Ухвала суду № 53927586, 24.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" листопада 2015 р. м. Київ К/800/56974/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника відповідача - Логойди В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-словацького підприємства «Фем-Інвест»

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014

та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.02.2014

у справі № 807/4518/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-словацького підприємства «Фем-Інвест»

про скасування податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулась до суду з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-словацького підприємства «Фем-Інвест» податкового боргу в сумі 2 252 849 грн. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, які знаходяться на таких рахунках.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014, позов задоволено; стягнуто з ТОВ спільне українсько-словацьке підприємство «Фем-Інвест» з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ спільне українсько-словацьке підприємство «Фем-Інвест» податковий борг в сумі 2 252 849 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу відправити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в період з 30.10.2009 по 26.11.2009 позивачем була проведена виїзна планова перевірка відповідача з питань валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.06.2009, складено акт № 160/23-1/31682629 від 04.02.2010.

На підставі результатів проведеної перевірки, 17.02.2010 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000382341/0 (388/23-1/31682629/3847) про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 252 849 грн., в т.ч.: 1 184 437 грн. основного платежу та 1 068 412 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковий борг в сумі 2 252 849 грн. виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000382341/0 (388/23-1/31682629/3847) від 17.02.2010 та підтверджується обліковою карткою платника; позов про оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення був залишений без розгляду, відповідно грошове зобов'язання, визначене таким податковим повідомленням-рішенням, вважається узгодженим.

Однак, суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів обох інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. п. 95.1, 95.2 ст. 95 зазначеного Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

З урахуванням наведених законодавчих норм та з огляду на зміст розглядуваних позовних вимог до предмета доказування у даній справі належать обставини, що свідчать про наявність підстав, з якими законодавство пов'язує можливість застосування процедури стягнення коштів на погашення податкового боргу, а саме - наявність у платника податкового боргу в результаті несплати узгодженого грошового зобов'язання у визначений законодавством строк, та надіслання платникові податкових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди попередніх інстанцій, мотивуючи свої рішення тим, що вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено в силі, оскільки ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 по справі № 807/2737/13-а, адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382341/0 від 17.02.2010, залишено без розгляду, не встановили чи набрало вказане судове рішення законної сили у відповідності до положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку, для прийняття правильного по суті спору рішення, судам слід було ретельно перевірити чи набуло розглядуване податкове зобов'язання статусу узгодженого (встановивши, зокрема, чи було воно погашено або оскаржено платником у встановлений строк), встановити фактичну суму податкового боргу платника (у разі його наявності) на час вирішення даного спору).

Також, під час судового розгляду справи судами попередніх інстанцій не було досліджено обставин дотримання позивачем положень податкового законодавства щодо направлення відповідачу податкової вимоги на суму заявленого до стягнення податкового боргу.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді судам слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-словацького підприємства «Фем-Інвест» задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.02.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний