грн. та застосованої штрафної санкції у сумі 123 356 грн. за січень-квітень 2008 р., у зв'язку з порушенням пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України і безпідставним збільшенням грошових зобов'язань за період, що перевищує 1095 днів.

Так, з урахуванням зазначеного, ДПІ у Оболонському районі м. Києва 01.09.2011 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 00000562303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 172 656 грн., з яких 938 125 грн. - за основним платежем та 234 531 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з акту перевірки від 13.05.2011 р. № 201-23-3-14312453 порушення позивачем вимог податкового законодавства, які слугували підставою для нарахування спірних податкових зобов'язань полягали, на думку перевіряючих, в наступному: - в порушення пункту 4.1 статті 4, пункту 11.11 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач занизив податок на додану вартість на суму 726 804 грн., оскільки не включив до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість операції з продажу фізичним особам теплової енергії, газу природного, послуг водопостачання, водовідведення та інших послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати (плати за утримання житла) у зв'язку з обслуговуванням Відокремленим госпрозрахунковим підрозділом «Октава-побут» ДП «Завод «Генератор» (далі - ВГП «Октава-побут») житлових будинків на загальну суму 3 634 022 грн., в тому числі 726 804 грн. розмір податку на додану вартість; - в порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону україни «про податок на додану вартість» позивач занизив податок на додану вартість на суму 34 354 грн. за період з січня 2008 року по червень 2010 року, оскільки не включив до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість операції з продажу ТОВ «Техно-Торговельний центр «Електроніка» оренди нежитлової прибудови до будинку за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 27, у сумі 171 769 грн.; - в порушення пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач занизив податок на додану вартість на 94 515 грн. за листопад 2010 року, оскільки неправомірно здійснив коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сторону зменшення по взаємовідносинам із ЗАТ «Оболонь» згідно розрахунку коригування № 1900/1 кількісних і вартісних показників податкової накладної від 31.12.2008 р. № 1900 у зв'язку із заліком зустрічних вимог від 28.10.2010 р. №3469/0/2-10; - в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач неправомірно відніс до податкового кредиту за червень, липень, серпень, вересень, листопад 2008 року податок на додану вартість у сумі 10 805 грн. згідно отриманих податкових накладних у зв'язку з придбанням у ТОВ «Компанія «Промінформаудит» та Адвокатського об'єднання «Альфа-захист» юридичних та аудиторських послуг не для господарської діяльності; - в порушення підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач завищив податковий кредит на 581 413 грн., оскільки не здійснив розрахунку вартості придбаних товарів (робіт), які частково використовувалися в оподатковуваних операціях, а часткового в неоподатковуваних операціях (вартість придбаної електроенергії, газу, води, вартість послуг зв'язку).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині скасування спірного податкового повідомлення-рішення на суму 1 151 145 грн. (920 916 грн. - основний платіж, 230 229 грн. - штрафні санкції) виходив з того, що доводи відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, а саме: структурний підрозділ ДП «Завод «Генератор» не поставляє послуг споживачам, а лише проводить утримання платежів від фізичних осіб для подальшого їх перерахування на рахунок обслуговуючих підприємств - безпосередніх постачальників послуг - платників податку на додану вартість; позивач здійснював нарахування податку на додану вартість від продажу послуг оренди у повному обсязі від бази оподаткування - вартості послуг відповідно до умов чинного на той час договору оренди, що відповідає вимогам законодавства; матеріали справи не знайшли свого підтвердження про порушення позивачем вимог пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (заниження податку на додану вартість у сумі 94 515 грн.), оскільки до податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року позивачем включено податкову накладну від 31.12.2008 р. № 1900 на повну вартість поставки послуг з надання теплової енергії, а отже подальший залік отриманих коштів у сумі 567 090 грн. (у тому числі 94 515 грн. податку на додану вартість) в рахунок погашення наявної у ЗАТ «Оболонь» дебіторської заборгованості за послуги з автостоянки змінює суму компенсації вартості поставки послуг з надання теплової енергії, зменшуючи її, у зв'язку з чим позивач правомірно зменшив у листопаді 2010 року суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 94 515 грн.; матеріали справи підтверджують фактичне здійснення позивачем господарських операції з придбання юридичних та аудиторських послуг; податковим органом при визначенні позивачу порушення вимог підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (заниження, на думку відповідача, позивачем податку на додану вартість у сумі 581 413 грн.) не було враховано, що у позивача є два промислові майданчики: - № 1 (вул. Новокостянтинівська, 18), де виробляються прилади для спецтехніки, проводяться наукові дослідження, виготовляється спеціальне технологічне обладнання; - № 2 (вул. Полярна, 20), де виробляються побутові лічильники газу різних модифікацій, тому витрати, які входять до собівартості продукції є різними. Так, питома вага вартості придбаних товарів (робіт, послуг), які частково використовувалися в неоподатковуваних операціях становить 265 018,17 грн., а податок на додану вартість по даним операціям становить 53 003,68 грн. При цьому з врахуванням того, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період січень-квітень 2008 року не підлягають донарахуванню, оскільки минув 1095-денний строк давності, то дійсна питома вага вартості придбаних товарів (робіт, послуг), які частково використовувалися в неоподатковуваних операціях становить 86 042,79 грн., а податок на додану вартість - 17 208,53 грн., у зв'язку з чим заниження позивачем податку на додану вартість мало місце лише у сумі 17 208,53 грн.

