Ухвала суду № 53926030, 27.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2015 р. Справа № 500/6880/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бальжик О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

за участю секретаря: Жукової Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання незаконною відмову у призначені пільгової пенсії та зобов'язання призначити її з 11.09.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2014 року вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 «Про пенсійне забезпечення», у задоволенні якої рішенням за №75 від 11.09.2014 року було відмовлено. Підставою для відмови у призначенні пенсії за вислугу років стала та обставина, що вона нібито не має необхідних 25 років стажу, оскільки не було зараховано в спеціальний педагогічний стаж період роботи на посаді педагога з 08.02.2001 року по 26.08.2006 року в Ізмаїльській дитячій музичній школі №1, яка у вересні 2001 року була реорганізована в Ізмаїльську дитячу школу мистецтв.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнила, остаточно просила визнати протиправним дії управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області призначити пенсію за вислугу років у відповідності до вимог п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року за №1788-XII з 02.09.2014 року.

За наслідками розгляду адміністративного позову Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області від 13 листопада 2014 року прийнято постанову про задоволення адміністративного позову.

Суд першої інстанції:

визнав протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

зобов'язав управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у відповідності до вимог п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року за №1788-XII з 02 вересня 2014 року.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Закони України мають вищу юридичну силу відносно нормативних актів Кабінету Міністрів України, та відповідно до п.3 прикінцевих положень Закону України "Про позашкільну освіту" норми законів та інших нормативно-правових актів застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону, за таких обставин відмова управління у призначенні позивачу пенсії за вислугу років є неправомірною.

В апеляційній скарзі УПФУ ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач послався на те, що за статутом Ізмаїльська дитяча школа мистецтв належить до позашкільних закладів, а право дострокового виходу на пенсію в позашкільних навчальних закладах мають лише директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що як вбачається з розрахунку стажу ОСОБА_1, здійсненого управлінням Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області, загальний стаж її роботи складає 34 роки 2 місяці 11 днів, у тому числі 24 роки 6 місяців 2 дні - стаж працівника освіти (а.с.19).

02.09.2014 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року за №1788-XII.

11.09.2014 року рішенням Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області за №75 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недостатністю пільгового стажу роботи. Зокрема, позивачу не було зараховано період роботи на посаді педагога Ізмаїльської дитячої музичної школи №1, яка з 01.09.2001 року реорганізована в Ізмаїльську дитячу школу мистецтв, з 08.02.2001 року по 26.08.2006 року (а.с.7-12).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області про незаконність вказаного рішення УПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області та наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо не зарахування до стажу роботи за вислугою років для призначення пенсії періоду роботи позивача з 08.02.2001р. по 26.08.2006р. на посаді викладача в Ізмаїльській дитячій школі мистецтв суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Згідно п."е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року (зі змінами) затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Оскільки посада позивача до цього переліку не входила, дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1996 року №397/21 дію вищезазначеної постанови було поширено і на викладачів шкіл мистецтв.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №963 від 14 червня 2000 року "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" посада викладача школи мистецтв включена до переліку посад педагогічних працівників.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про освіту», п.2 Положення про позашкільний навчально-виховний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1994р. №45, до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Згідно п.1 Положення про початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школу естетичного виховання), затвердженого наказом Міністерства культури і мистецтв України від 06.08.2001р. №523, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музична, художня, хореографічна, театральна, хорова, мистецтв та інші) є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти, належать до системи позашкільної освіти, засновуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на державній та комунальній формах власності.

В п.1.1 та п.1.2 Наказу Міністерства культури і мистецтв України №523 від 06 серпня 2001 року "Про затвердження Положення про початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школу естетичного виховання)" визначено, що початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, в тому числі музична школа, мають статус державного закладу освіти.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що період роботи позивача на посаді викладача не може бути зарахований до спеціального стажу, у зв'язку з тим, що дитяча музична школа відноситься до Міністерства культури, оскільки ст.11 Закону №1060-XII (положення якого поширюються і на заклади позашкільної освіти) передбачено, що до державних органів управління освітою в Україні, зокрема, належать: Міністерство освіти України; міністерства і відомства України, яким підпорядковані навчальні заклади., виходячи з наступного.

Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1436 до розділу 1 "Освіта" Переліку внесено позашкільні навчальні заклади. Право дострокового виходу на пенсію в позашкільних навчальних закладах мають директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Однак, судова колегія зазначає, що відповідно до цієї Постанови розділ "Освіта" вказаного переліку викладено в редакції, яка визначає посаду "викладач" "музичної школи" як таку, що дає право на пенсію за вислугу років.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що стаж роботи позивача викладачем у дитячій музичній школі також підлягає зарахуванню до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Зважаючи на все вище викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: В.Л. Романішин