Ухвала суду № 53927414, 19.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року м. Київ К/800/6152/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Черпака Ю.К.,

секретар судового засідання Малина Л.В.,

за участю позивача та адвоката Мойсюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (далі - УПСЗН Дарницької РДА в м. Києві), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Київський міський центр по НЗСВ), третя особа - Міністерство соціальної політики України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за 2000-2010 роки відповідно до статті 21 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ). В обґрунтування вимог зазначив, що 13 квітня 2000 року комісією із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (протокол №368) прийнято рішення про неправомірність видачі йому у 1993 році посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду. На виконання судових рішень, 20 січня 2010 року йому видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії. Посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій відповідачів його позбавлено пільг і гарантій, передбачених статтею 21 Закону №796-ХІІ, та уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати протиправним дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсацій та пільг за період з 13 квітня 2000 року по 20 січня 2010 року, зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок (нарахування) та виплату належних йому до виплати сум компенсацій та пільг, а саме : 50-процентну знижку плати за користування житлом (квартирної плати, плати за утримання будинків), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості); грошову компенсацію в розмірі середньої вартості санаторно-курортної путівки в Україні, встановленої Кабінетом Міністрів України; 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПСЗН Дарницької РДА в м. Києві щодо відмови ОСОБА_5 у нарахуванні компенсації середньої вартості путівки в Україні та 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України за період з 13 квітня 2000 року по 20 січня 2010 року. Зобов'язано УПСЗН Дарницької РДА в м. Києві та Київський міський центр по НЗСВ в межах їх компетенції здійснити нарахування та виплату позивачу компенсацій, передбачених статтею 21 Закону №796-ХІІ, а саме: компенсації вартості путівки в Україні та 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України, за період з 13 квітня 2000 року по 20 січня 2010 року. В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, норм Закону 796-ХІІ. Вказує, що суд апеляційної інстанції дав неправильну правову оцінку обставинам справи та не взяв до уваги судові рішення, ухвалені у інших справах, які підтверджують його право на отримання пільг, встановлених для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 2000-2010 роках.

УПСЗН Дарницької РДА в м. Києві та Київський міський центр по НЗСВ у запереченнях на касаційну скаргу посилаються на те, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що виплата компенсацій та допомог, передбачених Законом №796-ХІІ здійснюється не раніше дня видачі посвідчення встановленого зразка. Враховуючи те, що у спірний період позивач не мав статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підстав для надання йому компенсацій та пільг, передбачених статтею 21 Закону №796-ХІІ у цей період не було. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що у 1993 році ОСОБА_5 видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії.

У квітні 2000 року, під час проведення перевірки правильності видачі позивачу цього посвідчення, комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС МНС прийняла рішення (протокол № 368) про відсутність правових підстав для видачі такого посвідчення ОСОБА_5

Це рішення позивач оскаржив до суду і рішенням Радянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2001 року йому відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним рішення комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 13 квітня 2000 року.

У 2004 році ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Радянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2001 року.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року, у справі №2а-63-1/08 скасовано рішення Радянського районного суду м. Києва від 12 лютого 2001 року за нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним рішення комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС МНС, від 13 квітня 2000 року та зобов'язано видати ОСОБА_5. відповідне посвідчення.

На виконання судових рішень у справі 2а-63-1/08, 20 січня 2010 року позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії.

У 2010 році ОСОБА_5 звернувся до УПСЗН Дарницької РДА в м. Києві із заявою про виплату компенсації та пільг, передбачених статтею 21 Закону №796-ХІІ за період з 13 квітня 2000 року по 20 січня 2010 року. Однак листом від 21 червня 2010 року йому відмовлено у проведенні таких виплат за вказаний період.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом до УПСЗН Дарницької РДА в м. Києві про визнання протиправною відмови у виплаті компенсації відповідно до статті 21 Закону №796-ХІІ, стягнення 25906,41 грн матеріальної та відшкодування 30000 грн моральної шкоди.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2012 року у справі № 2а-1132/11 позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано протиправними дії УПСЗН Дарницької РДА в м. Києві щодо відмови позивачу у виплаті компенсацій та пільг, передбачених статтею 21 Закону №796-ХІІ та зобов'язано відповідача повторно розглянути питання про виплату позивачу компенсацій та пільг, передбачених статтею 21 Закону №796-ХІІ.

