Постанова № 53922642, 26.11.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23371/15-а

Н.п. 2-а/522/869/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Кравчук Т.С. у порядку скороченого провадження розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про перерахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,

В С Т А Н О В И В:

17.11.2015 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача та просить зобовязати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з дня нарахування щомісячного грошового утримання, а саме з 16 січня 2015 року, та нарахувати ОСОБА_1 довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати з 16 січня 2015 року згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській обл. від 16.01.2015 року №5-281/15 про розмір заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

24.11.2015 року надійшло заперечення проти позову від Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, в якому він просить відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.

Розглянувши справу в порядку скороченого провадження одноособово, дослідивши повідомлені позивачем у матеріалах справи письмові докази та оцінивши заперечення відповідача в сукупності, проаналізувавши приписи чинного законодавства України, за внутрішнім переконанням та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, суд, з посиланням на чинне національне законодавство, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав

Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими та врегульовані положеннями КАС України.

Судом встановлено, що 19 червня 1977 року позивач був обраний суддею Біляївського районного суду в Одеській обл. в подальшому 07.04.1990 року, був обраний суддею Суворовського районного суду м.Одеси, а 20 березня 1998 р. був призначений на посаду голови цього суду. Маючи необхідний для відставки судді стаж роботи, встановлений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» - 23 жовтня 2013 року звернувся до ОСОБА_2 Юстиції з заявою про відставку, яка прийняла рішення №1281/0/15-13 від 26.11.2013 року та звернулась до Верховної ОСОБА_2 України.

Постановою Верховної ОСОБА_2 України від 25 грудня 2014 року за №У-111 позивача було звільнено з посади судді Суворовського районного суду м.Одеси у відставку.

Відповідно до вищевказаної Постанови, наказом голови Суворовського районного суду м.Одеси за №1-о/с від 14 січня 2015 року позивача було звільнено з посади судді Суворовського районного суду м.Одеси та відраховано зі штату цього суду.

Пенсійний фонд України в Приморському районі м.Одеси своїм листом №557/ж-11 від 10.11.2015 року надав відповідь про відмову позивачу у перерахуванні довічного грошового утримання.

При нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси зобовязане було брати до уваги Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/3013, яке являється Законом прямої дії, згідно якого, при нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягає застосуванню ч.3 ст.138 Закону України №2453 від 07.07.2010 року «... щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Мій же стаж на посаді судді складає 37років 6міс.5днів.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп (частина 2, п.2)правовий статус суддів та гарантії їх незалежності визначені Конституцією України та Законом №2453, що відповідає ст.ст.126 та 129 Конституції України відповідно до яких, судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкорюються лише Закону, а вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Довічне грошове утримання судді належить саме до гарантій незалежності суддів, які згідно з приписами ст.22 Конституції України «... при прийнятті нових Законів або внесення змін до чинних Законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Саме про це вказано в Рішенні Конституційного Суду України від

03.06.2013 року №3-р.п. «... не допускається прийняття законів та інших нормативних актів про звуження обсягу матеріальних гарантій суддів відносно призначення щомісячного довічного грошового утримання; Україна є правовою державою, в якій визначається і діє принцип верховенства права, Конституція України має вищу юридичну силу, Закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй».

Так у пункті 7 свого Рішення від 11 жовтня 2005 року №8-рп Конституційний Суд України зазначив: Конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості... надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.

В пункті 8 мотивувальної частині цього Рішення Конституційний Суд України сформулював правову позицію про те, що «... будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення належного правосуддя і права громадян на захист прав і свобод незалежним судом».

Викладене відповідає також положенням Європейської ОСОБА_3 «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, відповідно до яких: 1) рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність і неупередженість (п.6.1); 2) статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку право на отримання виплат, рівень яких має бути ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (п.6.4).

Згідно частини 4 та 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-р.п. має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у звязку з правовідносинами, що виникли внаслідок положень Закону України визнаних неконституційними та є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не може бути оскаржене.

28 грудня 2014 року, тобто через три дні після прийняття Верховною ОСОБА_2 України Постанови про моє звільнення у відставку, Верховна ОСОБА_2 внесла зміни до Закону України №7 6-\/111 «Про судоустрій та статус суддів», яким було обмежено розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 60% від грошового утримання судді.

Впродовж двох місяців, а саме 12.02.2015 року Верховна ОСОБА_2 України прийняла ОСОБА_3 України «Про забезпечення права на справедливий суд», яким було внесено зміни в ОСОБА_3 України №192-У111, в частину З статті 141' Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно якої: «... щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20-ть років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше 90% заробітної плати судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».

В подальшому, а саме 02.03.2015 року Верховна ОСОБА_2 України приймає нову редакцію частини 3 статті 141 Закону України №213-V111 «Про судоустрій та статус суддів», згідно якої щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується в розмірі 60% від грошового утримання судді який працює на відповідній посаді, тобто єдиної правової позиції у законодавців з цього питання не було.

З оглядом на викладене, вважаю, що позивачу, як судді, якого Постановою Верховної ОСОБА_2 України від 25 грудня 2014 року, звільнено з посади судді у відставку, довічне грошове утримання судді нараховується відповідно до діючого на дату звільнення судді Суворовського районного суду м.Одеси діючого законодавства - Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» частина 3 статті 138 №2453-V1, які були чинними на дату подачі мною заяви про відставку та прийняття Верховною ОСОБА_2 України Постанови від 25.12.2014 року про звільнення у розмірі 90% заробітної плати згідно довідки обчислення щомісячного довічного грошового утримання, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській обл. №5-281/15 від 16.01.2015 року.

Відносно змін, які були внесені в ОСОБА_3 України «Про судоустрій та статус суддів» в останній редакції від 02.03.2015 року №213-V111, Верховним Судом України 08.07.2015 року внесено Конституційне подання до Конституційного Суду України, в якому аргументовано, відповідно до норм Конституції України, Рішень Конституції України, Європейської ОСОБА_3 закон «Про статус суддів» та інших Законів України та міжнародних правових актів дана правова оцінка тому, що зменшення розміру довічного грошового утримання суддів у відставці не відповідає нормам Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України.

Крім того у відповідності до ч.1, ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити за період з 17.05.2015 року. В іншій частині позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду.

Керуючись ч.3 ст.43, ч.3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ч. 1, ч. 3 ст.129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 99, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про перерахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці задовольнити.

Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у період з 16 січня 2015 року до 16.05.2015 року без розгляду.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 17 травня 2015 року, та нарахувати ОСОБА_1 довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати з 17 травня 2015 року згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській обл. від 16.01.2015 року №5-281/15 про розмір заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя 26.11.2015