Ухвала суду № 53927193, 12.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2015 р. м. Київ К/800/52138/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційні скарги Приватного підприємства «Дніпро-Захід» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014

у справі № 813/8714/13-а

за позовом Приватного підприємства «Дніпро-Захід»

до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Головного

управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в

частині штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дніпро-Захід» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині штрафних санкцій

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 позовні вимоги задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Дніпро-Захід» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за грудень 2010, січень 2011, за результатами якої було складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 27.12.2011 № 4347/23-209/23961110. На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062321 від 11.01.2012 Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), пп. 7.2.1., п. 7.2., п. 7.4.1. пп. 7.4.4., п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997р. №168/97-ВР. Зміст порушень п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України полягали у тому, що наявність у ПП "Дніпро-Захід" документів, не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв"язку з тим, що відомості, які містяться в таких документах не має можливості ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях.

Також відповідачем проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Дніпро-Захід» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої було складено акт від 18.10.2013р. № 51/22-70/23961110.

На підставі цього акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення №0002642210 від 07.11.2013, яким ПП «Дніпро-Захід» визначено суму грошового зобов"язання по податку на додану вартість в розмірі 375212,00 грн. (основний платіж 250141,00 грн. та штрафні санкції - 125071,00 грн.).

Позивач визнає суму грошового зобов"язання - основний платіж в розмірі 250141,00 грн. та штрафні санкції в частині 62535,50 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2014 податкове повідомлення-рішення №0000062321 від 11.01.2012 скасовано.

Скасовуючи рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних фінансових санкцій в розмірі 50% суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, наведена норма пов'язує застосування до платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання з повторним визначенням податкового зобов'язання протягом 1095-денного строку з аналогічних мотивів.

Порядок визначення сум податкових та\або грошових зобов'язань платника податків врегульований главою 4 розділу ІІ Податкового кодексу України. Зміст статей 54, 56 цього Кодексу свідчить на користь висновку про те, що до часу узгодження в установленому порядку визначеного податковим органом грошового зобов'язання останнє не є обов'язковим для платника та не може засвідчувати факт вчинення таким платником правопорушення у сфері оподаткування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду зазначає, що Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2014 податкове повідомлення-рішення №0000062321 від 11.01.2012 скасовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, юридично правильним є висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 62535,50 грн. прийнято відповідачем необґрунтовано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права.

За таких обставин, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 року підлягає скасуванню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року має бути залишена в силі, як така, що помилково скасована.

Керуючись ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Дніпро-Захід» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 у справі № 813/8714/13-а скасувати.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 від 12.11.2013 у справі № 813/8714/13-а залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Г.К. Голубєва О.І. Степашко