Листом від 30 травня 2012 року №01-03/3944 УПСЗН Дарницької РДА в м. Києві повідомило ОСОБА_5 про відсутність підстав для надання йому пільг та компенсацій, передбачених статтею 21 Закону №796-ХІІ за період з 13 квітня 2000 року по 20 січня 2010 року, оскільки статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії йому поновлено лише з 20 січня 2010 року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Закону № 796-XII.

Частиною 3 статті 65 цього Закону встановлено, що посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

У період з 2000 по 2010 рік діяли постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року № 987 «Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» (далі - Порядок № 987) та від 20 вересня 2005 року №936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок №936).

Видача посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 (далі - Порядок видачі посвідчень).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при МНС, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, Мінпраці, Мінюсту, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (абзац 3 пункту 12 Порядку видачі посвідчень).

Отже, за приписами наведених норм закону єдиним документом, що підтверджує право особи на отримання пільг та гарантій, передбачених Законом №796-ХІІ є посвідчення, а в разі виникнення спору щодо визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ці питання вирішуються комісією при МНС.

Як встановлено судами, з 2000 по 2009 рік позивач не мав посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і питання щодо надання йому такого статусу було вирішено в судовому порядку лише у 2010 році.

Відповідно до Порядку № 987 головним розпорядником коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення було Міністерство з надзвичайних ситуацій, а з 28 вересня 2005 року набрав чинності Порядок №936, відповідно до пункту 2 якого головним розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Водночас, виплати громадянам компенсацій, допомоги та надання пільг провадяться від дня набуття права на них, але не раніше дня одержання посвідчення встановленого зразка або інших документів, що підтверджують статус постраждалих, та з дня подання письмової заяви (пункт 25 Порядку № 987 та абзац 3 пункту 3 Порядку №936).

Отже, в силу імперативності наведених норм, виплата коштів з державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється уповноваженими органами за письмовою заявою особи, не раніше дня одержання посвідчення встановленого зразка або інших документів, що підтверджують статус постраждалих.

Враховуючи те, що посвідчення встановленого зразка ОСОБА_5 отримав лише у січні 2010 року і документи про те, що впродовж 2000 по 2010 рік він звертався до відповідачів із письмовою заявою про встановлення пільг та надавав інші документи, що підтверджують його статус в матеріалах справи відсутні, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що УПСЗН Дарницької РДА в м. Києві та Київський міський центр по НЗСВ діяли в межах повноважень і відповідно до закону.

Водночас, питання щодо надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 2000 вирішувалось комісією при МНС, рішення якої у 2009 році визнано протиправним та скасовано в судовому порядку.

За таких обставин, позбавлення позивача права на отримання пільг та гарантій, встановлених статтею 21 Закону №796-ХІІ, викликана не протиправними діями відповідачів, а прийняттям комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС неправомірного рішення від 13 квітня 2000 року (протокол № 368).

При цьому позивач не позбавлений можливості захистити своє право на отримання компенсації та пільг, передбачених статтею 21 Закону №796-ХІІ, в порядку, визначеному частиною 3 статтею 152 Конституції України - шляхом звернення з позовом про відшкодування шкоди.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 04 вересня 2012 року (справа №21-124а12).

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не дав належної правової оцінки обставинам, встановленим судовими рішеннями у справі № 2а-1132/11, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору. У вказаних рішеннях не встановлювались обставини, пов'язані із правомірністю дій УПСЗН Дарницької РДА в м. Києві.

За таких обставин, підстав для скасування ухваленого рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак