Ухвала суду № 53926091, 25.11.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/22256/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вохмінова О.С

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

25 листопада 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Граб Л.С. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Тарасенко А.М.,

позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Павич О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови врахувати позивачу при призначенні пенсії як державному службовцю інших виплат до заробітної плати; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію як державному службовцю ОСОБА_2, включивши до її розміру складові заробітної плати (інші виплати) у розмірі 90% (відповідно до редакції статті 37 Закону України "Про державну службу" чинної на момент призначення пенсії), а саме: суми індексації, матеріальної допомоги, компенсації за невикористану відпустку та грошової винагороди, на підставі довідок про складові заробітної плати Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради від 01.09.2015 №22-00-01-98 та від 14.09.2015 №22-00-010-183 починаючи з 17.06.2011.

Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 15 жовтня 2015 року позов задовольнив частково, а саме: визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови в перерахунку ОСОБА_2 пенсії; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з дня звернення щодо перерахунку пенсії з 03 вересня 2015 року, виходячи з 90% заробітної плати відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про державну службу", включивши до заробітку для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі довідок Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради від 01.09.2015 №22-00-01-98 та від 14.09.2015 №22-00-010-183; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Аргументуючи доводи апеляційної скарги відповідач вказує на те, що провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням сум, зазначених як "Інші виплати" у довідці про заробітну плату, а саме виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та індексації в управління не має правових підстав.

Позивач не скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, а саме: представника відповідача - на підтримання доводів апеляційної скарги, позивача - на підтримання рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом з матеріалів справи встановлено, що з 17 червня 2011 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та отримує пенсію державного службовця в розмірі 90% суми заробітної плати державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".

У вересні 2015 року позивач звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії, включивши до суми заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми матеріальної допомоги, індексації та компенсації за невикористану відпустку.

Управління листами від 04.09.2015 №290/Т-1 та від 16.09.2015 №306/Т-1 повідомило позивача, що йому відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на статтю 33 Закону України "Про державну службу" зазначивши, що матеріальна допомога, індексація грошових доходів населення та компенсація за невикористану відпустку до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії не враховуються. Також зазначено, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213 з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довідне грошове утримання призначалось відповідно до спец законів у тому числі Закону України "Про державну службу", у зв'язку з чим з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених зазначеним законом не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Не погодившись з відмовою Управління, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що застосуванню підлягають норми закону, що були чинні на момент призначення пенсії позивачу.

Колегія суддів Вінницького апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

В силу вимог статті 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оплату праці" та Наказу Державного комітету статистики України № 5 "Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати" від 13 січня 2004 року структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Положеннями статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така ж правова позиція зі спірного питання висвітлена Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11, від 28.05.2013 року №21-97а13 та від 03.06.2014 № 21-134а14.

Крім того, відмова в перерахунку пенсії позивачу є неправомірною, оскільки постановою правління Пенсійного фонду України № 15-1 від 04 вересня 2013 року затверджено довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію. В цій довідці прямо вказано, що саме входить в заробітну плату для обчислення пенсії, а саме в тому числі інші виплати (винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань), сюди ж входить вихідна допомога при виході на пенсію та індексація заробітної плати.

При призначенні позивачу пенсії державного службовця 17 червня 2011 року такі виплати як матеріальна допомога на оздоровлення та індексація не були враховані, хоча з цих виплат нараховувались внески на державне соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Для перерахунку пенсії позивачем були надані довідки Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради від 01.09.2015 №22-00-01-98 та від 14.09.2015 №22-00-010-183 про складові заробітної (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", в яких зазначені усі виплати, з яких відраховувались страхові внески (єдиний внесок), з урахуванням індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористану відпустку.

Враховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визначення дати, з якої необхідно провести перерахунок, та відсоткового визначення розміру пенсії, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства України, яке регулює спірні відносини.

Крім того, колегія суддів вважає, що положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу", не розповсюджується на спірні правовідносини, виходячи з визначеного позивачем предмету спору, а також дії закону в часі.

На підставі наведеного колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог у спосіб та межах передбачених законодавством.

Доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, відтак колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 15 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 листопада 2015 року.

Головуючийсуддя Боровицький О. А. Судді Граб Л.С. Сапальова Т.В.