Ухвала суду № 53927260, 12.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ К/800/60631/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014

у справі 804/5487/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровській завод

металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку публічного акціонерного товариства «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В.Бабушкіна» на підставі звернення підприємства з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 04.05.2012 р. №25-12/UA за період з 27.02.2013 по 21.03.2013, за результатами якої складено акт №1007/223/01412851 від 29.03.2013 р..

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз.1,абз.2, ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР та п.2, п.3 Порядку «Визначення строку та умов завершення імпортної операції буз увезення товару та територію України», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. №1392 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2012 р. №1009.

На підставі вищезазначеного акта фіскальним органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000132203 від 09.04.2013, яким нараховано ПАТ «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В.Бабушкіна» пеню за порушення в сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та порушення валютного законодавства у розмірі 31280,11 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2012 між позивачем та «REFFERT INTER LP» було укладено контракт №25-12/UA, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність позивача (покупця) опорні частини в комплекті з метизами на загальну суму 234876,00 грн. дол..США, при цьому, п.4 контракту передбачено, що позивач як покупець здійснює передплату в розмірі 8200 дол.США протягом п'яти банківських днів після підписання контракту, але не пізніше 15.05.2012 р., наступний платіж 55 376 дол.США здійснюється покупцем за десять днів до дати поставки товару на підставі виставленого рахунку. Залишкову частину у розмірі 97 500 дол. США покупець здійснює до 25.08.2012 р. №52

На виконання умов вищевказаного контракту позивачем було перераховано суму коштів у розмірі 234 876,00 грн. дол. США за платіжними дорученнями від 16.05.2012 р. №27 від 17.05.2012 р. №28, від 25.07.2012 р. №37 від 17.10.2012 р. №52. Товар згідно актів прийму передачі№1 від 19.08.2012 та №2 від10.08.2012 р. передано покупцеві.

Крім цього, між ПАТ «Дніпропетровській завод металоконструкцій ім.. І.В.Бабушкіна» та ТОВ «СлавИзол» (замовник) було укладено експортний контракт №11/12-НР, предметом якого було зобов'язання позивача як постачальника виготовити та поставити мостові металоконструкції на загальну суму 2 280 363,85 дол..США, при цьому, розрахунок передбачено здійснювати в рос. рублях ЦБ РФ на дату оплати.

На виконання зазначеного контракту позивачем експортовано мостові металоконструкцій без фактичного вивезення за межі митної території України. Виручку за контрактом позивачем отримано в сумі 691 60474,90 рос.руб., у зв'язку з сум заборгованість по даному контракту відсутня.

Приймаючи спірне рішення податковий орган виходив з того, що імпортна операція здійснена позивачем на підставі контракту №25-12/UA, укладеного з «REFFERT INTER LP», є не завершеною, оскільки не зараховано суму виручки, одержаної від нерезидента, на рахунку резидента в уповноваженому банку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами зовнішньоекономічного контракту від 04.05.2012 року №25-12/UA було укладено шість додаткових угод до нього, зокрема, відповідно до додаткової угоди від 27.12.2012 р. №6 у зв'язку з втратою інтересу у придбанні опорних частин мостів, а також відсутності ринку збуту сторони дійшли згоди про закінчення дії контракту від 04.05.2012 р. №25-12 в частині поставки опорних частин мостів по специфікації № Ѕ. При цьому, зазначеною додатковою угодою №6 було передбачено, що суму передплати у розмірі 148692,49 дол.США продавець повертає позивачу як покупцю не пізніше 01.06.2013 р..

Отже, грошові кошти в сумі 148692,49 грн. дол.. США у вигляді повернення переплати за контрактом №25-12/UA було повернуто позивачу - 25.02.2013 р., 07.03.2012 р., 18.03.2013 р. 22.03.2012 р., 03.04.2013 р., вказане встановено судом першої інстанції під час розгляду справи та не спростовано відповідачем.

Виходячи з наведеного колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що оскільки з 28.12.2012 року сторони контракту вже не були пов'язані договірними зобов'язаннями в частині поставки опорних частин мостів, то відповідно нерезидентом не було здійснено перерахунок виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку, а відтак порушення термінів, передбачених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» допущено не було.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 у справі 804/5487/13-а слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014 у справі 804/5487/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Г.К. Голубєва О.І. Степашко