Ухвала суду № 53927591, 09.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/16440/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Приватного виробничо-комерційного підприємства «Будмет»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012

у справі №2а-7405/11/2070

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Будмет»

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова щодо викладення в акті від 17.05.2011 № 1905/18-007/32566344 за наслідками документальної позапланової перевірки ПВКП «Будмет» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Донтрансторг» за період з липня по червень 2010 року висновків про порушення ч. 1-3, 5, 6 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 626, 629, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, вчинених позивачем при придбанні та продажу товарів, а також висновки про відсутність об?єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 скасовано в частині задоволених позовних вимог з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова в травні 2011 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Донтрансторг» за період з липня по червень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.05.2011 № 1905/18-007/32566344, згідно висновків якого встановлено порушення вимог п. 1-3, 5, 6 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними відносно угод, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг). Товари (послуги) по вказаних правочинах, на думку податкового органу, не отримані від постачальника та передані в порушення ст.ст. 626,629,655,656 ЦК України. Крім того, згідно висновків акту встановлено відсутність по укладених правочинах об?єктів, які підпадають під визначення ст., ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач виходив з того, що позивач у перевіреному періоді мав господарські правовідносини з ТОВ «Донтрансторг». За інформацією, наявною у відповідача, ТОВ «Донтрансторг» створено без мети здійснення господарської діяльності. Директор зазначеного підприємства надав пояснення, згідно яких він не причетний до господарської діяльності ТОВ «Донтрансторг», не обізнаний про штатну чисельність підприємства та його місце розташування. Крім того, у підприємства ТОВ «Донтрансторг» анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

З отриманої інформації відповідачем зроблено висновок про те, що фактично ТОВ «Донтрансторг» жодної фінансово-господарської діяльності, направленої на здійснення підприємницької діяльності не здійснював, а угоди, укладені між ним та позивачем є нікчемними, оскільки не спричиняють реальних наслідків та не були спрямовані на досягнення реального економічного ефекту для сторін, що їх уклали, суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок.

ПВКП «Будмет» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ начальника Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова від 20.04.2011 № 454 про призначення документальної невиїзної перевірки позивача, визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, за наслідками якої складено акт № 1905/18-007/32566344 від 17.05.2011, визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова щодо викладення в зазначеному акті документальної перевірки висновків про порушення позивачем ч. 1-3,5,6 ст. 203, ст.ст. 215,216,228,626,629,655,656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, вчинених позивачем при придбанні та продажу товарів, а також висновки про відсутність об?єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, дійшов висновку, що призначення та проведення документальної перевірки позивача відбулося з дотриманням вимог пп.79.2 ст.79 ПК України на підставі наказу начальника ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова №454 від 20.04.2011 у зв?язку з чим вимоги про скасування наказу на проведення перевірки та визнання неправомірними дій по її проведенню не підлягають задоволенню, у той час як висновки відповідача викладені акті документальної перевірки про порушення позивачем ч. 1-3,5,6 ст. 203, ст.ст. 215,216,228,626,629,655,656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, вчинених позивачем при придбанні та продажу товарів, а також висновки про відсутність об?єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість» зроблені без врахування належного дослідження дійсних обставин справи, передчасно, а тому є неправомірними.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, дійшов вірного висновку, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків, судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України , не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова від 20.04.2011 № 454 про призначення документальної невиїзної перевірки позивача, визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова щодо проведення такої перевірки, суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно із п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 року у справі 21-425а14, колегія суддів зазначає, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, для правильного вирішення спору судам попередніх інстанцій необхідно перевірити виконання податковим органом вимог Закону щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розпису наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату її початку та місце проведення до початку проведення такої перевірки, особливо з огляду на наявність заперечень позивача щодо їх отримання до початку перевірки.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 227 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Будмет» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун