Ухвала суду № 53927605, 24.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Київ К/800/66073/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014

та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2014

у справі № 802/3353/14-а

за позовом Підприємства «Енергогарант» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Енергогарант» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 02.09.2014 № 0007542201 та № 0007562203.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Підприємства «Енергогарант» у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, складено акт № 2218/2201/30279204 від 18.08.2014, в якому зафіксовано порушення: абз. «в» п. 17 підр. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік в сумі 447 148 грн.; п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, а саме: підприємством не здійснено своєчасний облік готівки в повній сумі її фактичного надходження у касовій книзі на підставі прибуткового касового ордеру на суму 5 355,79 грн.

02.09.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0007542201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 006 083 грн., у т.ч.: 447 147 грн. основного платежу та 558 935 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0007562203 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 26 778,95 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0007542201 від 02.09.2014, слід зазначити наступне.

Підставою для донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток став висновок податкового органу про неправомірне застосування підприємством пільги для підприємств у галузі енергетики.

Згідно з п. п. 30.1, 30.2, 30.3 ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Відповідно до п. 30.8 ст. 30 зазначеного Кодексу контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Згідно з п. «в» п. 17 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України зазначено, що тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики (клас 40.11 група 40 КВЕД ДК 009:2005), які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії.

Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що виробництво електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на електричну енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16 Закону України «Про енергозбереження» стимулювання енергозбереження здійснюється шляхом надання податкових пільг підприємствам, які використовують устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, альтернативних видах палива.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про електроенергетику» діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

В судовому порядку встановлено, що відповідно до довідки АА № 841020 ЄРДПОУ до видів діяльності Підприємства «Енергогарант» у формі ТОВ віднесено наступні види діяльності: 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 35.13 - розподілення електроенергії; 35.11 - виробництво електроенергії; 35.14 - торгівля електроенергією; 35.12 - передача електроенергії.

Крім того, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики видано ліцензію серії АЕ № 191727, якою визначено, що Підприємству «Енергогарант» у формі ТОВ надано право займатись виробництвом електричної енергії. У відповідності до Витягу з рішення ОРЕ від 25.12.2012 Підприємство «Енергогарант» у формі ТОВ прийнято до членів Оптового ринку електричної енергії України.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 3 від 08.02.1996, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.04.1996 за № 174/1199 затверджено умови та правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, в яких зазначено, що оптовий постачальник - суб'єкт оптового ринку електричної енергії, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії та здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору між членами Оптового ринку електроенергії.

Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України затверджено основний Договір між членами Оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996, у відповідності до якого сторонами договору мають бути Державне підприємство «Енергоринок», яке одержало ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії та виробник електричної енергії, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії.

На виконання умов зазначеного договору 28.02.2013 між Державним підприємством «Енергоринок» та Підприємством «Енергогарант» у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір № 9427/02, відповідно до якого Підприємство «Енергогарант» у формі товариства з обмеженою відповідальністю зобов'язується надавати електричну енергію Державному підприємству «Енергоринок».

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій відносно того, що позивач мав право на отримання пільги, передбаченої п. «в» п. 17 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України, з огляду на здійснення діяльності в сфері виробництва електроенергії, тому донарахування податковим органом грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 006 083 грн. є протиправним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0007562203 від 02.09.2014, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 26 778,95 грн. за порушення п. 2.6 Постанови НБУ № 637 від 02.09.2004 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», слід зазначити наступне.

Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про те, що відповідно до банківської виписки по рахунках ПАТ «КБ «Хрещатик» за 22.05.2012 позивач отримав готівкові кошти зі свого розрахункового рахунку (з призначенням заробітна плата за І половину травня 2012 року) в сумі 5 355,79 грн., які були оприбутковані в касовій книзі підприємства лише 23.05.2012.

Однак, судами в ході розгляду справи встановлено, що кошти в касі підприємства були оприбутковані 22.05.2012, оскільки в цей же день видані працівникам, про що свідчить відповідна відомість, а зазначення в касовій книзі цієї операції 23.05.2012 є арифметичною помилкою бухгалтера, факт оприбуткування коштів 22.05.2012 підтверджено також фактом їх видачі шляхом виплати заробітної плати того ж дня -22.05.2012.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 2.6 зазначеного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень преамбули Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 (у редакції Указу Президента України № 491/99 від 11.05.1999) встановлені ним санкції застосовуються з метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

Тобто, санкції згідно з цим Указом запроваджені за порушення норм, через які реалізується регуляторна політика держави у сфері готівкового обігу, при здійсненні суб'єктами господарювання господарської діяльності і спрямовані як і будь-які заходи юридичної відповідальності на припинення правопорушення та відновлення становища від негативних наслідків правопорушення.

В даному випадку, за відсутності порушення законодавства підприємством в частині оприбуткування готівкових коштів, відсутні передумови застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області відхилити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний