Вирок № 53923847, 27.11.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2015 Справа №607/14141/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12015210010001750 від 29 червня 2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 07 жовтня 1993 року Тернопільським міським судом Тернопільської області за ст.17 ч.2 ст.140, ч.3 ст. 140, ч.2 ст.143 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення з конфіскацією майна;

- 28 лютого 1997 року Тернопільським міським судом Тернопільської області за ч.2 ст.140 КК України до 5 років позбавлення волі зі конфіскацією майна. Звільнений 17 липня 1998 року після відбуття строку покарання;

- 05 липня 1999 року Тернопільським міським судом Тернопільської області за ч.3 ст. 81 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 02 квітня 2003 року після відбуття строку покарання;

- 11 вересня 2007 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 05 листопада 2009 року умовно-достроково на невідбутий термін 11 місяців 10 днів;

- 04 лютого 2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 185 КК України до 2 роки місяців позбавлення волі. Звільнений 21 серпня 2014 року умовно-достроково на невідбутий термін 7 місяців 1 день,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Нюні А.Л., потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2015 року близько 17 год. у ОСОБА_1, який перебував в приміщенні бару «Чанахи», що на привокзальній площі в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном (крадіжка).

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 26 червня 2015 року близько 17 год. ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні бару «Чанахи», що на привокзальній площі в м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно з корисливих мотивів викрав зі столу, що знаходився на терасі вказаного бару майно ОСОБА_2, а саме чоловічу куртку торгової марки «Snow Board» коричневого кольору вартістю 3445 гривень, мобільний телефон торгової марки «LG - Р 715» вартістю 1020 гривень із стартовим пакетом мобільного оператора «Київстар» вартістю 20 гривень, на балансі рахунку якого коштів не знаходилося, та стартовим пакетом мобільного оператора «Life» вартістю 20 гривень, на балансі рахунку якого коштів не знаходилося, та грошові кошти в сумі близько 400 гривень.

Із викраденим майном ОСОБА_1 із місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_2 на суму 4905 гривень.

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

27 листопада 2015 року, між потерпілим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12015210010001750 та обвинуваченим ОСОБА_1 з участю захисника ОСОБА_3, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471, 473 та 474 КПК України, укладено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно даної угоди, потерпілий та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинений злочин, а саме у виді позбавлення волі на строк 3 років. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбуття вказаного покарання з випробуванням призначивши йому іспитовий строк, терміном на 2 роки.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які розясненні обвинуваченому.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Потерпілий ОСОБА_2 просить затвердити угоду про примирення та призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_3, в судовому засіданні також просять вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, в обсязі підозри дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобовязання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується та визнав себе винуватим ОСОБА_1, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом зясовано, що потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого ОСОБА_1 визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, а тому його дії кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про примирення, міру покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 471, 473, 474 та 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити у кримінальному провадженні № 12015210010001750 угоду про примирення від 27 листопада 2015 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 27 листопада 2015 року покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Зобовязати ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 6-358/15 від 30 липня 2015 року в розмірі 306 грн. 90 коп. (триста шість гривень 90 копійок).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий В.Є. Ломакін