Ухвала суду № 53926076, 22.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 р.м. ОдесаСправа № 821/4345/14

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю: секретаря - Вишневської А.В.

представника позивача - Кермача А.І. (довіреність від 03.11.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Кудаси» до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Кудаси» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в електронній інформаційній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів «Система «Податковий блок» ДПС України» на підставі акту від 26.09.2014 року №481 «Про результати позапланової документальної перевірки ФГ «Курдаси» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року», зобов'язати Цюрупинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області відновити в АС «Податковий блок» та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники податкових зобов'язань і податкового кредиту ФГ «Курдаси», скасувати рішення ОДПІ від 13.10.2014 року № 1 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та зобов'язати ОДПІ поновити або видати нове свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта режиму оподаткування податком на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки податкового органу про порушення позивачем правил перебування у спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість не відповідають дійсності, ґрунтуються на неналежному аналізі бухгалтерської, первинної документації та звітності підприємства, у зв'язку із чим коригування даних податкового кредиту та виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування суперечить вимогам податкового законодавства.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 січня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав неправомірним та скасував рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 1 від 13.10.2014 про виключення фермерського господарства «Кудаси» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Зобов'язав ОДПІ поновити з 1 липня 2014 року в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування запис про реєстрацію фермерського господарства «Кудаси» як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та виконати дії щодо поновлення реєстрації фермерського господарства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 1 липня 2014 року. Визнав протиправними дії ОДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в електронній інформаційній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів «Система «Податковий блок» ДПС України» на підставі акту позапланової документальної перевірки від 26.09.2014 року № 481. Зобов'язав ОДПІ відновити в автоматизованих системах «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту фермерського господарства за період з 1 січня 2013 року по 30 червня 2014 року, які були змінені на підставі акту перевірки від 26 вересня 2009 року № 481. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва №200098042 НБ №097869 Фермерське господарство «Кудаси» є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Цюрупинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області у період з 10.09.2014 року по 16.09.2014 року, з урахуванням продовження терміну з 17.09.2014 року по 19.09.2014 року, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Фермерського господарства «Курдаси» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складено акт віл 26.09.2014 року №481/22-0.

Зазначеною перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України, неможливість підтвердження реальності господарських операцій та реальність їх здійснення у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, матеріалів для здійснення основного виду діяльності ФГ «Курдаси» та податкових зобов'язань на суму - 8 612 343,90 грн. (ПДВ 1 722 468,78 грн.).

На підставі акту перевірки Цюрупинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області прийнято рішення від 13.10.2014 року №1 про виключення ФГ «Курдаси» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з 01.07.2014 року та здійснено коригування в електронній інформаційній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів «Система «Податковий блок» ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях за 2013 рік - 1 півріччя 2014 року.

Як вбачається з акту перевірки та письмових заперечень на позов, підставою для виключення ФГ «Курдаси» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість та коригування податкових зобов'язань з цього податку є не ведення підприємством бухгалтерського обліку та статистичної звітності про підсумки збору врожаю, посіви площ та реалізації сільськогосподарської продукції, надходження інформації Херсонського Державного Аграрного університету щодо способів вирощування, строків врожаю та максимального зберігання сільськогосподарських культур, подання підприємством електронної податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку від 12.02.2014 року №9005972738 з порушеннями п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України та не надання підприємством первинних документів, за результатами своєї фінансово-господарської діяльності та за якими можливо б було встановити факт передачі товарів (послуг) контрагентам-покупцям, а також підтвердити операції з контрагентами-постачальниками, процесу вирощування сільгосппродукції, а саме: документи первинного обліку ТМЦ та готової продукції, акти на оприбуткування та списання ТМЦ, палива, насіння, добрив тощо, перелік відповідальних осіб за рухом та залишками ТМЦ, документів, що підтверджують збирання сільськогосподарських культур.

З урахуванням цих обставин у сукупності податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності господарських операцій, відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість та можливості ФС «Курдаси» вирощувати сільськогосподарську продукцію в об'ємах, необхідних при спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість.

Вирішуючи спір по суті та часткового задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем правил перебування на спеціальному режимі оподаткування, які ґрунтуються лише на інформаційних даних податкового органу та наукової установи, без дослідження первинної документації підприємства, не містять в собі документального обґрунтування відсутності реальності здійснення фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами, недотримання ним спеціальних правил оподаткування в частині встановленого критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, отже є припущеннями податкового органу про недотримання платником вимог законодавства, тому не можуть нести негативні наслідки для такого платника, позбавляти його права на спеціальне оподаткування податку на додану вартість та бути підставою для коригування відповідних зобов'язань.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 209.1, 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно із п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

За правилами п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Підставою для виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є, зокрема, наявність обставин, за якими підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах (п. 209.12 ст. 209 Податкового кодексу України).

Суд першої інстанції вірно надав правову оцінку зазначеним нормам податкового законодавства та дійшов правильного висновку, що визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість є недотримання підприємством питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів, а висновок податкового органу щодо не відповідності сільськогосподарського підприємства критеріям, передбаченим п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, має ґрунтуватись на результатах перевірки первинних та бухгалтерських документах такого платника та не може базуватись на припущеннях податкового органу.

Разом з цим, як вірно встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем правил перебування на спеціальному режимі оподаткування за 2013 рік - перше півріччя 2014 року, відсутність у підприємства можливості вирощувати необхідну кількість сільгосппродукції, ґрунтуються на відомостях установчих документів підприємства, довідки статуправління про види діяльності, інформації Херсонського державного аграрного університету від 04.09.2014 № 66-05/108 щодо строків висаджування, способу висаджування, збору врожаю овочів, їх врожайності, податкової інформації баз даних ДФС, без урахування первинної та бухгалтерської документації підприємства щодо здійснення фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами, які надались підприємством на запит податкового органу, тобто які були у розпорядженні податкового органу на момент перевірки.

Не проведення аналізу наявних у позивача площ земельних ділянок, як в оренді так і на у власності, первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємства спростовує обґрунтованість висновків податкового органу про виявлені порушення підприємства правил оподаткування, отримана інформації від наукової установи ніяким чином не підтверджує недотримання підприємством питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів, свідчить лише про формальність перевірки, результати якої не можуть нести негативних наслідків для такого платника.

З огляду на викладене, оскільки обставини справи показують, що висновки податкового органу ґрунтуються лише на судженнях податкового органу, без урахування первинних та бухгалтерських документів підприємства, які на час перевірки були у розпорядженні податкового органу, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів податкового органу про порушення платником спеціального режиму оподаткування та безпідставність рішення контролюючого органу про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Також, відповідно до ст. 63 Податкового кодексу України - облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковому органу, згідно із ст. 66 Податкового кодексу України, надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє прийти до висновку про право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, проте, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Водночас, згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податкові зобов'язання визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За правилами п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, зміни в облікові дані операцій по відповідному податку здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Отже, за встановлених судом обставин щодо відсутності винесеного на підставі складеного за результатами перевірки акта податкового-повідомлення рішення про визначення позивачеві сум, зокрема, грошових зобов'язань, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії відповідача щодо самостійної зміни показників податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є протиправними, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін податкових зобов'язань до інформаційних баз даних контролюючого органу та зобов'язання останнього відновити показники податкової звітності позивача, відкориговані у такий спосіб, шляхом відновлення цієї інформації.

Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

В.Л. Романішин