Скасовуючи рішення окружного адміністративного суду в частині задоволених позовних вимог щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення в сумі 94 515 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що зміна форми розрахунків між позивачем і ЗАТ «Оболонь» шляхом проведення заліку зустрічних вимог по різним господарським операціям, не може бути правовою підставою для коригування податкового зобов'язання постачальника відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають від повідному коригуванню.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем здійснено коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ЗАТ «Оболонь» і зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2010 року на 94 515 грн. згідно розрахунку коригування від 30.11.2010 р. № 1900/1 кількісних і вартісних показників податкової накладної від 31.12.2008 р. № 1900 за договором від 28.12.2001 р. № 34/2-02.34/1-05. Підставою даного коригування є залік зустрічних вимог від 28.10.2010 р. № 3469/0/2-10, що вказано і в графі 2 розрахунку.

Перевіркою встановлено, що ЗАТ «Оболонь» направлено керівництву ДП «Завод «Генератор» лист від 28.10.2010 р. № 3469-10 про зарахування зустрічних вимог по договору № 5 від 01.05.2008 р. про надання послуг з боку ЗАТ «Оболонь» та договорам № 34/01-05 від 28.12.2004 р. і № 34/2-02 від 28.12.001 р. на поставку теплової енергії в гарячій воді та у вигляді пари з боку ДП «Завод «Генератор». Сума зарахування зустрічних вимог згідно даного листа становила 567 090 грн. (з податком на додану вартість). Позивач на підставі даного листа від 28.10.2010 р. видав ЗАТ «Оболонь» розрахунок коригування № 1900/1 кількісних і вартісних показників податкової накладної від 31.12.2008 р. № 1900 на суму обсягу поставки «-» 472 575 грн. та «-» 94 515 грн. податок на додану вартість.

Так, до податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року позивачем включено податкову накладну від 31.12.2008 р. № 1900 на повну вартість поставки послуг з надання теплової енергії, то подаль ший залік отриманих коштів у сумі 567 090 грн. в рахунок погашення наявної у ЗАТ «Оболонь» дебіторської заборгованості за послуги з автостоянки змінює суму компенсації вартості поставки послуг з надання теплової енергії, зменшуючи її.

Згідно з підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Таким чином, враховуючи зменшення суми компенсації позивачу вартості поставки послуг з надання теплової енергії на 567 090 грн. (у тому числі 94 515 грн. - податок на додану вартість), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність зменшення позивачем у листопаді 2010 року суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 94 515 грн. і видачу отримувачу -ЗАТ «Оболонь» розрахунку відкоригованого значення податку.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України на підставі положень статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 163, 211, 220, 221, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Державного підприємства «Завод «Генератор» - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 р. - скасувати, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2012 р. - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко