Ухвала суду № 53927551, 24.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Київ К/800/57253/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014

у справі № 810/3648/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Дім»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марко Дім» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 30.05.2014 № 0004711501.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 відмовлено в задоволенні позовних вимог, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Марко Дім» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за лютий 2014 року, складено акт № 1280/15-1/37083014 від 08.05.2014, в якому зафіксовано порушення: п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: безпідставно завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів по декларації з ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 596 932 грн.

30.05.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004711501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 596 932 грн. та нарахування штрафних санкції у розмірі 149 233 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 17.03.2014 TOB «Марко Дім» подало до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області податкову декларацію з ПДВ за лютий 2014 року, де зазначило: показник рядка 9 (усього податкових зобов'язань) у розмірі 245 460 грн., показник рядка 17 (усього податкового кредиту) у розмірі 221 527 грн., показник рядка 18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) у розмірі 23 933 грн., показник рядка 21 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду) в розмірі 978 480 грн., показник рядка 23.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів) в розмірі 954 547 грн.

Крім того, до вказаної декларації позивачем було долучено додаток № 2 (довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), згідно з яким заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ в розмірі 954 547 грн. виникла як від'ємне значення з ПДВ у січні 2014 року, додаток № 3 (розрахунок суми бюджетного відшкодування), згідно з яким сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 954 547 грн.

05.02.2014 ТОВ «Марко Дім» подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за січень 2014 року, де зазначило: показник рядка 9 (усього податкових зобов'язань) в розмірі 260 243 грн., показник рядка 17 (усього податкового кредиту) в розмірі 1 238 723 грн., показник рядка 19 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду) в розмірі 978 480 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неправомірно включив суми оплачених товарів з жовтня 2013 року по грудень 2013 року у період січень 2014 року та штучно збільшив залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду - січень 2014 року; суми, які не були заявлені як від'ємне значення податку на додану вартість, або не були оплачені у відповідному періоді, або були погашені поточними податковими зобов'язаннями, до відшкодування з бюджету не декларуються; позивач неправомірно завищив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів по декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 569 932 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд посилався на те, що відповідачем безпідставно не було враховано первинні документи позивача, що підтверджують оплату податку на додану вартість в ціні товару/послуги у період з жовтня по грудень 2013 року, з огляду на право платника у разі, якщо ним не включено у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Суд касаційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами звірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З урахуванням дотримання позивачем строку в 365 календарних днів на формування податкового кредиту за лютий 2014 року згідно податкових накладних на суму ПДВ 596 932 грн., складених у період з жовтня по грудень 2013 року, позивачем не було допущене завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний