ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" листопада 2015 р. м. Київ К/800/51889/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Костенка М.І. Бухтіярової І.О.
при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,
за участю представників сторін: позивача -не з'явився,
відповідача - Фостяк О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014 р.
у справі № 813/8466/13-а (876/1167/14)
за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області
до Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»
про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2013 року Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - позивач, ДПІ у Франківському районі м. Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» (далі - відповідач, ПАТ «Фірма «Нафтогаз») про стягнення коштів в розмірі 2 039 390,61 грн., що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014 р., позов ДПІ у Франківському районі м. Львова задоволено: стягнуто з банківських рахунків ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» на користь бюджету кошти в розмірі 2 039 390, 61 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач своїм процесуальним правом не скористався, заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Нафтогазбуд» зареєстроване як юридична особа за адресою: 79026, м. Львів, Франківський район, вул. Стрийська, будинок № 144, що підтверджується копією з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.10.2013 р. № 17428300, ідентифікаційний номер - 01293961.
Як слідує з матеріалів справи ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» подано до органів ДПІ у Франківському м. Львова податкові декларації з податку на додану вартість: від 20.05.2013 року згідно якої сума самостійно задекларованого податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за квітень 2013 року становить - 439 866 грн.; від 20.06.2013 року згідно якої, сума самостійно задекларованого податкового зобов'язання за травень 2013 року становить - 203 608 грн.; від 19.07.2013 року у відповідності до якої, сума самостійно визначеного податкового зобов'язання за червень 2013 року, яке підлягає сплаті, становить 8 996 грн.; від 19.08.2013 року з якої вбачається, що сума самостійно визначеного податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за липень 2013 року становить - 131 362 грн.; від 19.09.2013 року згідно якої, сума самостійно задекларованого податкового зобов'язання за серпень 2013 року становить - 613 651 грн.
11.05.2013 року посадовими особами ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено перевірку платника податків ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» на предмет своєчасності розрахунків з бюджетом за вересень, жовтень, листопада, грудень 2010 року, квітень 2011 року.
Під час перевірки встановлено порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), про що складено Акт про порушення податкового законодавства № 383/15-2/01293961 від 11.05.2012 року.
ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС, на підставі Акта перевірки, згідно з яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість прийняла податкове повідомлення-рішення: № 0002591530 від 30.05.2012 року, згідно з яким за затримку на 18 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 84 823,4 грн. зобов'язано ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 8 482,34 грн. за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податкове повідомлення-рішення № 0002601530 від 30.05.2012 року, згідно з яким за затримку на 319 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 3 217 126,32 грн. зобов'язано ПАТ «Фірма» «Нафтогазбуд» сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 643 425,27 грн. за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
ДПІ у Франківському районі м. Львова виставила ПАТ «Фірма» «Нафтогазбуд» податкову вимогу форми «Ю» від 11.12.2012 року № 1615 на суму 36 960,59 грн., в тому числі: основний платіж - 35 277,56 грн., штрафні санкції - 552,77 грн., пеня - 1 130,26 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що так як сума, яка складається із штрафних санкцій та самостійно визначених платником зобов'язань на загальну суму 2 039 390,61 грн. набула статусу податкового боргу, то позовні вимоги підлягають задоволенню.
Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів касаційної інстанції, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного..
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За змістом пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Приписами пункту 58.13 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з частиною 1 статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Відповідно до наведених норм процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема, встановлення факту узгодженості податкових зобов'язань, що стали підставою для звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення.
В своїх рішеннях, як на доказ узгодженості податкового боргу, суди попередніх інстанцій посилаються на те, що податкові повідомлення-рішення від 30.05.2012 р. № 0002591530 та № 0002601530 не були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку, а відтак набули статусу узгоджених і так як зобов'язання не були погашені відповідачем у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника. Крім того, у податкових деклараціях за квітень-серпень 2013 ПАТ «Фірма» «Нафтогазбуд» було задекларовано суму самостійно визначеного грошового зобов'язання на загальну суму 1 397 483 грн.
Під час касаційного розгляду справи, відповідачем було надано письмові пояснення, в яких в якості доводів для задоволення касаційної скарги було надано копію постанови Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 р. у справі № 813/181/14, якими було скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.05.2012 р. № 0002601530 та № 0002591530 та лист від 15.06.2015 р. № 10320/10/23-0 ДПІ у Франківському районі м. Львова про надання інформації, в якому податковий орган повідомив відповідача, що податковий борг ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», стягнення якого є предметом розгляду в даній судовій справі, станом на 14.06.2015 р. складав 1 026 479, 81 грн., в тому числі самостійно задекларована сума грошового зобов'язання - 374 572, 2 грн. та штрафні санкції - 651 907,61 грн.
Однак, касаційна інстанція згідно частини 2 статті 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі статті 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.
Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014 р. у справі № 813/8466/13-а (876/1167/14) - скасувати.
Справу № 813/8466/13-а (876/1167/14) направити на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді підпис І.О. Бухтіярова З оригіналом згідно підпис М.І. Костенко
Судове рішення № 53927610, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 25.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/8466/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: